YaChudo

Метью Ткачук

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

США Метью Ткачук
Народився11 грудня 1997 (28 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Скоттсдейл, Марікопа, Аризона, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст188 см
Вага95 кг
Позиціякрайній нападник
Кидоклівий
Клуб НХЛ
Кол. команди		«Флорида Пантерс»
«Калгарі Флеймс»
Нац. збірнаСША США
Драфт НХЛ6-й загальний, 2016
«Калгарі Флеймс»
Ігрова кар'єра2016 — зараз
CMNS: Метью Ткачук у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ткачук.

Метью Ткачук (англ. Matthew Tkachuk; нар. 11 грудня 1997, Скоттсдейл) — американський хокеїст, крайній нападник клубу НХЛ «Флорида Пантерс». Гравець збірної команди США.

Олімпійський чемпіон.

Ігрова кар'єра

Хокейну кар'єру розпочав 2013 року в складі юніорської збірної США за програмою розвитку юніорського хокею США. Сезон 2015–16 Метью провів у складі клубу «Лондон Найтс».[1]

2016 року був обраний на драфті НХЛ під 6-м загальним номером командою «Калгарі Флеймс».[2] 7 липня 2016 року Метью підписав трирічний контракт з «Калгарі Флеймс».[3]

Першу шайбу Метью закинув в переможній грі 4–3 проти «Баффало Сейбрс».[4] 20 березня 2017 року він був дискваліфікований на дві гри за удар ліктем по обличчю захисника «Лос-Анджелес Кінгс» Дрю Дауті.[5] Під час наступної зустрічі між цими двома командами, яка відбулася 29 березня, Ткачук знову відзначився бійкою цього разу з захисником Брейденом Мак-Неббом. Серед претендентів на Пам'ятний трофей Колдера американець посів сьоме місце.[6][7]

7 грудня нападника дискваліфікували за те, що він ударив вінгера «Торонто Мейпл Ліфс» Метта Мартіна.[8] Ткачук став другим наймолодшим гравцем в історії «Флеймс», який досяг 100 ігор, першим був Ден Квінн у 1985 році.[9] 11 березня 2018 року Метью отримав травму в матчі проти «Нью-Йорк Айлендерс» та пропустив решту сезону.[10]

Перед сезоном 2018–19 американця обрали віцекапітаном команди разом із Мікаелем Баклундом та Шоном Монагеном.[11] Ткачук встановив новий власний рекорд за кількістю набраних очок за сезон[12] і записав свій перший хет-трик у переможній грі 6–3 проти «Вегас Голден Найтс».[13] 15 березня 2019 року Ткачук зробив свій 100-й асист у кар'єрі та став першим гравцем зі свого Драфту хто досяг такого результату.[14]

25 вересня 2019 року нападник продовжив контракт з «Калгарі Флеймс» на три роки.[15]

19 квітня 2022 Метью набрав 99-е очко в сезоні побивши рекорд свого батька 98-м очок за сезон.[16] Через два дні набрав 100-е очко у переможній грі 4–2 проти «Даллас Старс» ставши другим гравцем разом із Остоном Метьюсом з драфту 2016 року хто набрав таку кількість очок за сезон.[17] Загалом сезон 2021–22 став одним із найкращих в кар'єрі гравця та його партнерів по ланці Еліаса Ліндгольма та Джонні Годро.

Після завершення сезону його партнер по ланці Годро вирішив залишити «Флеймс» та на правах вільного агента перейшов до «Колумбус Блю-Джекетс».[18] Зрештою після кількох спекуляцій в пресі 20 липня видання The Athletic повідомило, що Ткачук оголосив «Флеймс», що не перепідпише з командою довгостроковий контракт.[19]

«Калгарі Флеймс» у липні 2022 року обміняли американця в обмін на трьох гравців клубу «Флорида Пантерс». 4 лютого 2023 року в матчі всіх зірок НХЛ Метью був визнаний найкращим гравцем.[20] У першому сезоні в складі «пантер» Ткачук набрав рекордні 109 очок.[21] За підсумками регулярного чемпіонату номінований на Пам'ятний трофей Гарта.[22]

У сезоні 2023–24 років Метью в складі «пантер» став вперше володарем Кубка Стенлі.[23]

У наступному сезоні «Пантери» вдруге поспіль здобули Кубок Стенлі перемігши «Едмонтон Ойлерз».[24]

На рівні збірних

У складі юніорської збірної США став чемпіоном світу в 2015 році.

