Микола Трубач
| Микола Трубач | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 11 квітня 1970 (56 років)  |
| Місце народження | Миколаїв, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  СРСР Україна Росія |
| Професії | співак, диригент, композитор, трубач, хоровий диригент |
| Інструменти | труба і вокал |
| Жанри | поп |
| Нагороди |  |
Микола Трубач (справжнє ім'я Микола Михайлович Харковець; нар. 11 квітня 1970, Миколаїв, Українська РСР) — український та російський естрадний співак, Заслужений артист України. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну виїхав з Росії та розпочав новий етап творчості українською мовою.[1]
Біографія
Микола Харковець навчався в загальноосвітній школі села Пересадівка Миколаївської області. Вже навчаючись у школі, Микола грав на трубі в дитячому естрадному оркестрі під керівництвом Семена Деньковича, а також зі спеціального дозволу грав на весіллях зі старшими товаришами. Придбаний таким чином досвід дозволив йому в 1985 році вступити відразу на другий курс музичного училища, яке він закінчив за двома спеціальностями: диригент-хоровик і трубач.
Армійську службу у 1988—1990 роках Микола Харковець проходив у Анапі в морських частинах прикордонних військ. На другий рік служби Миколу Трубача взяли до військового оркестру. Незадовго до закінчення служби він зробив і свої пробні записи.
У 1990 році відбувається знайомство Трубача зі студією «Діалог» та її керівником Кімом Брейтбургом. Саме Брейтбург зрештою звів Трубача з продюсером Євгеном Фрідляндом.
У липні 1997 року виходить перший альбом співака, який вже тоді взяв псевдонім Трубач[2] (укр. — Сурмач), — «Історія». Туди увійшли такі відомі пісні, як «П'ять хвилин», «Жіноча любов» і «Навчися грати на гітарі». Вже наступного року було презентовано наступний альбом «Двадцять два», куди увійшли всі ті ж пісні з додаванням п'яти нових. Серед новинок на альбомі — пісня «Голубая луна» (музика — Кім Брейтбург, слова — Микола Трубач), яку Трубач спочатку виконував один.
Найпомітніший сплеск популярності музиканта припадає на кінець 1990-х років, коли він записав дуетом з Борисом Моїсеєвим спочатку «Голубая луна (Блакитний місяць)», а потім ще одну, спеціально написану для них пісню «Лускунчик» (слова і музика Кіма Брейтбурга). У кліпі, знятому до цієї пісні, Трубач не тільки співає, але й грає на трубі уривок з балету «Лускунчик» (частина 20, па-де-де 1)[3]. Також в цьому кліпі взяв участь гурт «Прем'єр-Міністр»
У 1999 році Трубач і Мойсеєв у гумористичному першоквітневому концерті «ОСП Студії» «ОСПесня 99» (пародія на «Пісню року») виконали пісню «Ділова Москва» — гумористичну переробку на мотив «Блакитного місяця».
У 2000 році Микола Трубач записав дует з Ігорем Сарухановим — пісню «Лодочка».
У 2002 році Микола Трубач випустив пісню «Бєлим…», яку на однойменному альбомі виконав один, а пізніше виконував дуетом з Юлією Борзой.
На початку 2000-х років, втомившись від звинувачень у гомосексуальності, Микола Трубач розірвав контракт з Євгеном Фрідляндом. Продюсер сприйняв це як чорну невдячність. Втім, Микола Трубач продовжив виступати: у 2012 році він випустив черговий альбом «Були та будемо».
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році Микола Трубач разом із сім'єю залишив Росію. Спочатку проживав в Іспанії, а згодом переїхав до Великої Британії, де оселився в Лондоні. У цей період артист відмовився від виконання російськомовного репертуару та зосередився на створенні нових пісень українською мовою. Того ж року випустив пісню «Зорі», присвячену рідному Миколаєву. У квітні 2025 року вийшов його перший повністю україномовний студійний альбом «Воля», який, за словами співака, започаткував трилогію україномовних альбомів. Другий альбом трилогії, «Микола», був виданий у травні 2026 року.[1]
У тому ж році Трубач повідомив, що вже третій рік поспіль бере участь у міжнародному музичному фестивалі Laima Rendezvous Jūrmala, де виконує виключно україномовний репертуар, не планує повертатися до російськомовних пісень і продовжує працювати над новим українським матеріалом. Також співак заявив, що мріє повернутися до України, коли це стане можливим через сімейні обставини.[4]
Особисте життя
Микола Трубач одружений, дружина — Олена Виршубська. У подружньої пари дві доньки: Олександра та Вікторія[5].
Дискографія
- 1997 — История
- 1998 — Двадцать два
- 2001 — Адреналин
- 2002 — Белым…
- 2007 — Я не жалею ни о чем
- 2012 — Были и будем
- 2025 — Воля
- 2026 — Микола
Цікаві факти
- У 1998 році Микола Трубач взяв участь у записі альбому Валерія Меладзе «Самба білого метелика» — він записав партію труби в заголовній композиції (на альбомі вказаний під справжнім прізвищем — Харковець).
- Микола Трубач має гетерохромію очей, яку згодом став приховувати за допомогою контактних лінз.
Примітки
- ↑ а б Залишив Росію і почав співати українською: де зараз і що говорить про війну уродженець України Микола Трубач. Telegraf. 11 квітня 2026. Архів оригіналу за 29 липня 2026. Процитовано 29 липня 2026.
- ↑ Видатні музиканти з Миколаївщини - mykolaiv-trend.in.ua (укр.). Процитовано 21 грудня 2022.
- ↑ Клип к песне «Щелкунчик». Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 26 червня 2018.
- ↑ "Зараз треба триматися разом": Микола Трубач висловився про українців на фестивалі в Юрмалі. novyny.live. 29 липня 2026. Архів оригіналу за 29 липня 2026. Процитовано 29 липня 2026.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
- Інтерв'ю з Миколою Трубачем [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).