Мохнате

село Мохнате
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Козівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46100090130044493
Основні дані
Засноване	1679
Населення	306
Площа	2,3 км²
Густота населення	133,04 осіб/км²
Поштовий індекс	82563
Телефонний код	+380 3269
Географічні дані
Географічні координати	48°55′49″ пн. ш. 23°8′18″ сх. д. / 48.93028° пн. ш. 23.13833° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	696 м
Водойми	Стрий, Сможанка, Мохнате
Місцева влада
Адреса ради	82631, Львівська обл., Стрийський р-н, село Козьова, вул.Європейська, буд. 46
Карта
	Мохнате
	Мохнате
Мапа
	Мохнате у Вікісховищі

Мохна́те — село у Карпатах на березі річки Стрий Стрийського району. Населення — близько 300 осіб (110 дворів).

Географія

Розташоване за 38 км від найближчої залізничної станції Нижня Яблунька і за 44 км від колишнього райцентру Турка.

Селом протікає потік Мохнате.

Історія

Перша письмова згадка про поселення датована 1593 роком^[1]. Засноване Височанськими-Дмитриковичами гербу Сас.

До Другої світової війни населення складало до 800 осіб.

За час нацистської окупації розстріляно або закатовано 25 селян, 75 осіб відправлено остарбайтерами на примусову роботу до Німеччини.

У Радянсько-німецькій війні на боці СРСР брали участь 29 селян, 14 з них загинули.

У межах примусової колективізації після війни в селі створено відділення нижньогуснянського радгоспу «Карпати».

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Козівської сільської територіальної громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сколівського району, село увійшло до складу новоствореного Стрийського району^[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	305	99.67%
інші/не вказали	1	0.33%
Усього	306	100%

Церква

Церква належить до УГКЦ. На вершині високого горба у центрі села на цвинтарі стоїть дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці. Вона збудована 1902 року й числиться у реєстрі пам'яток архітектури національного значення. Церква тридільна, має триверху будова, зведена на підмурівку. Храм належить до неоукраїнського стилю, а її проектантом був Василь Нагірний. До квадратної нави зі сходу прилягає гранчастий вівтар, а з заходу — прямокутний бабинець. При вівтарі з півдня і півночі розташовані прямокутні захристя. Останні є гранчастими на другому ярусі, вкриті п'ятисхилими дахами.

При бабинці з заходу розташований невеликий присінок, вкритий окремим двосхилим дахом. Низькі світлові восьмерики, що виростають з трьох зрубів, вкриті шоломовими банями з сліпими ліхтарями і маківками з хрестами. Оточує церкву піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Стіни надопасання і восьмериків оббиті гофрованою бляхою, підопасання ошальовані вертикальними дошками.

Поруч з храмом стоїть його дзвіниця, зведена того ж 1902 року. Вона теж входить до пам'яток архітектури національного значення. Дзвіниця триярусна, квадратна в плані, вкрита восьмибічним стіжком. Перший ярус — зрубний, два інші — стовпові.

Господарство

Місцеве відділення радгоспу у радянські часи мало 978 га сільгоспугідь, з них 410 га орної землі та 730 га лісів. Спеціалізація — вирощування льону, картоплі, м'ясо-молочне тваринництво.

Соціальна сфера

Народний дім, бібліотека (5700 книг), ФАП, поштове відділення.

Уродженці

Матковський Осип — український військовик, громадський діяч, доктор;
Кривецький Ігор Ігорович — український політик правого спрямування. Народний депутат України 7-го скликання. Член фракції ВО «Свобода».