Метаполітика
Метаполітика — це спосіб осмислення політики на метарівні, тобто ведення політичної дискусії, предметом якої виступає сама політика, її поняття, форми та способи функціонування. Прихильники цього підходу нерідко трактують метаполітику як своєрідне «дослідження», спрямоване на переосмислення та переінтерпретацію як політичного дискурсу, так і самої політичної практики.
Термін має марксистське походження та переважно використовується в контексті ідеологічних дискусій, зокрема серед представників крайніх лівих і крайніх правих рухів. У цьому сенсі поняття «метаполітика» відрізняється від ширшого академічного поля політичної філософії, оскільки передбачає не лише теоретичне осмислення політичних явищ, а й свідоме переосмислення самих засад, категорій і дискурсивних рамок політики.
Звернення до поняття метаполітики часто пов’язане з прагненням зайняти рефлексивну, «самосвідому» позицію щодо власної політичної діяльності та визначити, яким чином має здійснюватися бажана форма політичного дослідження й ідеологічної роботи.
Сучасна думка
Ален Бадью, квітень 1998 року[1]
Термін «метаполітика» виник у лівих французьких науковців, а вперше його популяризували Ален Бадью та Жак Рансьєр . Обговорюючи метаполітику Бадью, Бруно Бостілс стверджує, що:
«Бадью виступає проти традиції політичної філософії, яку він пов’язує з такими мислителями, як Ханна Арендт та Клод Лефор, пропонуючи розглядати не «політичне» (le politique), а «політику» (la politique) як самостійну активну форму мислення, або практику мислення. Далі він оцінює близькість цієї пропозиції щодо «метаполітичної» орієнтації до праць свого вчителя Луї Альтюссера та його сучасників Жака Рансьєра і Сільвена Лазаруса, після чого наводить кейс-стаді щодо понять демократії, справедливості та термідоріанства». [2]
Додаткова інформація
- Карло Гамбесія, Метаполітика. L'altro sguardo sul potere, Edizioni Il Foglio Letterario 2009,ISBN 978-8876062476 .
- Карло Гамбесія, Trattato di metapolitica, Edizioni Il Foglio, 2023, 2 том. : - том. I. Storia, concetti e metodo ,ISBN 978-88-7606-981-9 ; - т. ІІ. Історична лабораторія ,ISBN 978-88-7606-966-6
- Фелікс Шилк (2025). Метаполітика криз: як нові праві використовують наративи як зброю для мейнстрімної ультраправої ідеології . Міжнародний журнал політики, культури та суспільства.doi:10.1007/s10767-025-09519-3doi : 10.1007/s10767-025-09519-3
Примітки
- ↑ Бадью, Ален (2005). «Метаполітика». Переклад: Джейсон Баркер. Лондон і Нью-Йорк: Verso. с. xxxix. ISBN 1-84467-035-X.
- ↑ Витяг з: Бостеелс, Бруно. «Філософія для бойовиків.[недоступне посилання]» Verso, 2012.
Посилання
- Ей Джей Грегор. Метанаука та політика. Словникове визначення
- Пітер Вірек, Метаполітика: від Вагнера та німецьких романтиків до Гітлера, 2003.ISBN 978-0-7658-0510-2ISBN 978-0-7658-0510-2 .
- Пітер Вірек, Метаполітика знову
- Коментар до книги Алена Бадью «Метаполітика»
- Лео Зайберт, «До метаполітики»
- Ігор Єфімов . Метаполітика: наш вибір та історія (російською мовою). Ленінград, 1991. 224 сторінки.ISBN 5-289-01365-2ISBN 5-289-01365-2
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).