У складі молодіжної збірної США бронзовий призер чемпіонату світу 2016 року.

Гравець збірної команди США.

16 червня 2025 року він був одним із шести гравців, включених до попереднього складу збірної США на зимові Олімпійські ігри 2026 року.[25][26] Олімпійський чемпіон.

Нагороди та досягнення

  • Учасник матчу усіх зірок НХЛ — 2020, 2023.
  • Друга команда всіх зірок НХЛ — 2022, 2023
  • Володар Кубка Стенлі в складі «Флорида Пантерс» — 2024, 2025.

Особисте життя

Метью Ткачук американець українського походження.[27][28] Його батько Кіт також в минулому хокеїст.[29][30] Рідний брат Ткачука — Бреді, також гравець НХЛ.

Статистика

Клубні виступи

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2013–14 США ХЛСШ 33 5 12 17 18 — — — — —
2014–15 США ХЛСШ 24 13 20 33 75 — — — — —
2015–16 «Лондон Найтс» ОХЛ 57 30 77 107 80 18 20 20 40 42
2016–17 «Калгарі Флеймс» НХЛ 76 13 35 48 105 4 0 0 0 4
2017–18 «Калгарі Флеймс» НХЛ 68 24 25 49 61 — — — — —
2018–19 «Калгарі Флеймс» НХЛ 80 34 43 77 62 5 2 1 3 18
2019–20 «Калгарі Флеймс» НХЛ 69 23 38 61 74 6 1 1 2 10
2020–21 «Калгарі Флеймс» НХЛ 56 16 27 43 55 — — — — —
2021–22 «Калгарі Флеймс» НХЛ 82 42 62 104 68 12 4 6 10 20
2022–23 «Флорида Пантерс» НХЛ 79 40 69 109 123 20 11 13 24 12
2023–24 «Флорида Пантерс» НХЛ 80 26 62 88 88 24 6 16 22 31
2024–25 «Флорида Пантерс» НХЛ 52 22 35 57 54 23 8 15 23 33
Усього в НХЛ 642 240 396 636 690 94 32 52 84 190

Збірна

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2014 США U17 1 6 4 3 7 2
2015 США U18 1 7 2 10 12 4
2016 США МЧС 3 7 4 7 11 6
2025 США Турнір 4 націй 2-е 3 2 1 3 5
2026 США ОІ 1 6 0 6 6 12
Юніорська та молодіжна збірна 20 10 20 30 12
Національна збірна 9 2 7 9 17

