YaChudo

Метонімія

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Пентагон — будівля штаб-квартири Міністерства оборони США і поширений метонім для збройних сил США та їхнього керівництва

Метонімія (грец. μετωνυμία — «перейменування») — слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з властивим для цього слова предметом за своєю природою.

Етимологія

Слова «метонімія» і «метонім» походять від д.-грец. μετωνυμία (metōnumía) — «зміна імені». Це слово утворене від д.-грец. μετά (metá) — «після, за, поза» та д.-грец. -ωνυμία (-ōnumía) — суфікса, що утворює назви фігур мовлення, який, своєю чергою, походить від д.-грец. ὄνυμα (ónuma) або д.-грец. ὄνομα (ónoma) — «ім'я».[1]

Загальні відомості

Метонімія та пов'язані з нею фігури мовлення широко вживаються в повсякденному мовленні та на письмі. Синекдоха та металепсис розглядаються як типи метонімії. Полісемія, або багатозначність слова чи фрази, іноді є результатом метонімії. Разом з метафорою вона дає змогу замінювати одні поняття іншими. Метонімія часто ототожнюється з метафорою, або розглядається як її різновид. Проте, якщо в метафорі заміна певних слів та словосполучень відбувається за схожістю чи аналогією, метонімія визначає заміну через асоціативний ряд чи сукупність суміжних означень. Американський літературний теоретик Кеннет Берк розглядає метонімію як один із чотирьох «головних тропів» (англ. master tropes) поряд із метафорою, синекдохою та іронією.

Ці тропи Берк по-своєму аналізує в книжці «Граматика мотивів». Тоді як Роман Якобсон стверджував, що основна дихотомія серед тропів — протиставлення метафори й метонімії, Берк доводить, що основна дихотомія — між іронією та синекдохою; її він також описує як дихотомію між діалектикою та репрезентацією, або ж між редукцією та перспективою.[2]

Окрім того, що метонімія є широковживаною в повсякденному мовленні, вона також є фігурою мовлення в поезії та значній частині риторики. Грецькі та латинські філологи, які вивчали риторику, зробили значний внесок у вивчення метонімії. Наприклад, Арістотель не виокремлював метонімії з метафори. Як окремий троп метонімію вперше використав римський оратор І століття нашої ери Квінтіліан. На відміну від метафори, метонімічне зіставлення предметів відбувається не за ознакою їхньої подібності, а за ознакою їхньої суміжності, тобто належності їх до одного кола явищ, до понять одного порядку, пов'язаних часовими, просторовими, причинно-наслідковими та іншими відношеннями. Метонімія широко використовується у віршованому та прозаїчному мовленні як місткий зображувально-виражальний засіб.

Приклад

Такий вислів, як «весь театр аплодував», містить у собі метонімію, виражену словом «театр». Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо на увазі те, що аплодував не театр, а глядачі, які в ньому були. При цьому поняття «театр» і «глядачі» перебувають у тісному взаємозв'язку, виступаючи як близькі за самою своєю природою, реально, а не умовно, як це відбувається в метафорі.

Класифікація

Розрізняють такі різновиди метонімії:

  1. Метонімія місця (в основі — заміщення назви об'єкта вказівкою на місце його перебування). Наприклад: «Гомоніла Україна» (Т. Шевченко); «Борислав сміється» (І. Франко). Особливий випадок — заміна назви вмісту вказівкою на предмет, що вміщує його: «Ми випили по кілька чарок, і моя голова з незвички трохи обважніла» (В. Підмогильний).
  2. Метонімія часу (в основі — заміщення назви події вказівкою на час, коли вона відбувалася). Наприклад: «Як і колись, так і тепер ти // Не спромоглась на гарний плід» (В. Сосюра; йдеться про історію України).
  3. Метонімія засобу (в основі — заміщення назви дії вказівкою на знаряддя, яким вона була здійснена). Наприклад: «Під дзвінкії струни гетьмани встають, // І прадіди в струнах бандури живуть» (Л. Боровиковський).
  4. Метонімія належності (в основі — заміщення назви предмета вказівкою на ім'я його творця). Наприклад: «Ти довго Шекспіра перекладав сьогодні» (Є. Маланюк).
  5. Метонімія матеріалу (в основі — заміщення предмета вказівкою на матеріал, з якого цей предмет зроблений). Наприклад: «Купив князь пісню Боянову, // возложив йому гривну золоту на шию — // срібні гуслі озолотив, // попліч свого злотокованого стільця // у соболях возсадовив» (І. Калинець).
  6. Суміжність імені автора і його твору: читати Шевченка, слухати Лисенка, купити Пікассо.[3]
  7. Суміжність дії та її результату: продається прекрасне видання (пор.: видання книги триває); сорочка з вишивкою (процес вишивання здійснюється); обхід хворих (пор.: обхід триває)[3]
  8. Суміжність предмета в дії: обід на столі — обід триває, нарада нудна — нарада затягується.[3]

Споріднені поняття

У синекдосі частину вживають на позначення цілого або ціле — на позначення частини.[4][5][6]

У металепсисі знайоме слово чи словосполучення вживають у новому контексті.[7] Наприклад, англійське «lead foot» (буквально «свинцева нога») може означати водія, який їздить швидко: свинець — усталений образ важкості, а нога, що сильніше тисне на педаль газу, змушує машину їхати швидше (у цьому разі — надто швидко).[8] Така фігура мовлення — це «метонімія метонімії».[7]

Багато випадків полісемії виникло з метонімії: наприклад, англійське «chicken» означає і м'ясо, і тварину, а «crown» — і предмет (корону), і інституцію.[9][10]

Метонімія і метафора

Метонімія діє через суміжність (асоціацію) двох понять, тоді як метафора ґрунтується на їхній подібності за аналогією. Вдаючись до метонімії, люди зазвичай не прагнуть переносити властивості з одного референта на інший, як це роблять у метафорі.[11] Репортери нічим не схожі на друкарський прес, а монарх — на корону, проте «преса» (англ. the press) і «корона» (англ. the crown) — поширені метоніми.

