YaChudo

Норма (математика)

Переглядів: 0. Оновлено 13.11.2026.

Нор́ма — це функція, що задана на лінійному просторі і є узагальненням поняття довжини вектора.

Простір із заданою на ньому нормою називається нормованим простором.

Означення норми

Нормою у векторному просторі V над полем 𝕂 називають відображення ‖⋅‖:V→ℝ, що задовольняє наступним умовам:

  1. ‖v‖≥0,‖v‖=0 тільки при v=0→ (невід'ємність)
  2. ‖rv‖=|r|‖v‖, де r∈𝕂 — скаляр (однорідність)
  3. ‖u+v‖≤‖u‖+‖v‖,∀u,v∈V (нерівність трикутника)

Ці умови також відомі як аксіоми норми.

Властивості

За допомогою норми ‖⋅‖, векторний простір V одержує структуру метричного і топологічного нормованого векторного простору. А саме, відстань d(u,v)=‖u−v‖. Зазначимо, що для будь-яких u,v,w∈V виконується d(u+w,v+w)=d(u,v), метрики на векторному просторі V з такою властивістю називаються трансляційно інваріантними. Найважливіший спеціальний випадок — це коли метричний простір V є повним відносно метрики означеної нормою, тобто коли V — повний нормований лінійний простір, або банахів простір.

Геометричний зміст норми

З геометричної думки, задання норми на V — це те й саме, що і задання її одиничної кулі B(0,1)={v∈V:‖v‖≤1}, тобто множини всіх векторів, довжина яких не перевищує одиниці. Одинична куля норми — це випукла підмножина векторного простору V, що містить нульовий вектор 0→ серед своїх внутрішніх точок.

Приклади

Евклідова норма

Нехай V=ℝn — це n-вимірний координатний векторний простір. Евклідова норма на V визначається за формулою ‖u‖=(u,u), де (u,v)=∑i=1nuivi — це стандартний скалярний добуток на ℝn. Перші дві аксіоми норми майже очевидні. Щодо третьої аксіоми, то вона випливає з нерівності Коші-Буняковського у ℝn. Одинична куля цієї норми — це звичайна одинична куля.

Супремум норма

Нехай V=ℝn,⁣ але цього разу визначимо норму за формулою ‖u‖=supi=1n|ui| (це так звана sup норма). Всі три аксіоми норми легко перевіряються. У цьому випадку, одинична куля норми являє собою одиничний куб {u∈ℝn:|ui|≤1,1≤i≤n}, що складається із тих векторів, всі координати яких містяться між −1 і 1.

Манхетенська норма

Нехай V=ℝn, але цього разу визначимо норму за формулою ‖u‖=∑i=1n|ui|. Як і в попередньому прикладі, аксіоми норми легко перевіряються. Одинична куля цієї норми — це узагальнений октаедр, що є правильним політопом n-вимірного простору полярним до n-вимірного куба.

Еквівалентність норм

Нехай ‖⋅‖1,‖⋅‖2 — дві норми визначені на одному і тому ж просторі V. Якщо існує таке дійсне C>0, що ‖v‖1≤C‖v‖2 для будь-якого v∈V, то норма ‖⋅‖1 називається підпорядкованою нормі ‖⋅‖2. Якщо водночас і норма ‖⋅‖2 підпорядкована нормі ‖⋅‖1, то такі дві норми називаються еквівалентними.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).