Мері Саймон
| Мері Саймон | |
|---|---|
| англ. Mary Jeannie May Simon фр. Mary Jeannie May Simon  | |
 | |
| Генерал-губернатор Канади | |
| 26 липня 2021 — 8 червня 2026 | |
| Монарх | Єлизавета II Чарльз III |
| Прем'єр-міністр | Джастін Трюдо Марк Карні |
| Попередник | Ришар Вагнер |
| Наступник | Луїза Арбур |
| Народилася | 21 серпня 1947[1] (79 років) Канґіксуалуджуак, Kativik Regional Governmentd, Північ Квебеку, Квебек, Канада[1][2] |
| Відома як | дипломатка, політична діячка, журналістка, генерал-губернаторка |
| Місце роботи | Сі-Бі-Сі[3] |
| Країна |  Канада |
| Національність | інуїти[4] |
| Alma mater | Fountain-Fort Carson High Schoold |
| У шлюбі з | Whit Fraserd |
| Нагороди | |
| Підпис |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мері Джінні Мей Саймон (англ. Mary Jeannie May Simon; нар. 21 серпня 1947, Канджиксуалуджуак, Квебек) — канадська радіожурналістка, дипломатка, політична і державна діячка. 30-а генерал-губернаторка Канади з 26 липня 2021 року до 8 червня 2026 року. Перша представниця корінних народів країни на цій посаді. У минулому — посолка у Данії (1999—2002). Офіцерка національного ордену Квебеку (1992), офіцерка ордену Канади (2005).
Біографія
Народилася 21 серпня 1947 року в інуїтському «північному селі» Канджиксуалуджуак в районі Нунавік провінції Квебек. Батько — Боб Мей (Bob May), менеджер торгової Компанії Гудзонової затоки, мати — Ненсі. У сім'ї вісім дітей, Мері є другою за старшинством. По батьківській лінії має англійське коріння, по материнській — інуїтське. Закінчила шість класів федеральної школи. Сім'я Мей вела традиційний для інуїток і інуїтів спосіб життя, включаючи натуральне господарство, лов риби та полювання.
У 1970-х працювала в CBC North, службі Канадської телерадіомовної корпорації у Північній Канаді.
З кінця 1970-х років працювала в некомерційній організації Асоціація інуїтів і інуїток Північного Квебеку (з 1978 року — Makivik Corporation), яка захищає права інуїтів і інуїток Квебеку, у 1978—1982 роках — віце-президентка, до 1985 року — президентка. У 1980—1983 роках — членка керівництва некомерційної організації «Циркумполярна рада інуїтів» (ICC), з 1986 по 1992 рік — президентка.
Брала участь у переговорах щодо Шарлоттаунської угоди.
У 1993 році Саймон брала участь у роботі урядової комісії з створення нової території Нунавут. У 1993 призначена співголовою Королівської комісії Канади у справах корінних народів.
З 1994 до 2004 року була спецпредставницею Канади з циркумполярних питань. Вела переговори щодо створення Арктичної ради (заснований у 1996 році), очолювала делегації Канади на засіданнях цієї організації, а також відповідала за питання Арктики та зміцнення зв'язків між народами регіону у Міністерстві міжнародних справ Канади. У 1999—2002 роках працювала послом у Данії, у 1997—2002 роках — членка громадської ради канадської Комісії зі співробітництва у галузі навколишнього середовища в рамках Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (НАФТА).
У 1995—1999 роках і 2002—2003 роках була канцлеркою Університету Трента в Пітерборо в провінції Онтаріо.
У 2006—2012 роках — президентка некомерційної організації Inuit Tapiriit Kanatami, що відстоює інтереси інуїтів та інуїток Канади.
6 липня 2021 призначена генерал-губернаторкою Канади. Вступила на посаду 26 липня. Перебувала на посаді до 8 червня 2026 року.
Примітки
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).