YaChudo

Мозес Ітаума

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Мозес Ітаума
Загальна інформація
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Народження28 грудня 2004 (21 рік)
Словаччина Кежмарок
Вагова категоріяважка
Стійкашульга
Зріст194
Розмах рук201
ПромоутерФренк Воррен
Професіональна кар'єра
Перший бій28 січня 2023
Останній бій29 серпня 2026
Боїв15
Перемог14
Перемог нокаутом12
Поразок1

Мозес Енріко Ітаума (англ. Moses Enriko Itauma; нар. 28 грудня 2004, Словаччина) — англійський боксер-професіонал, словацько-нігерійського походження, що виступає у важкій ваговій категорії. Член збірної Великої Британії наприкінці 2010-х і на початку 2020-х років, чемпіон світу серед молоді до 19 років (2022), триразовий чемпіон Європи серед молоді та юніорів (2018, 2019, 2022), багаторазовий чемпіон Англії, переможець міжнародних турнірів в аматорах.

Серед професіоналів володів титулом WBO Inter-Continental (з 2024 року) у важкій вазі.

Найкраща позиція у рейтингу BoxRec — 18-та (жовтень 2025 року), і є 7-м[1] серед британських боксерів важкої вагової категорії, — входячи до Топ-20 найкращих важкоатлетів усього світу.

Біографія

Народився 28 грудня 2004 року у Словаччині. Його батько нігерієць, а мати словачка. Його старший брат Керол Ітаума також професійний боксер. З дитинства зі своєю сім'єю проживає в Англії[2].

Аматорська кар'єра

У травні 2017 року став чемпіоном Англії серед юнаків, у фіналі перемігши Латіфа Хана. У травні 2018 року в Албені (Болгарія), у 14-річному віці, став чемпіоном Європи серед юнаків у вазі до 80 кг, де у півфіналі достроково переміг українця Олександра Ільченка, та у фіналі за очками (5:0) переміг росіянина Артема Новікова[3].

У березні 2019 року став чемпіоном у вазі понад 80 кг юніорського національного чемпіонату Англії, у фіналі перемігши Джиммі Гевіна[4]. На початку червня 2019 року в Галаці (Румунія) став чемпіоном у вазі понад 80 кг юніорського чемпіонату Європи, у фіналі за очками з рахунком 5:0 перемігши вірменина Ованеса Папазяна[5].

З весни 2020 року ввели жорсткі обмеження через коронавірусну хворобу у Великій Британії та по всій Європі, і у 2020—2021 роках він залишився практично без практики змагання.

У лютому 2022 року став чемпіоном у вазі понад 92 кг молодіжного національного чемпіонату Англії. У квітні 2022 року в Софії (Болгарія) став чемпіоном Європи серед молоді (до 18 років) у вазі понад 92 кг. У півфіналі він достроково переміг українця Олександра Зеленського[6], і у фіналі достроково переміг болгарина Кирила Борисова[7][8].

У листопаді 2022 року в Ла-Нусії (Іспанія) став чемпіоном світу серед молоді (до 19 років) у вазі понад 92 кг, де у фіналі достроково переміг українця Олександра Зеленського[9][10].

Професійна кар'єра

У січні 2023 року підписав контракт із промоутерською компанією Queensberry Promotions Френка Воррена[11]. 28 січня 2023 року відбувся його дебют на професійному рингу в Лондоні (Велика Британія), у важкій вазі, де він достроково нокаутом в 1-му раунді переміг чеха Марчела Боде (2-1)[12].

28 жовтня 2023 року брав участь в андеркарді великого боксерського супершоу в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) головною подією якого став поєдинок «Тайсон Ф'юрі — Франсіс Нганну», де він достроково технічним нокаутом в 1-му раунді переміг досвідченого угорця Іштвана Берната (10-1, 8 КО)[13].

Перший рік у профі закінчив із 7 перемогами, зокрема пройшовши досвідчених джорніменів: Костянтина Довбищенка та Кевіна Еспіндолу. У грудні переміг нокаутом небезпечного польського бійця другого ешелону Міхала Болоза, знаного перемогою важким нокаутом над колишнім претендентом на пояс регулярного чемпіона WBA Анджеєм Вавжиком. Паралельно набирався досвіду працюючи спаринг-партнером у тренувальних таборах таких чемпіонів світу як-от: Тайсон Ф'юрі[14] й Ентоні Джошуа[15].

2024

22 березня 2024 року в Лондоні достроково технічним нокаутом у 1-му раунді переміг земляка Дена Гарбера (6-2)[16].

