YaChudo

Мньов

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

село Мньов
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Тер. громада Михайло-Коцюбинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74100250240059197 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Мньов 
Основні дані
Засноване 1552
Населення 621
Площа 2,872 км²
Густота населення 216,23 осіб/км²
Поштовий індекс 15540
Телефонний код +380 4622
Географічні дані
Географічні координати 51°27′2″ пн. ш. 30°39′31″ сх. д. / 51.45056° пн. ш. 30.65861° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		106 м
Водойми Речіще
Місцева влада
Адреса ради 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, селище Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50
Карта
Мньов. Карта розташування: Україна
Мньов
Мньов
Мньов. Карта розташування: Чернігівська область
Мньов
Мньов
Мапа
Мапа

Мньов — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній територіальній громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2018 орган місцевого самоврядування — Мньовська сільська рада.

Населення становить 621 особа.

Герб

Щит перетятий зеленим і лазуровим. У першій частині срібний трилистий хрест. У другій частині срібний човен з двома такими ж веслами, навантажений трьома срібними брусками.[1]

Історія

Після Любецького з'їзду 1097 року придніпровські землі одержав у володіння і оселився там Святослав-Панкратій Давидович Чернігівський, син чернігівського князя Давида Святославича, правнук Ярослава Мудрого.

Село Мньов вперше згадується у писемних джерелах під 1712 р. У виданні «Архив Юго-Западной России» йдеться про те, що грамотою 1712 р. за Києво-Печерською лаврою закріпляється село Мньов. Чернігівський історик-краєзнавець Андрій Курданов називає іншу дату — 1523 р. Він обґрунтовує свою точку зору документом, датованим цим роком, щодо території Любецького повіту, до складу якого тоді входило село Мньов. Ґрунти та його поселенці дійсно належали Києво-Печерському монастиреві.

Інші краєзнавці схильні до того, що село бере початок з 1552 року, згідно з описом Чорнобильського замку, де відомості про село вкладаються у вираз «Мниво 6 чел.» Звідси й назва поселення.

У Філарета Гумілевського знаходимо цікаві відомості про річку Видру, котра впадала у Дніпро коло Мньова. Її витоки ведуть до круглого високого насипу землі Вершина поблизу Неданчич. Старі козаки розповідали, що тут колись була митниця. По повноводній Видрі ходили судна з багатим товаром. Вивантажували його на митниці. Звідти сухопутним шляхом доставляли у Любеч. Козаки казали, що Любеч колись був великим містом. «Рассказ о Выдре и таможне, — писав Гумілевський, — оправдывается тем, что в недавние годы жители с. Мнева и Неданчичей вытаскивали из Выдры доски плавных суден. Ныне Выдра — болото, на нем косят траву, ходит скот. Таково последствие опустошения лесов!».

За Генеральним описом Лівобережної України 1765—1769 рр. Мньов — територіальна одиниця Любецької сотні Чернігівського полку. З утворенням Пакульської волості Чернігівського повіту Чернігівського намісництва село увійшло до її складу.

За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 948 осіб (437 чоловічої статі та 511 — жіночої) налічувалось 193 дворових господарств, православна церква[2].

Станом на 1886 у колишньому державному селі Пакульської волості мешкало 628 осіб, налічувалось 155 дворових господарств, існували православна церква, 2 постоялих будинки, 5 вітряних млинів, маслобійний завод[3].

У 1890 р. на х. Хропатому поблизу Мньова знайдено скарб: 233 срібні австрійські, данські, польські і пруські монети XVII ст.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1020 осіб (507 чоловічої статі та 513 — жіночої), з яких 1018 — православної віри[4].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернігівського району (1923—2020) Чернігівської області, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[6].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кіл-ть Частка
українська 612 98.55%
російська 6 0.97%
білоруська 3 0.48%
Усього 621 100%

Див. також

Література

  • Студьонова Л. В. Ось де, люди, наша слава (бесіди про Чернігівське козацтво).-К.,2004.-172 с.
  • Бойко М. К. Евстратов В. О. Нариси з історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів. — Чернігів, 1997. — Вип. І.
  • Рад. енцикл. історії України. — 1972. — Т.3

Посилання

Примітки

  1. ↑ Герб села
  2. ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 188)
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  4. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-265. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Герб Чернігівської області Це незавершена стаття з географії Чернігівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).