Метилдопа

Метилдопа, також відома як α-метил-L-ДОФА — це лікарський засіб, що використовується для лікування високого кров'яного тиску.^[1] Це один із найкращих методів лікування високого кров'яного тиску під час вагітності.^[1] Для лікування інших типів високого кров'яного тиску зазвичай перевагу надають іншим лікам.^[1] Його можна приймати перорально або вводити внутрішньовенно.^[1] Початок дії спостерігається приблизно через 5 годин і триває близько доби.^[1]

До поширених побічних ефектів належить сонливість.^[1] Більш серйозними побічними ефектами є руйнування еритроцитів, проблеми з печінкою та алергічні реакції.^[1] Метилдопа належить до сімейства агоністів альфа-2-адренергічних рецепторів. Його дія полягає у стимуляції мозку, щоб зменшити активність симпатичної нервової системи.^[1]

Метилдопу було відкрито в 1960 році.^[2] Він входить у Перелік основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров'я.^[3]

Метилдопа використовується в клінічному лікуванні таких захворювань:

• Артеріальна гіпертензія (або високий кров'яний тиск)
• Гестаційна гіпертензія (або гіпертензія, викликана вагітністю) та прееклампсія.^[4]

Метилдопа здатна викликати низку побічних ефектів, від легких до важких. Тим не менш, вони зазвичай легкі, коли доза менша за 1 грам на день.^[5] Побічні ефекти можуть включати:

• Психологічні
  • Депресія
  • Суїцидальна ідеація
  • Нічні кошмари
  • Апатія, ангедонія або дисфорія
  • Тривога, особливо соціальна тривога
  • Зниження концентрації уваги, усвідомленості та безсоння
  • Погіршення уваги та концентрації
  • Втома
  • Нездужання
  • Сонливість
  • Ажитація
  • Погіршення когнітивних функцій та пам'яті
  • Дереалізація або деперсоналізація, так же як помірний психоз
  • Сексульна дисфункція включно з погіршенням лібідо, потягу та збудження
• Фізіологічні
  • Головокружіння або вертиго
  • Міоз або звуження зіниці
  • Ксеростомія або сухість рота
  • Шлунково-кишкові розлади такі як діарея або запор
  • Головний біль або мігрень
  • Міалгія або м'язовий біль, артралгія або біль суглобів або парестезія («булавки та голки»)
  • Синдром неспокійних ніг (RLS)
  • Симптоми паркінсонізму такі як тремор, рігідність, гіпокінезія або порушення рівноваги
  • Акатизія, атаксія, дискінезія, дистонія
  • Параліч Белла або параліч обличчя
  • Сексуальна дисфункція
  • Гіперпролактинемія
    • Гінекомастія у чоловіків, аменорея або відсутність менструального циклу у жінок
  • Брадикардія
  • Гіпотензія
  • Ортостатична гіпотензія
  • Гепатит, гепатотоксичність
  • Панкреатит
  • Теплова аутоімунна гемолітична анемія або дефіцит червоних клітин крові
  • Мієлотоксичність або супресія кісткового мозку, що може призвести до тромбоцитопенії, лейкопенії
  • Гіперчутливість (наприклад, вовчак, міокардит або перикардит)
  • Ліхеноїдні реакції (наприклад, ураження шкіри або висип)
  • Блідість

Повідомлялося про випадки рецидиву гіпертензії після різкого припинення прийому метилдопи.^[6]

Механізм дії метилдопи до кінця не з'ясований. Він може знижувати дофамінергічну та серотонінергічну передачу в центральній та периферичній нервовій системі, а також опосередковано впливає на синтез норадреналіну (норадреналіну) шляхом пригнічення синтезу дофаміну. Метилдопа діє на альфа-2 адренергічні рецептори, які знаходяться на пресинаптичних нервових закінченнях.^[1] Це пригнічує вивільнення норадреналіну з пресинаптичного нейрона.

S-енантіомер метилдопи є конкурентним інгібітором ферменту ароматичної <small id="mwAQE">L</small> -амінокислотдекарбоксилази (LAAD), який перетворює L -ДОФА на дофамін. L -ДОФА може проникати через гематоенцефалічний бар'єр, і тому метилдопа може мати подібні ефекти. LAAD перетворює його на альфа-метилдофамін, хибний попередник норадреналіну, що, у свою чергу, зменшує синтез норадреналіну у везикулах. Дофамін-бета-гідроксилаза (ДБГ) перетворює альфа-метилдофамін на альфа-метилнорепінефрин, який є агоністом пресинаптичного α₂- адренергічного рецептора, що призводить до пригнічення вивільнення нейромедіаторів.

Було виявлено, що метилдопа є агентом, що руйнує моноаміни.^[7]

Максимальне зниження артеріального тиску спостерігається через 4–6 годин після перорального прийому. Період напіввиведення метилдопи становить 105 хвилин.^[8] Метилдопа демонструє варіабельну абсорбцію зі шлунково-кишкового тракту. Метаболізується в печінці та кишечнику і виводиться з сечею.

При своїй появі метилдопа була основою антигіпертензивного лікування, але її використання скоротилося через відносно серйозні побічні ефекти, та зі збільшенням використання інших безпечніших та більш переносимих препаратів, таких як альфа-блокатори, бета-блокатори та блокатори кальцієвих каналів. Крім того, клінічні випробування ще не пов'язували його зі зниженням кількості несприятливих серцево-судинних подій, включаючи інфаркт міокарда та інсульт, або зі зниженням загальної смертності від усіх причин.^[9] Тим не менш, одним із актуальних показань до застосування метилдопи є лікування гіпертензії, викликаної вагітністю (ГВВ), оскільки вона є відносно безпечною порівняно з багатьма іншими антигіпертензивними засобами, які можуть впливати на плід.

• Дифторметилдопа
• D-DOPA (декстродопа)
• L-DOPA (леводопа; торгові назви Sinemet, Pharmacopa, Atamet, Stalevo, Madopar, Prolopa та ін.)
• L-DOPS (дроксидопа)
• Допамін (Інтропан, Інован, Ревіван, Ривімін, Допастат, Динатра та ін.)
• Норадреналін (норадреналін; Левофед тощо)
• Епінефрин (адреналін; Адреналін, ЕпіПед, Твінджент тощо)
• Сіль гідрохлориду MK-872: [55943-64-1]
• α-метилтирозин
• α-Метил-5-гідрокситриптофан