Меланохроїт
| Меланохроїт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[1][2]  |
| IMA-номер | IMA1980 s.p. |
| Абревіатура | Phc[3] |
| Хімічна формула | Pb₂O(CrO₄) |
| Nickel-Strunz 8 | VI/E.02[4] |
| Nickel-Strunz 10 | 7.FB.05 |
| Dana 8 | 35.1.2.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[5] |
| Вид симетрії | моноклінно-призматична[6] |
| Просторова група | просторова група C2/m[5] |
| Густина | 6,9953 г/см³[7] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | колір (давньогрецька мова)[8], пурпуровий (давньогрецька мова)[8] |
| Типова місцевість | Березовське родовище золота[9] |
 Меланохроїт у Вікісховищі | |
Меланохроїт (рос. меланохроит; англ. melanochroite; нім. Melanochroit m) — мінерал, хромат свинцю острівної будови.
Загальний опис
Хімічна формула: Pb3[O|(CrO4)2].
Містить (%): PbO — 77,0; Cr2O3 — 23,0.
Сингонія ромбічна.
Спайність досконала в одному напрямі.
Утворює таблитчасті кристали і щільні маси.
Густина 5,75.
Твердість 3,5-3,75.
Колір червоний, лимонно-жовтий.
Риса цегляно-червона.
Знайдений у зоні окиснення Березовського золоторудного родовища (Урал) разом з крокоїтом.
Рідкісний.
Від грецьк. «меланохроос» — темноколірний (Р. Ф. Герман, 1833).
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2015) — 2015.
- ↑ International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1980. — Vol. 43. — P. 1053–1055. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ https://www.crystallography.net/cod/8103050.html
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Меланохроїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Меланохроїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- Phoenicochroite Webmin [Архівовано 1 грудня 2009 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).