Млин і хрест
Млин і хрест | |
|---|---|
| Młyn i krzyż | |
 | |
| Жанр | драматичний фільм, історичний фільм і біографічний фільм  |
| Режисер | Lech Majewskid |
| Продюсер | Lech Majewskid |
| Сценарист | Lech Majewskid і Michael Francis Gibsond |
| На основі | The Procession to Calvaryd |
| У головних ролях | Рутгер Гауер, Майкл Йорк, Шарлотта Ремплінг, Joanna Litwind і Marian Makulad |
| Оператор | Lech Majewskid і Адам Сікораd |
| Композитор | Lech Majewskid і Józef Skrzekd |
| Кінокомпанія | TELEWIZJA POLSKA S.A. |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 96 хв. |
| Мова | англійська і іспанська |
| Країна |  Польща Швеція |
| IMDb | ID 1324055 |
| themillandthecross | |
 Млин і хрест у Вікісховищі | |
«Млин і хрест» (Młyn i krzyż) — драматичний польсько-шведський фільм 2011 року режисера Леха Маєвського, натхненний картиною Пітера Брейгеля Старшого «Ходіння на Голгофу» (1564) та заснований на книзі Майкла Френсіса Гібсона 1996 року «Млин і хрест». Прем'єра відбулася на кінофестивалі «Санденс» 23 січня 2011 року.
Сюжет
Дія фільму розгортається в 1564 році, коли Брейгель написав «Ходіння на Голгофу». Живописець зображає останній шлях Христа, але не в Єрусалимі, а в сучасній йому Фландрії. Митець порівнює тему Христових страждань з мученицькою смертю своїх співвітчизників, переслідуваних з політичних та релігійних мотивів інквізицією.
У фільмі розповідається про кількох персонажів, зокрема мірошника, перевізника хліба, матір з групою маленьких дітей і молодого чоловіка, якого засудили до колесування.
Брейгель прагне зобразити на картині шлях Христа на Голгофу. Глядачі бачать різних персонажів, які потім з'являться кожен у своїй сцені. За роботою художника слідкує його друг і меценат, антверпенський купець Ніколас Йонгелінк. Обоє радяться щодо композиції.
Фландрія тим часом перебуває під іспанською владою. Проти реформації триває кривава боротьба, очолена династією Габсбургів. Молодого чоловіка ловлять вершники та за брехню засуджують до колесування. Його піднімають на колесо, встановлене на стовп. Ворони викльовують чоловікові очі. Дружина засудженого оплакує чоловіка. За день мертве тіло знімають. Іншу жінку іспанські завойовники закопують живцем. Ніколас Йонгелінк критикує свавілля солдатів, яке суперечить християнству та здоровому глузду.
Брейгель блукає селом, шукаючи зразки для своєї картини. Він пояснює меценату, що й де зобразить.
Христа ведуть на розп'яття у супроводі селян. Брейгель дає знак мірошнику зупинити млин. Час ніби зупиняється, і Брейгель фіксує цей момент на картині. Після того, як тіло Христа знімають із хреста і відносять до печери, починається злива та буря.
Наступного ранку життя продовжується, селяни веселяться. В останній сцені у Музеї історії мистецтв у Відні висить завершена картина.
У ролях
- Рутгер Гауер — Пітер Брейгель
- Майкл Йорк — Ніколас Йонгелінк
- Шарлотта Ремплінґ — Марія
- Джоанна Літвін — Марійкен Брейгель (дружина Пітера)
- Мар'ян Макула — мірошник
Виробництво
У 1996 році Майкл Френсіс Гібсон опублікував детальний аналіз картини Пітера Брейгеля Старшого «Шлях на Голгофу» під назвою «Le Portement de croix de Pierre Bruegel l'Aîné». Переклад англійською під назвою «The Mill and the Cross» вийшов у 2001 році. У січні 2011 року компанія Маєвського взялася за виробництво повнометражного фільму «Млин і хрест», який відтворює сцени з картин Брейгеля, поєднуючи акторів із намальованими фонами[1].
28 грудня 2011 року «Млин і хрест» вийшов у кінотеатрах Франції, де його переглянули понад 65 тисяч глядачів. Реліз у Польщі відбувся 18 березня 2011 року[2].
Сприйняття
«Млин і хрест» отримав 79 % схвальних відгуків на агрегаторі Rotten Tomatoes, із середнім рейтингом 7,41/10[3]. Metacritic, який використовує середньозважену оцінку, присвоїв фільму 80 балів зі 100, що вказує на «загалом схвальні відгуки»[4].
Роджер Еберт схвально сприйняв фільм, пишучи, що це чудове відтворення картини в русі. Іноді Маєвський зупиняє частину сцени, а інші її частини рухаються і живуть. Більшість часу камера фіксована перпендикулярно до намальованого оточення. Різні люди стають пасивними спостерігачами жорстокості, але життя в усякому разі триває[5].
Згідно з The Hollywood Reporter, картина Брейгеля краще розкриває різноманітні теми, ніж фільм про неї. Персонажі часто недоречно німі, дія недосказана. Однак, візуально «Млин і хрест» є цікавим твором, який поєднує акторів і картини завдяки цифровим технологіям[6].
Газета «Rzeczpospolita» відгукнулася, що фільм більше нагадує косплей чи, кажучи архаїчніше, «живі образи», якими розважалися всі соціальні класи XIX століття. Маєвський «хоче переконати нас, що одягатися як персонажі минулих епох — це вже мистецтво»[7].
Примітки
- ↑ "Młyn i krzyż", reż. Lech Majewski. Culture.pl (пол.). Процитовано 21 січня 2026.
- ↑ "Młyn i krzyż" - Aktualności. arkanastudio.pl. Процитовано 21 січня 2026.
- ↑ The Mill and the Cross | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 21 січня 2026.
- ↑ The Mill and the Cross Reviews. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 21 січня 2026.
- ↑ A film before which words fall silent movie review (2011) | Roger Ebert. www.rogerebert.com (амер.). Процитовано 21 січня 2026.
- ↑ Young, Neil (9 лютого 2011). The Mill & the Cross: Berlin Review. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 21 січня 2026.
- ↑ Młyn i krzyż Lecha Majewskiego: arcydzieło czy kicz. Rzeczpospolita (пол.). Процитовано 21 січня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).