Мозоля

Мозоль
Твердий мозоль
Інші назви	Омозолелість, сухий мозоль, гіперкератоз, стрижневий мозоль
Спеціальність	Дерматологія, подологія
Симптоми	Ущільнення та потовщення шкіри, жовтавий або сіруватий колір, шорсткість, біль при натисканні (особливо у стрижневих мозолів), зниження чутливості у центрі ураження
Ускладнення	Запалення, інфікування (нагноєння), утворення виразок (особливо небезпечно при цукровому діабеті — синдром діабетичної стопи), тріщини
Початок	Поступовий, внаслідок тривалого механічного впливу
Тривалість	Хронічна (поки не усунуто тригерний фактор)
Типи	Твердий мозоль (стрижневий), м'який мозоль (міжпальцевий), омозолелість (дифузне потовщення)
Причини	Постійне тертя або надмірний тиск на шкіру
Фактори ризику	Носіння тісного, занадто вільного або жорсткого взуття, високі підбори, деформації стопи (Плоскостопість, вальгусна деформація), робота з інструментами без рукавичок, особливості ходи
Метод діагностики	Клінічний огляд дерматологом або подологом, пальпація
Диференціальна діагностика	Підошовна бородавка (папіломавірусна інфекція), долонно-підошовна кератодермія, чужорідне тіло під шкірою
Профілактика	Носіння зручного та підібраного за розміром взуття, використання захисних пластирів чи ортопедичних устілок, регулярний гігієнічний догляд за шкірою стоп і рук
Лікування	Кератолітичні засоби (саліцилова кислота), механічне видалення (апаратний педикюр у подолога), розвантаження ділянки стопи, лазерне або кріодеструктивне видалення (для глибоких стрижневих мозолів)
Препарати	Саліцилова кислота, сечовина (у високій концентрації)
Прогнози	Сприятливий при усуненні причин тертя та правильному догляді
Частота	Дуже поширена (трапляється у більшості людей протягом життя)
Смерті	Відсутня (ускладнення можуть бути небезпечними лише при важкому діабеті)
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	84 L 84
MedlinePlus	001232
MeSH	D002145
Calluses у Вікісховищі

Мозо́ля^[1] або мозо́ль, род. відм. мозоля^[2] (лат. callus, clavus) — розрощення рогового шару шкіри у місцях, що зазнають тривалого тиснення або тертя. Переважно трапляються на руках і ногах.

Розрізнюють тверді мозолі і м'які. Тверда (або суха) мозоля постає у вигляді зроговілих ділянок шкіри і пов'язана зі змертвінням клітин епітелію. М'яка (мокра) мозоля є кулястим виступом на поверхні шкіри, наповненим лімфою. Мокрі мозолі також називають пухирами (лат. bulla).

За наявними даними, поширеність мозолів на нижніх кінцівках варіює в широкому діапазоні 14–48% від загальної популяції.^[3]

Сухі мозолі можна розділити на пласкі і клиноподібні. Пласка мозоля (лат. callus) являє собою ділянку зроговілої шкіри. Клиноподібна (або стриженева) мозоля (лат. clavus) відрізняється тим, що має у центрі клиноподібний виріст (стрижень), спрямований верхівкою вглиб тканин, який завдає при натисненні досить сильного болю.

Сухі мозолі на ступнях ніг часто називають натоптнями^[4] (втім, засвідчене словниками значення цього слова — «утоптаний сніг»)^[5]. Причиною натоптнів часто є не натирання, а тривале тиснення на ділянку шкіри, спричинене нерівномірним навантаженням на стопу. У західних діалектах мозолі відомі як нагні́тки (однина нагніток або нагнітка, пор. пол. nagniotek, діал. nagniotka)^[6].

У концентраціях 10-20 % саліцилова кислота виявляє кератопластичну дію (розпушує і відокремлює епідерміс).

Також у межах стаціонару, так і амбулаторно використовують кріоаплікаційний метод лікування мозолів.^[7]

Для запобігання мозолям на руках використовують захисні рукавички, натирають руки тальком. Щоб уникнути мозолів на ногах, треба ретельно підбирати взуття за розміром^[8], усувати складки на шкарпетках. Оскільки мозолі утворюються частіше на вологій шкірі, необхідно тримати взуття, а також шкарпетки (онучі) в сухості, забезпечувати вентиляцію стоп у літній період.

• Саліцилова кислота
• Кісткова мозоля
• Сідничні мозолі
• Пухир
• Пролежень

• Мозоля // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1027. — 1000 екз.

• Баткаев Э. А. Вирусные заболевания кожи и слизистых оболочек / Э. А. Баткаев, В. Я. Кицак, И. М. Корсунская. – Москва: Пульс, 2001. – С. 59.
• Башмакова М. А. Вирусы папилломы человека и их роль в образовании опухолей / М. А. Башмакова, А. М. Савичева. – Москва: Медицинская наука, 1999. – С. 16.

• Иванов О. Л. Кожные венерические болезни / О. Л. Иванов. – Москва: Медицина, 2007.
• Комбинированный метод лечения ладонно-подошвенных бородовак / Н. В. Кунгуров, Ю. Н. Кузнецова, А. П. Горбунов,

• А. И. Толстая // Формакотерапия в дерматовенерологии. –2011. – № 2. – С. 62–69.

• Молочков В. А. Папиломавирусная инфекция. Клиника, диагностика, лечение / В. А. Молочков, В. И. Кисилев, И. В. Рудых. – Москва: Русский врач, 2004. – С. 44.

• Шахнес И. Е. Комплексное лечение бородавок / И. Е. Шахнес, А. Г. Туманян // Российский журн. кожных и венерич. болезней. – 2002. – № 1. – С. 30–32.

• Allen A. L. What’s new in human papillomavirusinfection / A. L. Allen, E. C. Siegfried // Curr Opion Pediatr. – 2000. – № 1. – P. 365–369.
• Grinfield I. Antivirals Human papillomavirus. Clinical and scientific advances / I. Grinfield ; Ed. J. C. Sterling & S. K. Tyring. – London: Arnold, 2001. – P. 1120–1130.
• Kinbauer R. Human papillomavirus in Dermatology / R. Kinbauer, P. Lenz, M. M. Okun; ed. J. L. Bolognia [et. аl.]. – Edinburg: Mosby, 2002. – P. 1217–1234.