YaChudo

Мечебилове

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

село Мечебилове
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Ізюмський район
Тер. громада Барвінківська міська громада
Код КАТОТТГ UA63040030300035686
Облікова картка Мечебилове 
Основні дані
Засноване 1782[1]
Населення 652
Площа 1,769 км²
Густота населення 368,57 осіб/км²
Поштовий індекс 64712
Телефонний код +380 5757
Географічні дані
Географічні координати 49°3′50″ пн. ш. 36°41′26″ сх. д. / 49.06389° пн. ш. 36.69056° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
81 м
Водойми Дніпро - Донбас
Місцева влада
Адреса ради 64701, Харківська обл., Ізюмський р-н, м.Барвінкове, вул. Центральна, буд.8
Карта
Мечебилове. Карта розташування: Україна
Мечебилове
Мечебилове
Мечебилове. Карта розташування: Харківська область
Мечебилове
Мечебилове
Мапа
Мапа

Мечеби́лове — село в Україні, у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 652 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Мечебилівська сільська рада.

Географія

Село Мечебилове знаходиться в місці злиття річок Самарка і Бритай, за 0,5 км від каналу Дніпро-Донбас, на протилежному березі каналу знаходиться село Федорівка, є міст. На річці Самарка зроблена загата (~ 7 га). Поруч проходить автомобільна дорога Р79.

Історія

  • Біля села Мечебилове розкопані 4 кургани і виявлено понад 20 поховань, з них 19 належить до бронзової доби (III-II тис. до н. е.) і одне до досарматських часів (II ст. н. е.).
  • Мечебилова слобода:
Мечебилове спочатку стала населяти княгиня Мечебилова, і від неї отримала свою назву. Указом Азовської губернської канцелярії 1782 року наказано: в Торському повіті, під слободою Мечебилове княгині генерал-майорші Мечебиловій, землю 1000 десятин, з 1783 року покласти в оклад, і стягувати в рік «за десятину по п'яти грошей».[2]
  • 1817 — поміщик Федір Петрович Кукіль-Яснопольский побудував кам'яний храм, в ім'я Праведного Йосипа Обручника.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 173 людей[3].
  • 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Барвінківської міської територіальної громади[4].
  • 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барвінківського району, село увійшло до складу Ізюмського району[5].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 615 94.33%
російська 34 5.22%
білоруська 1 0.15%
вірменська 1 0.15%
гагаузька 1 0.15%
Усього 652 100%

Економіка

  • Лан, агрофірма, ТОВ.
  • В селі є кілька молочнотоварних ферм.
  • Глиняний кар'єр.
  • Лікарня.

Культура

  • Школа
  • Клуб
  • Дитячий сад

Пам'ятки

Відомі люди

Уродженцями села є Перевозний Михайло Іванович (1918—1944) — Герой Радянського Союзу, Галазій Григорій Іванович (1922–2000) — академік Російської академії наук, директор Лімнологічного інституту на Байкалі.

Див. також

Примітки

  1. ↑ https://web.archive.org/web/20131111172819/http://dalizovut.narod.ru/filaret/fila5_14.htm
  2. ↑ Філарет. Історико-статистичний опис Харківської єпархії. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 7 серпня 2014.
  3. ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 399—403 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 12 жовтня 2015.
  4. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. ↑ Куплеватське. Орнітологічній заказник місцевого Значення[недоступне посилання]

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).