YaChudo

Мей Сінклер

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Мей Сінклер
англ. May Sinclair
Ім'я при народженніMary Amelia St. Clair
ПсевдонімМэй Синклер
Народилася24 серпня 1863[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Rock Ferryd[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла14 листопада 1946[1][2][…] (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ейлзбері, Англія, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
·хвороба Паркінсона Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
ДіяльністьШаблон:Прозаик, Шаблон:Поэтесса
Знання мованглійська[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творіванглийский
Напрямокмодернизм
Жанрщоденник Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusLife and Death of Harriett Freand Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоMunro Ambulance Corpsd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Мей Сінклер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
S: Роботи у Вікіджерелах

Мей Сінклер (англ. May Sinclair; справжнє ім'я Мері Амелія Сент-Клер (Mary Amelia St. Clair); 1863–1946) — англійська письменниця. Популярність їй принесли двадцять романів, оповідання та вірші. Вона була активною феміністкою та членом Ліги письменниць-суфражисток. Також вона була відомим критиком у сфері модерністської поезії та прози; саме вона запровадила термін потік свідомості у літературну критику.

Життєпис

Народилася в англійському містечку Рок Феррі у графстві Чешир. Її батько, ліверпульський судновласник, збанкрутував, спився і помер ще до її повноліття. Мати, сувора та релігійна жінка, перевезла родину до містечка Ілфорд на околиці Лондона. Провчившись рік у Жіночому коледжі Челтнема, вона мусила залишити освіту та доглядати вдома за п'ятьма своїми старшими братами, у кожного з яких було вроджене захворювання серця.

Від 1896 року почала професійно писати, щоб прогодувати себе і свою матір. У своїй творчості вона торкалася тем, пов'язаних зі становищем жінок і шлюбом. Також вона писала й наукові праці з філософії, особливо про німецький ідеалізм. Її праці стали популярними у США і добре там продавалися.

Приблизно в 1913 році, побувавши в лондонській Медико-психологічній клініці, Мей Сінклер зацікавилася психоаналізом, і в її романах з'явилися мотиви, пов'язані вивченням Зигмунда Фрейда. У 1914 році, після початку Першої світової війни, вона добровільно вирушила санітаркою до зони військових дій у Бельгії. Вона змогла витримати там лише кілька тижнів, але цей досвід знайшов свій відбиток і в її прозі, і в поезії.

Мей Сінклер написала перші критичні статті про імажизм і поетесу Гільду Дулітл (журнал «Егоїст», 1915); тоді вона товаришувала з поетами Річардом Олдінгтоном, Гільдою Дулітл і Ельзою Паунд. Вона писала статті про поезію Т. Еліота (журнал «Літтл Рів'ю», 1917 р.) та художню прозу Дороті Річардсон (журнал «Егоїст», 1918 р.). Саме у зв'язку з Річардсоном вона вперше вжила термін "потік свідомості " в літературному контексті, і цей термін успішно прижився. У наступних романах Синклер помітно вплив модерністських течій, особливо у її автобіографічному романі «Мері Олівер: Життя» (1919 р.) У 1925 р. Синклер було включено до «Список контактних даних сучасних письменників».

З 1914 р. Мей Сінклер була членом Товариства досліджень психіки, яке займалося вивченням психічних та паранормальних явищ та здібностей. Під впливом роботи у цьому суспільстві в коротких оповіданнях Синклер з'являлись мотиви надприродного.

Наприкінці 20-х років Мей Сінклер почала страждати на першими ознаками хвороби Паркінсона і не могла більше писати. У 1932 р. вона оселилася у графстві Бакінгемшир, де й прожила до кінця життя.

Бібліографія

  • Nakiketas and other poems (1886) під псевдонімом Джуліан Сінклер
  • Essays in Verse (1892)
  • Audrey Craven (1897)
  • Mr and Mrs Nevill Tyson (1897) (також The Tysons)
  • Two Sides Of A Question (1901)
  • Божественний вогонь (також «Вогонь невгасимий») (1904)
  • The Helpmate (1907)
  • The Judgment of Eve (1907) збірка оповідань
  • The Immortal Moment (1908)
  • Outlines of Church History by Rudolf Sohm (1909)
  • Творці (1910)
  • The Flaw in the Crystal (1912)
  • Три сестри Бронте (1912)
  • Feminism (1912)
  • The Combined Maze (1913)
  • The Three Sisters (1914)
  • The Return of the Prodigal (1914)
  • A Journal of Impressions in Belgium (1915)
  • The Belfry (1916)
  • Tasker Jevons: The Real Story (1916)
  • The Tree of Heaven (1917)
  • A Defense of Idealism: Some Questions & Conclusions (1917)
  • Mary Olivier: A Life (1919)
  • The Romantic (1920)
  • Mr. Waddington of Wyck (1921)
  • Життя і смерть Харрієт Фрін / Life and Death of Harriet Frean (1922)
  • Anne Severn and the Fieldings (1922)
  • The New Idealism (1922)
  • Uncanny Stories (1923)
  • A Cure of Souls (1924)
  • The Dark Night: A Novel in Unrhymed Verse (1924)
  • Arnold Waterlow (1924)
  • The Rector of Wyck (1925)
  • Far End (1926)
  • The Allinghams (1927)
  • History of Anthony Waring (1927)
  • Fame (1929)
  • Tales Told by Simpson (1930) збірка оповідань
  • The Intercessor, and Other Stories (1931)

Примітки

  1. ↑ а б Yalzadeh I., Blumberg N. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 987.
  5. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).