Мекнес

Мекнес
مكناس/ Meknes
герб
Загальний вигляд, 2001 рік
Основні дані
33°51′33.53″ пн. ш. 5°33′10.83″ зх. д. / 33.8593139° пн. ш. 5.5530083° зх. д.
Країна	Марокко
Адмінодиниця	Мекнес
Столиця для	Мекнес-Тафілалет і Мекнес
Площа	370 км²
Населення	985 000 (2010)
Висота НРМ	535 м[12]
Міста-побратими	Нім (2005)[1][2][3], Тулькарм (19 квітня 2017)[4], Сантарен (31 жовтня 1989)[5][6], Штральзунд (7 жовтня 2019)[7], Орлеан (жовтень 2020)[8], Сенон (19 квітня 2017)[4], Бург-ан-Бресс (4 жовтня 2018)[9], Болонья (2020)[10][11], Східний Єрусалим (29 січня 1990)[5]
Часовий пояс	UTC+1  (Мекнес)
GeoNames	2542715
OSM	r2561177  ·R
Поштові індекси	50000
Міська влада
Мер міста	Abdellah Bouanoud
Вебсайт	region-fes-meknes.ma/provinces/%D9%85%D9%83%D9%86%D8%A7%D8%B3/%D8%A7%D9%84%D8%AA%D8%A7%D8%B1%D9%8A%D8%AE/
Мапа
Мекнес у Вікісховищі

Мекнес (араб. مكناس, бербер.: Meknas або Ameknas, фр. Meknès, ісп. Mequinez) — місто на півночі Марокко, розташоване на відстані 130 км від столиці Рабата та 60 км від Феса. Адміністративний центр регіону Мекнес-Тафілалет.^[13]

Мекнес був столицею Марокко під час правління Мулая Ісмаїла (1672—1727), до того, як столицю було перенесено до Марракеша. Назву «Мекнес» місто отримало з назви Берберського племені, відомого в середньовічних північноафриканських джерелах як Мекнаса (берберською Імекнасен).

Найдавнішим поселенням, з якого виник Мекнес y VIII ст.н. е., була касба. У IX ст. н. е., після оселення на цьому місці Берберського племені під назвою мекнасів, місто почало розростатися навколо старого поселення й отримало сучасну назву^[14].

В IX ст. н. е Альморавіди заклали в місті фортецю. Фортеця була зруйнована за спротив під час приходу до влади Альмохадів, але пізніше збудована знову в більшому розмірі, з мечетями та посиленими укріпленнями. Під час правління Маринідів на початку XIV ст.н. е. місто інтенсивно розбудовувалося — були зведені нові медресе, касби та мечеті. Період розквіту продовжився після приходу до влади Ваттасидів. Золота доба Мекнесу — столиця імперії під орудою Мулая Ісмаїла, правителя Султанату Марокко в 1672—1727. Під час його правління в старому місті було облаштовано велику в'язницю для християнських рабів, захоплених під час морських нападів, а також збудовано велику кількість садів, брам, мечетей (Мекнес називають «Містом ста мінаретів») та мур загальною довжиною 40 км.

Руїни стародавнього римського міста Волюбіліс (Валілі) (приблизно пів години автомобілем від міста на північ).

• Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 175)
• Halm, H. Der Nahe und Mittlere Osten. Brill, 1996.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мекнес