Деякі образні вислови можна тлумачити і як метонімію, і як метафору. Наприклад, зв'язок між «короною» та «королем» можна витлумачити метафорично (тобто король, як і його золота корона, може здаватися негнучким, але зрештою податливим, надмірно пишним і незмінно нерухомим). У словосполученні «землі, що належать короні» (англ. lands belonging to the crown) слово «корона» є метонімією, адже монархи здебільшого справді фізично носять корону. Іншими словами, між «короною» і «монархією» вже наперед існує зв'язок.

Відмінність допомагають прояснити два приклади зі словом «fishing» («ловля риби, рибальство»).[12] Вислів «to fish pearls» («ловити перли») є метонімією: від «ловлі риби» він запозичує уявлення про добування чогось з океану. З «ловлі риби» на «ловлю перлів» переноситься саме сфера, і в цьому полягає метонімія. Натомість метафоричний вислів «fishing for information» («ловити інформацію») переносить поняття ловлі риби в нову сферу. Якщо хтось «ловить» інформацію, ми не уявляємо, що ця людина десь поблизу океану; радше ми переносимо елементи дії ловлі риби (очікування, надію впіймати щось невидиме, промацування і, найголовніше, намагання) в нову сферу (розмову). Отже, метафори працюють так: пропонують цільовий набір значень і з його допомогою навіюють подібність між предметами, діями чи подіями у двох сферах, тоді як метонімія викликає в уяві певну сферу або посилається на неї (тут — добування речей з моря).

Метонімія в мистецтві

Метоніми можуть бути й несловесними. Наприклад, Роман Якобсон[13] стверджував, що кубістичне мистецтво значною мірою спирається на немовні метоніми, тоді як сюрреалістичне — більше на метафори.

Лакофф і Тернер[14] стверджували, що всі слова є метонімами: «Слова заступають поняття, які вони виражають». Деякі художники використовували у своїх картинах власне слова як метоніми. Наприклад, на картині Міро 1925 року «Фото: це колір моїх снів» (фр. Photo – ceci est la couleur de mes rêves) слово «photo» представляє образ його снів. Ця картина належить до серії полотен під назвою peintures-poésies («картини-вірші»), які відображають інтерес Міро до снів і підсвідомого[15] та до взаємозв'язку слів, образів і думок. Пікассо на своїй картині 1911 року «Підставка для люльок і натюрморт на столі» (Pipe Rack and Still Life on Table) вписує слово «Ocean» («океан») замість того, щоб малювати океан. Ці картини Міро й Пікассо певною мірою протилежні ребусу: слово заміщує зображення, а не зображення — слово.

Примітки

  1. ↑ Welsh, Alfred Hux; Greenwood, James Mickleborough (1893). Studies in English Grammar: A Comprehensive Course for Grammar Schools, High Schools and Academies (англ.). New York City: Silver Burdett. с. 222.
  2. ↑ Burke, Kenneth (1945). A Grammar of Motives (англ.). New York: Prentice Hall Inc. с. 503—509.
  3. ↑ а б в Теорія літератури. Метонімія - 10 Листопада 2013 - Блог - Творча лабораторія вчителів УМЛ ЗОШ № 2. kalinka10.at.ua. Процитовано 22 жовтня 2026.
  4. ↑ Dubois, Jacques; Mu, Groupe; Edeline, Francis; Klinkenberg, Jean-Marie (1981). A General Rhetoric (англ.). Johns Hopkins University Press. ISBN 978-0-8018-2326-8.
  5. ↑ Shaheen, Aaron (25 червня 2020). Great War Prostheses in American Literature and Culture (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-885778-5.
  6. ↑ Metonymy - Examples and Definition of Metonymy. Literary Devices (англ.). 12 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2021.
  7. ↑ а б Bloom, Harold (2003). A Map of Misreading (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-516221-9.
  8. ↑ metalepsis. Silva Rhetoricae (англ.). Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 5 грудня 2013.
  9. ↑ Panther, Klaus-Uwe; Radden, Günter (1 січня 1999). Metonymy in Language and Thought (англ.). John Benjamins Publishing. ISBN 978-90-272-2356-2.
  10. ↑ Rhetoric Society of America; Smith, Michelle Christine; Warnick, Barbara (2010). The Responsibilities of Rhetoric (англ.). Waveland Press. ISBN 978-1-57766-623-3.
  11. ↑ Chandler, Daniel. Rhetorical Tropes. Semiotics for Beginners (англ.). Aberystwyth University. Процитовано 19 грудня 2012.
  12. ↑ Приклад узято з: Dirven, 1996.
  13. ↑ Jakobson, R. (1971) Selected Writings: Word and Language, Vol 2. The Hague: Mouton.
  14. ↑ Lakoff, G. and Turner, M. (1989) More than Cool Reason: A Field Guide to Poetic Metaphor. Chicago, IL: University of Chicago Press.
  15. ↑ Rowell, M. (1976) Joan Miró: Peinture – Poésie. Paris: Éditions de la différence.

Джерело

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).