Мови манден
| Мови манден мандинг, мандинго
| |
|---|---|
| Поширені: | Західна Африка |
| Класифікація: | Нігеро-конголезькі Манде Західні манде Центральні манде Манден-джого Манден-вай Манден-моколе Мови манден |
| Групи: |
Західні манден
Східні манден
|
| Кількість носіїв: | 9,13 млн |
| ISO 639-2 and 639-5: | man |
Мови манде́н (мандинг, арх. мандинго)[1][2] — діалектний континуум сім'ї манде Поширені в Західній Африці (Малі, Гвінея, Гвінея-Бісау, Сенегал, Гамбія, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар, Сьєрра-Леоне, Ліберія)[3].
Найпоширеніші варіанти манден: манінка — у Гвінеї, бамана — у Малі, дьюла — у Буркіна Фасо та Кот-д'Івуарі, мандинка — у Гамбії, Сенегалі та Гвінеї-Бісау.
Складники
Мандінка говорять різними мовами, що належать до однієї з двох груп. Різниця між західною та східною групою насамперед фонетична. Діалекти західної групи зазвичай мають по 10 голосних (5 простих та 5 подовжених/носових), а східної (у першу чергу, бамбара), — 14 (7 простих, 7 носових):
- Манден
- Західні
- Кассонке-західні манінка (Малі, Сенегал)
- Мандінка (Сенегал, Гамбія, Гвінея-Бісау)
- Кіта-манінка (Малі)
- Джаханка (Гвінея, Сенегал, Гамбія, Малі; кілька інших діалектів мають таку назву)
- Східні
- Марка (дафін) (Буркіна-Фасо, Малі)
- Бамбара–Дьюла (північносхідні манден; Малі, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар)
- Східні манінка (південносхідні манден; кілька різних підвидів у Малі, Гвінеї, Кот-д'Івуарі)
- Болон (Буркіна-Фасо)
- Західні
Сінінкере, мова в Буркіна-Фасо, не включається до жодної з двох груп мов манден.
Писемність
Мови манден базуються на глибокій усній традиції, однак мають і писемні форми у вигляді адаптацій арабського та латинського письма[4], та щонайменше двох місцевих писемностей.
- Арабське письмо з'явилось у регіоні з поширенням мусульманства та було видозмінене для можливості запису, наприклад мов манден. Така версія письма називається аджамі, яке досі активно використовується для запису мови мандінка.
- Латинське письмо стало запроваджуватись у часи колонізації регіону європейцями. Воно широко вживане, у деяких країнах латиничний запис вважається офіційним та використовується в освіті та публіцистиці.
- Письмо нко розроблене у 1949 Соломаною Канте для запису мов манден за єдиним стандартом, зрозумілим усім мовцям.
- У 1930 році було створене складове письмо масаба для мови бамбара, але воно вийшло з ужитку.[5][6]
Див. також
- Реконструкція пра-манденської мови (Вікісловник)
Посилання
- Сторінка про мови манден на PanAfrican L10n
- Навчальні матеріали для мов бамбара, дьюла, малінке — An ka taa Project
Примітки
- ↑ Fairhead, James; Leach, Melissa (17 жовтня 1996). Misreading the African Landscape: Society and Ecology in a Forest-Savanna Mosaic (англ.). CUP Archive. с. xviii. ISBN 9780521563536.
- ↑ Belcher, Stephen Paterson (1 січня 1999). Epic Traditions of Africa (англ.). Indiana University Press. с. 89. ISBN 0253212812.
manden manding.
- ↑ Mandingo Language (MAN) – L1 & L2 Speakers, Status, Map, Endangered Level & Official Use | Ethnologue Free. Ethnologue (Free All) (англ.). Процитовано 28 жовтня 2025.
- ↑ Donaldson, Coleman (2017) "Orthography, Standardization and Register: The Case of Manding." In Standardizing Minority Languages: Competing Ideologies of Authority and Authenticity in the Global Periphery, edited by Pia Lane, James Costa, and Haley De Korne, 175–199. Routledge Critical Studies in Multilingualism. New York, NY: Routledge.
- ↑ N'Ko Language Tutorial: Introduction. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 21 лютого 2019.
- ↑ Proposal for encoding the Masaba script in the UCS
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).