YaChudo

Мечеть Укба

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Мечеть Укба
35°40′53″ пн. ш. 10°06′14″ сх. д. / 35.681388888889° пн. ш. 10.103888888889° сх. д.
Тип спорудимечеть Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Туніс[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, Кайруан Редагувати інформацію у Вікіданих
Початок будівництва670 Редагувати інформацію у Вікіданих
Будівельна системацегла[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
СтильAghlabid architectured Редагувати інформацію у Вікіданих
Належністьіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
Станlisted monument of Tunisiad[1][3] і частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО Редагувати інформацію у Вікіданих
Оригінальна назваараб. جامع القيروان الأكبر Редагувати інформацію у Вікіданих
Мечеть Укба. Карта розташування: Туніс
Мечеть Укба
Мечеть Укба (Туніс)
Мапа
CMNS: Мечеть Укба у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривимірна комп'ютерна модель

Мечеть Укба (араб. جامع عقبة) також відома як Велика мечеть Кайруана (араб. جامع القيروان الأكبر) — одна з найбільших мечетей у Тунісі, розташована в місті Кайруан. Як перша історична столиця мусульманського Магрибу, Кайруан вважається духовним та релігійним центром Тунісу[4] та іноді — четвертим священним містом ісламу[5][6]. Велика мечеть вважається найстарішою святинею та найважливішою мечеттю мусульманського Заходу[7][8]. З 13 березня 1912 року ця мечеть занесена до списку історичних пам'яток у Тунісі, що охороняються державою[9][10], 1988 року вона, як і все місто Кайруан, була занесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО[11].

Будівництво

Побудована арабським воєначальником Укба ібн Нафі приблизно 670 року н.е. (у 50 році за ісламським календарем) під час будівництва міста Кайруан[12]. Мечеть має площу 9000 квадратних метрів і є одним з найдавніших місць богослужіння в ісламському світі[13]; також вона стала прообразом для всіх пізніших за часом мечетей в Магрибі[14]. Велика мечеть в Кайруані вважається однією найвидатніших пам'яток ісламської архітектури в Північній Африці[15], її периметр становить майже 405 метрів.

Цей простір включає гіпостільний молитовний зал, великий мармуровий мощений двір і масивний квадратний мінарет. Крім свого релігійного значення[16], мечеть Укба вважається одним із шедеврів ісламської архітектури[17][18][19][20]. Мечеть фігурує в багатьох книгах та навчальних посібниках з ісламського мистецтва [21].

Історія

Окрім своєї художньої та архітектурної значимості, Велика мечеть у Кайруані зіграла, на думку туніського історика ісламу Мухаммеда Тальбах, «головну роль у ісламізації всього мусульманського Заходу, зокрема Іспанії, та в поширенні малікітства»[22].

Під час правління династії Аглабідів (IX століття) мечеть отримала свій статус завдяки значним роботам з розширення, проведеними у ній[23]. Відомість мечеті Укби та інших святинь в Кайруані допомагали місту розвиватися і рости.

Університет, де працювали вчені, які викладали в мечеті, став центром розвитку ісламської думки та світських науках[24][25]. Його роль можна порівняти з Паризьким університетом у період середньовіччя. Із занепадом міста Кайруан починаючи з середини XI століття центр інтелектуальної думки перемістився до університету Ез-Зітуні в Тунісі[26].

Примітки

  1. ↑ а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
  2. ↑ Peterson A. Dictionary of Islamic Architecture — 1 — Routledge, 1996. — P. 236. — 342 p. — ISBN 978-0-415-06084-4
  3. ↑ http://www.docartis.com/Tunisia_Decreti/DECRETS/Pagine/1912_13mars.html
  4. ↑ Linda Kay Davidson et David Martin Gitlitz, Pilgrimage from the Ganges to Graceland: an encyclopedia, vol. I, ed. ABC-CLIO, Santa Barbara, 2002, p. 301. Архів оригіналу за 28 квітня 2014. Процитовано 19 травня 2013.
  5. ↑ Ray Harris et Khalid Koser, Continuity and change in the Tunisian sahel, éd. Ashgate Publishing, Farnham, 2004, p. 118
  6. ↑ Célébration de Kairouan, capitale de la culture islamique pour 2009 (Afribone). Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 19 травня 2013.
  7. ↑ Clifford Edmund Bosworth, Historic cities of the Islamic world, ed. Brill, Leyde, 2007, p. 264. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 19 травня 2013.
  8. ↑ Jean-Claude Garcin, Grandes villes méditerranéennes du monde musulman médiéval, éd. École française de Rome, Rome, 2000, p. 81
  9. ↑ Monuments historiques et archéologiques classés et protégés en Tunisie (Institut national du patrimoine) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 січня 2016. Процитовано 19 травня 2013.
  10. ↑ Myriam Bacha, «La construction patrimoniale tunisienne à travers la législation et le journal officiel, 1881-2003: de la complexité des rapports entre le politique et le scientifique», L’Année du Maghreb, n°4, 2008, pp. 99-122. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 19 травня 2013.
  11. ↑ Site de Kairouan (Patrimoine mondial de l’Unesco). Архів оригіналу за 16 червня 2013. Процитовано 19 травня 2013.
  12. ↑ Jean-Pierre Caillet, L’art du Moyen Âge: Occident, Byzance, Islam, éd. Gallimard, Paris, 1995, p. 436
  13. ↑ Néji Djelloul, Kairouan: la Grande Mosquée, éd. Contraste, Sousse, 2000, p. 3
  14. ↑ Great Mosque of Kairouan (discoverislamicart.org) [Архівовано 7 квітня 2013 у Wayback Machine.]
  15. ↑ 2009:: Kairouan[недоступне посилання з липня 2019]
  16. ↑ Great Mosque of Kairouan — Kairouan, Tunisia. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 19 травня 2013.
  17. ↑ Kairouan — UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 19 травня 2013.
  18. ↑ Kairouan 499 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2012. Процитовано 19 травня 2013.
  19. ↑ The Great Mosque (kairouan-cci2009.nat.tn) [недоступне посилання з квітня 2019]
  20. ↑ Inscription de Kairouan au patrimoine mondial (Kairouan.org). Архів оригіналу за 9 червня 2012. Процитовано 19 травня 2013.
  21. ↑ Jacques Vérité, Conservation de la Grande Mosquée de Kairouan, éd. Unesco, Paris, 1981 [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.](PDF)
  22. ↑ Mohamed Talbi, L’Islam n’est pas voile, il est culte, éd. Cartaginoiseries, Carthage, 2010, p. 121
  23. ↑ M’hamed Hassine Fantar, De Carthage à Kairouan: 2000 ans d’art et d’histoire en Tunisie, éd. Agence française d’action artistique, Paris, 1982, p. 23
  24. ↑ Wilfrid Knapp et Nevill Barbour, North West Africa: a political and economic survey, Editions Oxford University Press, Oxford, 1977, page 404
  25. ↑ Kairouan Capital of Political Power and Learning in the Ifriqiya (MuslimHeritage.com). Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 19 травня 2013.
  26. ↑ Mahmud Abd al-Mawla, L’université zaytounienne et la société tunisienne, éditions Maison Tiers-Monde, Tunis, 1984, page 33

Див. також

  • Мечеть олив

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).