18 травня 2024 року виступив в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія), в андеркарді супербою топових суперважкоатлетів «Тайсон Ф'юрі — Олександр Усик» проти досвідченого німця Іллі Мезенцева (25-3, 21 КО)[17]. Ітаума домінував у першому раунді, упіймав Мезенцева на контратаці своїм хуком. У другому раунді потужною двійкою відправив Мезенцева у повноцінний нокдаун, той підвівся, але рефері оцінивши стан боксера припинив бій. На коні бою стояв вакантний пояс WBO Inter-Continental[18].

Бій з Маріушем Вахом

27 липня на О2 Арені (Лондон) у рамках шоу Джо Джойс vs Дерек Чісора зустрівся з віковим гейткіпером, колишнім претендентом на пояси Маріушем Вахом (38-10, 20 КО)[19]. Бій закінчився достроковою перемогою Ітауми[20].

2026

29 серпня 2026 року на О2 Арені в головному бою за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF у важкій вазі зустрівся з хорватом Філіпом Хрговичем. Бій, у якому британець був безумовним фаворитом, розпочався з його атак і постійного тиску на суперника. Однак хорват, пропускаючи удари, не думав здаватися, і з плином часу бою стали помітні ознаки більшої втоми у Ітауми, ніж у Хрговича. Віддавши усі сили в атаці у 8-ому раунді, у 9-ому британець фактично зупинився, чим скористався хорват, завдаючи удару за ударом. Рефері, зважаючи на безпомічність Ітауми, зупинив бій за секунду до того, як з кута Ітауми вилетів рушник, сигналізуючи про капітуляцію британця.

Статистика професійних боїв

15 поєдинків, 14 перемог (12 нокаутом), 1 поразка (1 нокаутом).
Бій Рекорд Дата Суперник Місце Результат Примітки
15 14-1 29 серпня 2026 Хорватія Філіп Хргович (20-1) Велика Британія О2 Арена, Лондон Поразка
TKO 9 (12), 2:27
 Бій за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF у важкій вазі.
14 14-0 28 березня 2026 США Джермейн Франклін (24-2) Велика Британія Co-op Live, Саудівська Аравія Перемога
TKO 5 (10), 1:33
 Захистив титул WBO Inter-Continental у важкій ваговій категорії (5 захист Ітауми).
13 13-0 16 серпня 2025 Велика Британія Ділліан Вайт (31-3) Саудівська Аравія Ер-Ріяд, Саудівська Аравія Перемога
TKO 1 (10), 1:59
 Захистив титул WBO Inter-Continental у важкій ваговій категорії (4 захист Ітауми).
12 12-0 24 травня 2025 США Майк Балогун (21-1) Велика Британія OVO Hydro, Глазго, Велика Британія Перемога
TKO 2 (10), 0:46
 Захистив титул WBO Inter-Continental у важкій ваговій категорії (3 захист Ітауми).
11 11-0 21 грудня 2024 Австралія Демсі Маккін (22-1) Саудівська Аравія Kingdom Arena, Ер-Ріяд, Саудівська Аравія Перемога
TKO 1 (10), 1:57
 Захистив титул WBO Inter-Continental у важкій ваговій категорії (2 захист Ітауми).
10 10-0 27 липня 2024 Польща Маріуш Вах (38-10) Велика Британія O2 Арена, Лондон, Велика Британія Перемога
TKO 2 (10), 2:30
 Захистив титул WBO Inter-Continental у важкій ваговій категорії (1 захист Ітауми).
9 9-0 18 травня 2024 Німеччина Ілля Мезенцев (25-3) Саудівська Аравія Kingdom Arena, Ер-Ріяд, Саудівська Аравія Перемога
TKO 2 (10), 0:50
 Виборов вакантний титул WBO Inter-Continental у важкій ваговій категорії.
8 8-0 22 березня 2024 Велика Британія Ден Гарбер (6-2) Велика Британія Йорк-гол, Бетнал-грін, Лондон, Велика Британія Перемога
TKO 1 (8), 2:22
7 7-0 1 грудня 2023 Польща Міхал Болоз (5-6-2) Велика Британія Йорк-гол, Бетнал-грін, Лондон, Велика Британія Перемога
TKO 1 (6), 1:00
6 6-0 28 жовтня 2023 Угорщина Іштван Бернат (10-1) Саудівська Аравія Boulevard Hall, Ер-Ріяд, Саудівська Аравія Перемога
TKO 1 (6), 1:53
5 5-0 23 вересня 2023 Марокко Амін Бусетта (7-8) Велика Британія Вемблі Арена, Вемблі, Лондон, Велика Британія Перемога
TKO 1 (6), 1:33
4 4-0 29 липня 2023 Аргентина Кевін Ніколас Еспіндола (7-7) Велика Британія Telford International Centre, Телфорд, Шропшир, Велика Британія Перемога
PTS 6 (6)
 Рахунок судді: 60-54.
3 3-0 15 квітня 2023 Україна Костянтин Довбищенко (9-12-1) Велика Британія Коппер-Бокс, Олімпійський парк, Лондон, Велика Британія Перемога
PTS 6 (6)
 Рахунок судді: 60-54.
2 2-0 25 березня 2023 Аргентина Рамон Альберто Ібарра (2-0-1) Велика Британія Telford International Centre, Телфорд, Шропшир, Велика Британія Перемога
KO 1 (4), 0:35
1 1-0 28 січня 2023 Чехія Марчел Боде (2-1) Велика Британія Вемблі Арена, Вемблі, Лондон, Велика Британія Перемога
KO 1 (4), 0:23
 Професійний дебют.

