Мемантин
Мемантин
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 3,5-диметилтрицикло[3.3.1.13,7]декан-1-амін | |
| Класифікація | |
| ATC-код | N06DX01 |
| PubChem | 4054 |
| CAS | 19982-08-2 Гідрохлорид: 41100-52-1 |
| DrugBank | DB01043 |
| KEGG | D08174 |
| Торгівельне найменування |
Аксура, Ебікса, Наменда та інші |
| Способи введення | Перорально |
| Хімічна структура | |
| Формула | C12H21N |
| Мол. маса | 179,31 г/моль |
| Синоніми | 1-аміно-3,5-диметиладамантан; 3,5-диметиладамантан-1-амін |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | ≈ 100 % |
| Зв'язування з білками плазми | 45 % |
| Метаболізм | Частковий, переважно в печінці |
| Період напіввиведення | 60–80 год |
| Екскреція | Переважно нирками, із сечею |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
Мемантин — антагоніст NMDA-рецепторів, дериват амантадину[1] Застосовується при лікуванні деменції при хворобі Альцгеймера середнього та вираженого ступеня. Мемантин діє за типом блокування тільки надмірної нейростимуляції, і не зумовлює змін при нормальній нейротрансмісії. Торгова назва: мематон, мемантин, мема, денігма, мембрал, мемокс, тінгрекс, абікса, мексія, нейронтин.
Особливості прийому. Мемантин приймається щодня не залежно від прийому їжі в один й той самий час. Саме такий прийом забезпечує рівномірну концентрацію препарату в організмі. Починати приймання препарату варто з 5 мг 1 раз в день щодня перші 7 днів, пильно слідкуючи за станом пацієнта. З 8-го по 14-ий день — 10 мг 1 раз в день. З 15-го дня по 21-ий дозу можна підняти до 15 мг 1 раз в день. З 22-го дня і далі мемантин приймається по 20 мг 1 раз в день. Ця доза є максимальною. У випадку пропуску прийому, не варто приймати подвійну дозу.
Взаємодія з іншими препаратами. Протипоказано застосовувати з кетаміном, декстрометорфаном (Гриппікс); з обережністю слід застосовувати з амантадином, аміодароном, фенітоїном, ранітидином. При застосуванні з гідрохлортіазидом можливе зниження концентрації останнього в плазмі крові. Мемантин не бажано застосовувати вагітним та при лактації (категорія В[2]), водіям, пацієнтам з епілепсією чи судомами в анамнезі. З обережністю слід вживати людям, які приймають варфарин.[3]
Побічні ефекти. До найбільш поширених побічних ефектів відносять запаморочення, спантеличення, головний біль, закрепи, кашель. Специфічного антидоту не існує. Передозування мемантином лікується симптоматично.[4]
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Мемантин-тева - неофіційна база нормативно-директивних документів МОЗ України
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
