Метакогніція

Метакогні́ція (або метапізна́ння) — це здатність людини усвідомлювати, моніторити, аналізувати та керувати власними когнітивними (пізнавальними) процесами.
У науковій літературі цей феномен часто описують як «мислення про мислення» або «знання про власне знання». Термін у 1970-х роках увів американський психолог Джон Фле́велл, визначивши його як наріжний елемент саморегуляції та успішного навчання.
Історія дослідження
Термін виник у 1970-х роках завдяки працям американського психолога Джона Фле́велла. Опис ранніх експериментів із дослідження дитячої пам'яті (метапам'яті). Подальший розвиток концепції у працях Енн Браун та Алана Бедделі.
Структура метакогніції
У структурі метакогніції традиційно виділяють два основні компоненти: метакогнітивні знання (розуміння людиною того, як працює її пам'ять, увага чи мислення) та метакогнітивне регулювання (здатність застосовувати конкретні стратегії для планування, контролю і коригування своєї пізнавальної діяльності). Концепція є фундаментальною для когнітивної та педагогічної психології.
Метакогнітивні знання
- Декларативні знання: розуміння власних когнітивних можливостей («я знаю, що маю погану зорову пам'ять»).
- Процедурні знання: розуміння того, як застосовувати стратегії («я знаю, як конспектувати текст»).
- Умовні (контекстуальні) знання: розуміння, коли і чому використовувати конкретну стратегію.
Метакогнітивне регулювання
- Планування: вибір правильних стратегій та розподіл ресурсів перед початком діяльності.
- Моніторинг (контроль): відстеження поточного стану розуміння та виконання завдання під час роботи.
- Оцінювання: аналіз фінального результату та ефективності обраної стратегії після завершення.
Метакогніція та нейробіологія
Анатомічний субстрат метакогнітивних процесів у головному мозку людини. Роль префронтальної кори у забезпеченні функцій саморефлексії, виконавчого контролю та оцінки власних дій.
Практичне застосування
У педагогічній психології та освіті
Використання метакогнітивних стратегій для підвищення академічної успішності. Концепція «навчитися вчитися». Розвиток критичного мислення в учнів та студентів через самомоніторинг.
У клінічній психології та психіатрії
Порушення метакогніції при різних психічних розладах (наприклад, при шизофренії чи депресії). Метакогнітивна терапія (МКТ) Едріана Веллса як метод подолання тривожності та депресивного мислення (румінацій).
Зв'язок з іншими когнітивними феноменами
- Ефект Даннінга — Крюгера: як низький рівень метакогніції заважає людині адекватно оцінити власну некомпетентність.
- Модель психіки людини: відмінності між розумінням власних ментальних станів (метакогніція) та психічних станів інших людей.
- Ілюзія компетентності: когнітивне спотворення, за якого суб'єкт помилково вважає, що засвоїв матеріал.
Критика та дискусії
Проблеми вимірювання та емпіричної перевірки метакогнітивних процесів (суб'єктивність опитувальників, обмеження методу інтроспекції). Дискусії щодо того, чи є метакогніція окремим психічним процесом, чи лише частиною загального інтелекту.
Див. також
- Свідомість
- Когнітивні функції мозку
- Нейропластичність
- Емоційний інтелект
- Афірмація
- Теорії навчання
- Теорія когнітивного розвитку Жака Піаже
- Когнітивна нейронаука
- Системна нейронаука
- Сильний штучний інтелект
Література
Книги
- McGuire Stephanie; Angelo Thomas A. (2015). Teach students how to learn: strategies you can incorporate into any course to improve student metacognition, study skills, and motivation (вид. 1st edition). Sterling, Virginia. ISBN 978-1-62036-317-1.
- Azevedo Roger; Aleven Vincent A. W. M. M. (2013). International handbook of metacognition and learning technologies. New York, NY: Springer. ISBN 978-1-4419-5546-3.
- Hunter Geoffrey, Metalogic: An Introduction to the Metatheory of Standard First-Order Logic, University of California Press, 1971
Журнали
Статті
- Fleur Damien S.; Bredeweg Bert; van den Bos Wouter (2021). Metacognition: ideas and insights from neuro- and educational sciences. npj Science of Learning (англ.) 6 (1). с. 1–11. doi:10.1038/s41539-021-00089-5.
- Loksa Dastyni; Margulieux Lauren; Becker Brett A. та ін. (2022). Metacognition and Self-Regulation in Programming Education: Theories and Exemplars of Use. ACM Transactions on Computing Education 22 (4). с. 39:1–39:31. doi:10.1145/3487050.
- Akturk Ahmet Oguz; Sahin Ismail (2011). Literature Review on Metacognition and its Measurement. Procedia - Social and Behavioral Sciences (англ.) 15. с. 3731–3736. doi:10.1016/j.sbspro.2011.04.364.
- Найдьонова Л. М. Рефлексивна ємність середовища спілкування як метакогнітивний чинник імпліцитної соціальної сапомоваги. Актуальні проблеми психології Т. 12. Психологія творчості. Вип. 15. Частина І.
- Смульсон М.Л. Інтелектуальні метакогніції та конструювання особистісного досвіду в похилому віці. Актуальні проблеми психології Т.2. Вип. 13. 2021
- Сігінішина А. С. Метакогнітивні судження як засіб моніторингу пам'яті.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).