Мей Сінклер
| Мей Сінклер | |
|---|---|
| англ. May Sinclair | |
| Ім'я при народженні | Mary Amelia St. Clair |
| Псевдонім | Мэй Синклер |
| Народилася | 24 серпня 1863[1][2][…] Rock Ferryd[4][5] |
| Померла | 14 листопада 1946[1][2][…] (83 роки) Ейлзбері, Англія, Велика Британія ·хвороба Паркінсона |
| Країна | |
| Діяльність | Шаблон:Прозаик, Шаблон:Поэтесса |
| Знання мов | англійська[6] |
| Мова творів | английский |
| Напрямок | модернизм |
| Жанр | щоденник |
| Magnum opus | Life and Death of Harriett Freand |
| Членство | Munro Ambulance Corpsd |
| | |
Мей Сінклер (англ. May Sinclair; справжнє ім'я Мері Амелія Сент-Клер (Mary Amelia St. Clair); 1863–1946) — англійська письменниця. Популярність їй принесли двадцять романів, оповідання та вірші. Вона була активною феміністкою та членом Ліги письменниць-суфражисток. Також вона була відомим критиком у сфері модерністської поезії та прози; саме вона запровадила термін потік свідомості у літературну критику.
Життєпис
Народилася в англійському містечку Рок Феррі у графстві Чешир. Її батько, ліверпульський судновласник, збанкрутував, спився і помер ще до її повноліття. Мати, сувора та релігійна жінка, перевезла родину до містечка Ілфорд на околиці Лондона. Провчившись рік у Жіночому коледжі Челтнема, вона мусила залишити освіту та доглядати вдома за п'ятьма своїми старшими братами, у кожного з яких було вроджене захворювання серця.
Від 1896 року почала професійно писати, щоб прогодувати себе і свою матір. У своїй творчості вона торкалася тем, пов'язаних зі становищем жінок і шлюбом. Також вона писала й наукові праці з філософії, особливо про німецький ідеалізм. Її праці стали популярними у США і добре там продавалися.
Приблизно в 1913 році, побувавши в лондонській Медико-психологічній клініці, Мей Сінклер зацікавилася психоаналізом, і в її романах з'явилися мотиви, пов'язані вивченням Зигмунда Фрейда. У 1914 році, після початку Першої світової війни, вона добровільно вирушила санітаркою до зони військових дій у Бельгії. Вона змогла витримати там лише кілька тижнів, але цей досвід знайшов свій відбиток і в її прозі, і в поезії.
Мей Сінклер написала перші критичні статті про імажизм і поетесу Гільду Дулітл (журнал «Егоїст», 1915); тоді вона товаришувала з поетами Річардом Олдінгтоном, Гільдою Дулітл і Ельзою Паунд. Вона писала статті про поезію Т. Еліота (журнал «Літтл Рів'ю», 1917 р.) та художню прозу Дороті Річардсон (журнал «Егоїст», 1918 р.). Саме у зв'язку з Річардсоном вона вперше вжила термін "потік свідомості " в літературному контексті, і цей термін успішно прижився. У наступних романах Синклер помітно вплив модерністських течій, особливо у її автобіографічному романі «Мері Олівер: Життя» (1919 р.) У 1925 р. Синклер було включено до «Список контактних даних сучасних письменників».
З 1914 р. Мей Сінклер була членом Товариства досліджень психіки, яке займалося вивченням психічних та паранормальних явищ та здібностей. Під впливом роботи у цьому суспільстві в коротких оповіданнях Синклер з'являлись мотиви надприродного.
Наприкінці 20-х років Мей Сінклер почала страждати на першими ознаками хвороби Паркінсона і не могла більше писати. У 1932 р. вона оселилася у графстві Бакінгемшир, де й прожила до кінця життя.
Бібліографія
- Nakiketas and other poems (1886) під псевдонімом Джуліан Сінклер
- Essays in Verse (1892)
- Audrey Craven (1897)
- Mr and Mrs Nevill Tyson (1897) (також The Tysons)
- Two Sides Of A Question (1901)
- Божественний вогонь (також «Вогонь невгасимий») (1904)
- The Helpmate (1907)
- The Judgment of Eve (1907) збірка оповідань
- The Immortal Moment (1908)
- Outlines of Church History by Rudolf Sohm (1909)
- Творці (1910)
- The Flaw in the Crystal (1912)
- Три сестри Бронте (1912)
- Feminism (1912)
- The Combined Maze (1913)
- The Three Sisters (1914)
- The Return of the Prodigal (1914)
- A Journal of Impressions in Belgium (1915)
- The Belfry (1916)
- Tasker Jevons: The Real Story (1916)
- The Tree of Heaven (1917)
- A Defense of Idealism: Some Questions & Conclusions (1917)
- Mary Olivier: A Life (1919)
- The Romantic (1920)
- Mr. Waddington of Wyck (1921)
- Життя і смерть Харрієт Фрін / Life and Death of Harriet Frean (1922)
- Anne Severn and the Fieldings (1922)
- The New Idealism (1922)
- Uncanny Stories (1923)
- A Cure of Souls (1924)
- The Dark Night: A Novel in Unrhymed Verse (1924)
- Arnold Waterlow (1924)
- The Rector of Wyck (1925)
- Far End (1926)
- The Allinghams (1927)
- History of Anthony Waring (1927)
- Fame (1929)
- Tales Told by Simpson (1930) збірка оповідань
- The Intercessor, and Other Stories (1931)
Примітки
- ↑ а б Yalzadeh I., Blumberg N. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 987.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Твори May Sinclair у проєкті «Гутенберг»
- Мей Синклер на сайті IMDb (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
