Микола Шугай

Микола Шугай
Народився	3 квітня 1898[1][2]  Колочава, Міжгірський район, Закарпатська область
Помер	16 серпня 1921[1][2] (23 роки)
Діяльність	крадій
Знання мов	українська
Діти	Anna Štajerovád
Медіафайли у Вікісховищі

Микола Шугай, насправді Микола Петрович Сюгай (*3 квітня 1898 Нижня Колочава — †16 серпня 1921 полонина Жалопка) — опришок, був з однієї точки зору український закарпатський народний герой, з іншого погляду — злочинець. Завдяки книзі Івана Ольбрахта, вперше виданої 1933 року, став легендою.

Микола Шугай народився 1898 року в Нижній Колочаві в сім'ї Петра та Гафії Сюгаїв. У 1917 році був призваний в угорську армію. Але на фронт так і не потрапив: утік і до кінця Першої світової війни переховувався в околицях Колочави. Послідовно був переслідуваний угорською, румунською, а після входження Закарпаття 1919 року до складу Чехословаччини — чеською поліцією.

Певний час Микола Шугай вів спокійний спосіб життя, одружився з місцевою колочавською дівчиною Ержікою Драч — саме через неї втік з армії, однак через деякий час знову повертається до розбійницького життя. Справа в тім, що 1920-го року Шугая схопили за дрібний злочин чеські жандарми^[3]. Миколі вдалося втекти, і він створив групу однодумців, які на чолі з ним грабували заможних людей, насамперед купців.

Одного разу Микола захворів на черевний тиф і наказав побратимам привести з Міжгір'я лікаря. Тому вибору не дали: або він лікуватиме Шугая і отримає за це плату, або ж буде вбитий, а його будинок спалять.

У 1921 році за захоплення Миколи Шугая була обіцяна винагорода в три тисячі крон. 16 серпня 1921 року Шугай (і його брат Юрій) був убитий топірцем у лісі трьома своїми колишніми товаришами, які прийшли нібито в гості.

У грудні 1921 року Ержіка Драч народила доньку Анну, в шлюбі Штаєр. Ержіка через якийсь час одружилася з сусідом Дербаком. Померла 1988 року, похована на цвинтарі в Колочаві.

Брат Миколи Шугая Іван і племінник Василь 1946 року вступили до УПА, воювали проти радянських окупантів і загинули в цій боротьбі: Івана застрелили емгебісти, а Василь підірвав себе гранатою, аби не здаватись ворогам. У 1957 році було страчено також Михайла Штаєра, якого радянська влада назвала родичем Шугая та стратила як «українського буржуазного націоналіста».

Ужгород: На вулиці Івана Ольбрахта, 3, в останній день січня 2015 року було відкрито міні-скульптуру останнього закарпатського опришка Миколи Шугая. На перилах найстарішоі кав'ярні «Під замком» з гвинтівкою в руках «присів» славний розбійник, про якого написав Ольбрахт у своєму романі «Микола Шугай — розбійник». Копія є також на Синевирському перевалі.

• ХТО вбив останнього українського Робіна Гуда? [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Шугай із Колочави [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.]