Морелія

Морелія Morelia
Конвент Сан-Франсіско
Герб
Координати: 19°46′06″ пн. ш. 101°11′22″ зх. д. / 19.76833° пн. ш. 101.18944° зх. д.
Країна	Мексика
Штат	Мічоакан
Муніципалітет	Морелія
Засноване	18 травня 1541
Уряд
• Муніципальний президент	Фаусто Вальєхо Фіґуероа (PRI)
Висота над р.м.	1921 м
Населення
• Місто	608,049
• Агломерація	735,624
Часовий пояс	UTC-6
Postal code	58000
Телефонний код(и)	443
Вебсайт	http://morelia.gob.mx
Морелія

Історичний центр міста Морелія
Historic Centre of Morelia [1]
Світова спадщина
19°42′10″ пн. ш. 101°11′32″ зх. д. / 19.702777777778° пн. ш. 101.19222222222° зх. д.
Країна	Мексика
Тип	Культурний
Критерії	ii, iv, vi
Об'єкт №	585
Регіон	Латинська Америка і Кариби
Зареєстровано:	1991 (15 сесія)
Морелія у Вікісховищі

Морелія (тараска Uaiahnario) — столиця та найбільше місто мексиканського штату Мічоакан. Місто розташоване на висоті 1921 м над рівнем моря в долині Ґуаянґарео, оточене пагорбами Пунуато і Кінсео. Населення міста з околицями становить 642 тис. мешканців (608 тис. власне у місті, перепис 2005 року). Муніципалітет Морелія, центром якого є місто, займає площу 1 199 02 км² та має населення 684 тис. мешканців, також включаючи міста Морелос і Капула.

Історичний центр міста, що містить понад 1000 колоніальних будівель та церков, з 1991 року занесений до списку Світової спадщини.

До прибуття іспанців долина Ґуаянґарео на навколишні райони були населені індіанцями Пірінда. Іспанське місто було засноване 18 травня 1541 першим віце-королем Нової Іспанії Антоніо де Мендосою під назвою «Сьєдад-де-Мічоакан» (Ciudad de Michoacan). Також тут були оселені 50 знатних родин індіанців Пурепеча (перевезених з Пацкуаро і Тіріпетіо). В 1545 році місто було перейменоване на Вальядолід.

Протягом довгого часу місто залишалося конкурентом у регіоні місту Пацкуаро, проте на відміну від останнього, населеного індіанцями, Вальядолід був переважно іспанським, населеним нащадками конкістадорів та переселенцями з метрополії. В 1547 році поселення офіційно отримало статус міста, а в 1553 році отримало власний герб.

Суперництво між Пацкуаро і Вальядолідом стало очевидним під час вибору місця розташування центру єпископства Мічоакан. Хоча іспанця наполягали на тому, щоб зробити єпископським містом Вальядолід, перший єпископ Мічоакану Васко де Кіроґа, що завжди захищав індіанців від іспанців, зробив столицею Пацкуаро. В 1571 році, через шість років після смерті Кіроґи, король Філіп II переніс єпископську столицю до Вальядоліду. В 1580 році Вальядолід також замінив Пацкуаро як столицю провінції Мічоакан.

Протягом колоніального періоду у місті було засновано велике число релігійних орденів, що зробило місто важливим центром мистецтва та культури Нової Іспанії.

Історичний центр міста (Centro Histórico), що входить до Світової спадщини ЮНЕСКО, охоплює приблизно 150 міських кварталів у центрі міста, що приблизно відповідає розмірам міста наприкінці 18 століття.

Більша частина історичних будівель належить до колоніального періоду. Найвідомішими є Кафедральний собор Морелії в стилі Бароко (закінчений в 1744 році), монастир Сан-Франсіско (збудований в 1513 році), монастир Сан-Аґустін (закінчений в 1550 році); коледж і храм Ла-Компанія-де-Хесус (зараз відомий як палац Клавіхеро, будівництво почалося в 1580 році), монастирі Ель-Кармен (1597 рік) і Санта-Катаріна та інші.

Через центр міста також проходить акведук, збудований між 1785 і 1789 роками.

У 1765 році у місті народився Хосе Марія Морелос, на честь якого місто отримало нову назву 12 вересня 1828 року. Хосе Марія Морелос разом з Мігелем Ідальго-і-Костілья почали війну за незалежність Мексики від Іспанії в 1810 році.

У Морелії також народилися Аґустін де Ітурбіде, перший імператор Мексики, і Хосефа Ортіс де Домінґес, що грала важливу роль у незалежницькому русі.

Це незавершена стаття з географії Мексики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Найбільші міста Мексики Оціночні дані 2015 року.
	№	Назва	Штат	Населення	№	Назва	Штат	Населення
Мехіко Ґвадалахара	1	Мехіко	Мехіко	20 892 724	11	Сан-Луїс-Потосі	Сан-Луїс-Потосі	1 133 571	Монтеррей Пуебла
	2	Ґвадалахара	Халіско	4 796 603	12	Мерида	Юкатан	1 058 764
	3	Монтеррей	Нуево-Леон	4 475 949	13	Агуаскальєнтес	Агуаскальєнтес	1 044 049
	4	Пуебла	Пуебла	2 941 988	14	Мехікалі	Нижня Каліфорнія	988 417
	5	Толука	Мехіко	2 116 506	15	Квернавака	Морелос	983 365
	6	Тіхуана	Нижня Каліфорнія	1 840 710	16	Сальтільйо	Коауїла	923 636
	7	Леон	Ґуанахуато	1 768 193	17	Чіуауа	Чіуауа	918 339
	8	Сьюдад-Хуарес	Чіуауа	1 391 180	18	Тампіко	Тамауліпас	916 854
	9	Торреон	Коауїла	1 283 835	19	Морелія	Мічоакан	911 960
	10	Сантьяго-де-Керетаро	Керетаро	1 255 185	20	Веракрус	Веракрус	891 805