Примітки

  1. ↑ Boxing Ratings: Heavy — United Kingdom (англ.). BoxRec. Процитовано 24 травня 2025.
  2. ↑ Moses Itauma Wikipedia And Age: His Brother Karol Itauma And Parents (rus) . Genius Celebs. 26 березня 2023. Архів оригіналу за 22 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  3. ↑ 16. European Schoolboys / Schoolgirls Championships. Albena, Bulgaria — May 22-29, 2018 (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  4. ↑ English National Junior Championships. Magna Science and Adventure Centre, Rotherham — March 23-24, 2019 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 22 грудня 2023.
  5. ↑ EUBC Junior (M&W) European Boxing Championships Galati 2019 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 22 квітня 2023. Процитовано 19 квітня 2024.
  6. ↑ Александр Зеленский (Украина) — Энрико Итаума (Англия). Полуфинал. София 2022 (rus) . YouTube. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 25 грудня 2023.
  7. ↑ EUBC Youth European Boxing Championships Sofia 2022 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 9 жовтня 2022. Процитовано 25 грудня 2023.
  8. ↑ Чемпионат Европы 2022 по боксу среди юношей: все победители и призёры (rus) . vRINGe.com. 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 25 грудня 2023.
  9. ↑ Finals (M92+KG) ITAUMA ENRIKO (ENG) vs ZELENSKYI OLEKSANDR (UKR). IBA YWBChs 2022 (rus) . YouTube. Архів оригіналу за 26 грудня 2023. Процитовано 26 грудня 2023.
  10. ↑ IBA Youth Men´s & Women´s World Championships 2022 (PDF) (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів (PDF) оригіналу за 10 січня 2024. Процитовано 25 грудня 2023.
  11. ↑ Уоррен взял к себе 18-летнего супертяжа: осенью тот побил Зеленского — фото (rus) . vRINGe.com. 2 січня 2023. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 20 квітня 2024.
  12. ↑ Супертяж, который побеждал Зеленского, дебютировал в профессионалах (rus) . vRINGe.com. 29 січня 2023. Архів оригіналу за 24 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  13. ↑ 18-летний супертяж Итаума не заметил матёрого Берната: видео (rus) . vRINGe.com. 28 жовтня 2023. Архів оригіналу за 23 грудня 2023. Процитовано 22 грудня 2023.
  14. ↑ Фьюри показал своих спарринг-партнеров (rus) . Ringside24.com. 20 грудня 2023. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 18 квітня 2024.
  15. ↑ Боец, который хочет побить рекорд Майка Тайсона, сравнил Джошуа и Фьюри (rus) . vRINGe.com. 27 березня 2024. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  16. ↑ Итаума нокаутировал соперника в стартовом раунде, апсет в главном событии: видео (rus) . vRINGe.com. 23 березня 2024. Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  17. ↑ Анонсированы поединки в андеркарде супербоя Усик – Фьюри (rus) . «ММА-Экспресс». Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  18. ↑ «Британский Тайсон» уничтожил Мезенцева: видео. vringe.com. Процитовано 18 травня 2024.
  19. ↑ Итаума сразится с экс-соперником Кличко, Станёнис удивил выбором промоутера. vringe.com. Процитовано 29 червня 2024.
  20. ↑ Ітаума достроково переміг Ваха – рефері зупинив бій у 2-му раунді. Трибуна.

Посилання

Офіційний сайт

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).