Примітки

  1. ↑ LW Matt Tkachuk. Elite Prospects. 8 травня 2015. Архів оригіналу за 16 липня 2023. Процитовано 3 жовтня 2015.
  2. ↑ Dubois jumps to top of draft rankings. NHL.com. Процитовано 12 квітня 2016.
  3. ↑ Flames sign Matthew Tkachuk. Калгарі Флеймс. 7 липня 2016. Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 7 липня 2016.
  4. ↑ Odland, Kristen (18 жовтня 2016). Flames rookie Matthew Tkachuk notches first goal of season to force game into overtime. Calgary Sun. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 7 грудня 2016.
  5. ↑ Matthew Tkachuk of Flames suspended two games. NHL.com. 20 березня 2017.
  6. ↑ Matthew Tkachuk Bio. NHL.com.
  7. ↑ Gilbertson, Wes (21 червня 2017). Johnny Gaudreau wins Lady Byng Memorial Trophy. Calgary Herald. Процитовано 15 грудня 2017. Rambunctious rookie Matthew Tkachuk ranked seventh in the Calder Memorial Trophy race
  8. ↑ Canadian Press (7 грудня 2017). Flames' Matthew Tkachuk suspended one game for spearing. Sportsnet.ca. Toronto: Sportsnet. Процитовано 8 грудня 2017.
  9. ↑ Gilbertson, Wes (30 листопада 2017). Flames sophomore Matthew Tkachuk hits 100-game plateau. Calgarysun.com. Calgary Sun. Процитовано 4 грудня 2017.
  10. ↑ Vickers, Aaron (28 березня 2018). Tkachuk, Brodie likely out for remainder of Flames season. NHL.com. Процитовано 10 квітня 2018.
  11. ↑ Perterson, Torrie (2 жовтня 2018). BACKLUND, TKACHUK NAMED ALTERNATE CAPTAINS. NHL.com. Процитовано 3 жовтня 2018.
  12. ↑ @NHLFlames (7 січня 2019). Matthew Tkachuk now has 5⃣0⃣ points on the year, a new career-high! (Твіт) — через Твіттер.
  13. ↑ @SportsCentre (10 березня 2019). Matthew Tkachuk records a hat trick as #Flames score three answered goals to beat #GoldenKnights 6-3 and snap a four-game losing streak (Твіт) — через Твіттер.
  14. ↑ Mike Johnston (16 березня 2019). 5 things we learned in the NHL: Flames' Gaudreau, Tkachuk make history. sportsnet.ca. Процитовано 16 березня 2019.
  15. ↑ FLAMES RE-SIGN MATTHEW TKACHUK. National Hockey League. 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
  16. ↑ Gilbertson, Wes (19 квітня 2022). Flames' Tkachuk sets family record, nears milestone moment. calgarysun. Процитовано 18 травня 2022.
  17. ↑ Tkachuk scores 40th, Flames beat Stars to win Pacific title. ESPN. 21 квітня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  18. ↑ LeBrun, Pierre (14 липня 2022). How did Johnny Gaudreau end up with the Columbus Blue Jackets?. The Athletic. Процитовано 14 липня 2022.
  19. ↑ Rutherford, Jeremy; Salvian, Hailey (20 липня 2022). Matthew Tkachuk tells Flames he won't re-sign long-term; trade likely: Sources. The Athletic. Процитовано 20 липня 2022.
  20. ↑ Atlantic beats Central to win NHL All-Star Game, Matthew Tkachuk named MVP. Sportsnet (англ.). 4 лютого 2023. Процитовано 5 лютого 2023.
  21. ↑ Matthew Tkachuk. Sports Reference. Процитовано 24 квітня 2023.
  22. ↑ Satriano, David (12 травня 2023). McDavid, Pastrnak, Tkachuk named Hart Trophy finalists. NHL.com. Процитовано 12 травня 2023.
  23. ↑ Geagan, Matt (25 червня 2024). Childhood friends Jayson Tatum and Matthew Tkachuk both won titles this year. CBS News. Процитовано 7 червня 2025.
  24. ↑ Satriano, David (18 червня 2025). How Stanley Cup champion Florida Panthers were built. NHL.com. Процитовано 20 червня 2025.
  25. ↑ United States names 1st 6 players to preliminary Olympics roster. NHL.com. 16 червня 2025. Процитовано 16 червня 2025.
  26. ↑ Team USA announce 25-strong men's ice hockey roster for Milano Cortina 2026. olympics.com. 2 січня 2026. Процитовано 2 січня 2026.
  27. ↑ Tkachuk Family Helping Matthew Settle In. NHL.com (амер.). Процитовано 27 лютого 2019.
  28. ↑ Lowell Court Officer: 'I Can Honestly Say I've Loved This Job'. The Lowell Sun (амер.). Процитовано 15 червня 2023.
  29. ↑ Murphy, Austin (3 березня 1997). Under Control These Days, The Coyotes' Star Power Forward, Keith Tkachuk, Does His Hell-Raising On The Ice. Sports Illustrated. Процитовано 13 липня 2023.
  30. ↑ Chapin Landvogt (16 квітня 2015). Like father like son – WM18 – International Ice Hockey Federation IIHF. U18worlds2015.iihf.com. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 19 вересня 2015.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).