YaChudo

Метт Монро

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Метт Монро
Ім'я при народженніангл. Terence Edward Parsons Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоMatt Monro Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1 грудня 1930 або 1 грудня 1932[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 лютого 1985[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
·рак печінки Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняҐолдерс-Ґрін (крематорій)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьспівак, студійний музикант, музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materElliott Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіспанська Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1956
Жанрпопулярна музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиMatt Monro Jnrd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

премія «Генезис»d

IMDbID 0598448 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтmattmonro.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Метт Монро (англ. Matt Monro; рід. 1 грудня 1930 — 7 лютого 1985) — британський співак[3], виконавець балад, який був одним з найпопулярніших артистів на міжнародній музичній сцені протягом 1960-х та 1970-х років[4].

У 1964 році Монро представляв Велику Британію на «конкурсі пісні Євробачення». Він фінішував на 2 місці і це зробило його впізнаванішим і допомогло йому в кар'єрі. У тому десятилітті він став одним з найвідоміших виконавців тем до британським кінофільмів[5].

Біографія

До початку своєї музичної кар'єри Монро працював водієм автобуса (за що пізніше отримав жартівливе прізвисько «співаючий водій»).

Перший прорив до музичної популярності стався в 1956 році, коли Монро став вокалістом оркестру Бі-Бі-Сі. Важливу роль у становленні його кар'єри зіграла джазова піаністка Вініфред Етвелл. Вона всіляко захищала молодого співака, придумала йому сценічний псевдонім — Метт Монро — і допомогла добитися контракту з відомою компанією звукозапису фірмою Decca Records.

У 1957 році вийшла платівка Blue and Sentimental, збірник відомих балад. (Ходить легенда, що Монро прийшов в студію з роботи, навіть не встигнувши переодягнутися, і так і записувався в куртці автобусного водія). Однак, попри схвальні відгуки музичних критиків, Метту ніяк не вдавалося виділитися із сонму молодих співаків того часу.

В 1959 році Монроз записав відому кантрі-пісню «Bound for Texas» для фільму Чарлі Чапліна The Chaplin Revue. Це поклало початок популярності Монро як «саундтрекового» співака. А в 1960 році Джордж Мартін шукав виконавця для пісеньки в стилі Сінатри, що відкривала б альбом Songs For Swinging Sellers. Пісенька призначалася в якості матеріалу для імітації, яку планував відомий комік Пітер Селлерс. Почувши Монро, Селлерс вирішив відмовитися від імітації і залишив все як є, однак замінив ім'я Монро на «Фред Флейндж», вкрай образливий для Монро факт. Проте, дружбу з Мартіном співак зберіг на все життя. Саме за сприяння Мартіна вийшов наступний сингл «Portrait of my love», який посів друге місце в англійських чартах і зробив, нарешті, Монро зіркою.

Далі були хіти My Kind Of Girl (1961), Softly As I Leave You «(1962)», а також знаменита пісня з бондівського фільму «З Росії з любов'ю». 1964 року Метт Монро представляв Велику Британію на конкурсі Євробачення з піснею «I Love the Little Things» і посів друге місце, поступившись першим 16-річній Джильйолі Чинкветті[6]. 1965 року він переспівав бітловську «Yesterday», а в 1966 виконав заголовну пісню (що отримала Оскар) у фільмі «Born Free».

Інші відомі саундтреки Монро включають в себе The Italian Job і Меморандум Квіллера. В середині 60-х Монро переїхав до Каліфорнії і деякий час працював з американськими аранжувальниками, проте потім повернувся в Англію і продовжував записуватися і гастролювати аж до смерті 7 лютого 1985 року[7] від раку печінки[8].

До 20-ї річниці від дня смерті Метта Монро Бі-Бі-Сі випустила документальний фільм, присвячений співаку, а в лютому 2007 року за сприяння дочки Монро Мішель вийшов збірник «From Matt with Love».

Дискографія

Вибрані альбоми

Рік Альбом Найвище місце
UK
[9]
1965 I Have Dreamed 20
1966 This Is the Life! 25
1967 Invitation to the Movies 30
1980 Heartbreakers 5
1982 Matt Monro – The Very Best of Matt Monro —
2005 The Ultimate 7
2007 From Matt with Love 30
2010 The Greatest 28

Вибрані сингли

Рік Сингл Місце в чарті
UK[9] US AC AU
1960 Portrait of My Love 3 — — —
1961 My Kind of Girl 5 18 6 29
Why Not Now? / Can This Be Love 24 92 — 93
Gonna Build a Mountain 44 — — —
1962 Softly, as I Leave You / Is There Anything I Can Do 10 116 — —
When Love Comes Along 46 — — —
My Love and Devotion 29 — — —
1963 From Russia with Love 20 — — —
1964 Walk Away 4 23 5 6
For Mama 23 135 — —
1965 Without You (I Cannot Live) 37 101 — 73
Yesterday 8 — — 98
1966 Born Free / Other People — 126 35 4
Merci Cherie / Honey on the Vine — — — 74
1967 The Lady Smiles — — 11 —
What to Do — — 22 —
1968 The Music Played — — 15 25
1970 He Ain't Heavy, He's My Brother — — — 72
1973 And You Smiled 28 — — 100

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #134599381 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Find a Grave — 1996.
  3. ↑ Matt Monro — Biography (англ.). AllMusic. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 30 березня 2015.
  4. ↑ Bush, John. This Is Matt Monro. AllMusic. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 3 жовтня 2015.
  5. ↑ Matt Monro: Tragedy of the singing bus driver (англ.). 30 січня 2010. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 30 березня 2015.
  6. ↑ O'Connor, John Kennedy. The Eurovision Song Contest – The Official History. Carlton Books, UK. 2007. ISBN 978-1-84442-994-3
  7. ↑ Porter, Hilary (18 серпня 2015). Son keeps 'man with the golden voice' music going. Southern Daily Echo. Southampton, UK. Архів оригіналу за 4 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
  8. ↑ GRO Register of Deaths: FEB 1985 13 2160 KENSINGTON & CHELSEA – Matt Monro, DoB = 1 Dec 1930, (should be 31 Dec?)
  9. ↑ а б Official Charts Company - Matt Monro. Archive.is. 22 липня 2012. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).