Мед Гондо

Мед Гондо
фр. Med Hondo
Дата народження	4 травня 1935[1][2][…]
Місце народження	Атар, Мавританія
Дата смерті	2 березня 2019[4][3][5] (83 роки)
Місце смерті	XIV округ Парижа, Париж, Франція[5]
Громадянство	Мавританія  Франція
Професія	актор, кінорежисер, кінопродюсер, актор дубляжу, сценарист
Нагороди	Stallion of Yennengad (1987) Золотий леопард (1970)
IMDb	ID 0393124
medhondo.com
Мед Гондо у Вікісховищі

Мед Гондо (фр. Med Hondo; народився Могамед Абід; 4 травня 1935, Атар, Французька Західна Африка — 2 березня 2019, Париж, Франція) — мавритансько-французький актор. Його вважають батьком-засновником африканського кінематографа. Знаний своїми суперечливими фільмами, в яких торкається таких питань, як расові стосунки та колонізація^[6]. Його режисерська дебютна стрічка «Soleil Ô» 1970 року отримала схвальні відгуки критиків і нагороджена «Золотим леопардом» на Міжнародному кінофестивалі в Локарно 1970 року. 2019 рокуобраний для реставрації в рамках проєкту «Африканська кіноспадщина»^[7]. Його фільм «West Indies» (1979) став першим африканським музичним кінофільмом і, з бюджетом у 1,3 мільйона доларів, найдорожчою кінопродукцією в історії африканського кіно^[7].

У пізніші роки став відомим завдяки озвучуванню голлівудських хітів, серед яких «Шрек», «Король Лев», «Божевільний професор» і «Сім»^[8].

Народився в 1935 році в Атарі^[9]. Мати була мавританкою, а батько — сенегальцем^[10][11]. 1954 року Гондо поїхав до Рабата, Марокко, щоб опанувати професію шеф-кухаря у Міжнародній готельній школі^[12][13]. 1959 року емігрував до Франції та знайшов роботу спочатку в Марселі, а потім у Парижі, де працював кухарем, сільськогосподарським робітником, офіціантом, портовим робітником і кур'єром^[12][14]. Він виявив, що ні йому, ні іншим африканським іммігрантам не вдавалося влаштуватися на роботу за обраною спеціальністю, а на тих низькооплачуваних роботах, які їм вдавалося знайти, їм платили менше, ніж французам^[15]. Труднощі з зароблянням на життя в той час, а також расизм, з яким він стикався, зрештою стали джерелом натхнення для його фільмів, зокрема «Soleil O» (1970) та «Les Bicots-nègres, vos voisins» (1974)^[16].

Він почав відвідувати заняття з акторської майстерності та режисури, а також навчався у французької акторки Франсуази Розе, граючи у класичних п'єсах Шекспіра, Мольєра та Расіна. Гондо не зміг повністю реалізувати себе у французькому репертуарному театрі, тому 1966 року створив власну театральну компанію разом з актором з Гваделупи Робертом Ліенсолем^[12][17]. Трупа, що спочатку називалася «Shango» (від Шанґо, бога грому йоруба), а пізніше «Griot-Shango», компанія ставила п'єси, що розповідали про досвід чорношкірих людей, зокрема твори Рене Депестра й Еме Сезера^[12][15][18].

Наприкінці 1960-х років Гондо почав зніматися в невеликих акторських ролях на телебаченні та в кіно^[19]. Оскільки він опановував майстерність кінорежисури, уважно спостерігаючи за роботою інших, він почав отримувати роботу за камерою^[20]. 1965 року взявся за свій перший фільмом «Soleil O»^[21]. Фільм, знятий з бюджетом у 30 000 доларів, був профінансований коштом роботи Гондо з дублювання американських фільмів французькою мовою^[22]. «Soleil O» показали у рамках Міжнародного тижня кінокритиків на Каннському кінофестивалі 1970 року, де отримав схвальні відгуки критиків^[23]. Фільм отримав нагороду «Золотий леопард» на Міжнародному кінофестивалі в Локарно 1970 року^[24][25].

1977 року зняв фільм про боротьбу Фронту «Полісаріо» — «Nous aurons toute la mort pour dormir». 1979 року він повернувся до своєї початкової теми у фільмі «West Indies ou les nègres marrons de la liberté» — розповіді про рабство та колоніалізм на Карибах^[26]. Сам Гондо називає цей фільм «трагікомічним мюзик-холом». Як режисер-активіст, він відстоював свободу творчості і, спираючись на постколоніалізм, пропонував кіно з соціальним підтекстом^[27].

1981 року Гондо був членом журі 12-го Московського міжнародного кінофестивалю^[28].

Гондо також часто працював актором озвучування. Він працював над дубляжем французькою мовою багатьох англомовних фільмів, озвучуючи персонажів, яких на екрані грали Сідні Пуатьє, Морган Фрімен, Бен Кінгслі та Денні Гловер (у тих рідкісних випадках, коли Гловера не дублював Річард Дарбуа). Гондо озвучував кілька ролей Едді Мерфі, зокрема «Божевільний професор» (1996) та роль Віслюка у фільмі 2001 року «Шрек» та його продовженнях^[29][30].

Гондо розповів на своєму вебсайті^[31], що 1991 року він зустрівся з Денні Гловером і представив йому свій тодішній проєкт — біографічний фільм про гаїтянського революціонера Туссена Лувертюра. За словами Гондо, Гловер з ентузіазмом висловив зацікавленість у головній ролі й участі у виробництві фільму, але потім повністю припинив будь-яке спілкування з Гондо й співавтором сценарію Клодом Веййо. Гондо стверджував, що власний проєкт Гловера щодо біографічного фільму про Лувертюра, фінансово підтриманий Уго Чавесом, був натхненний його оригінальним сценарієм, і звернувся до Гловера з відкритим листом, у якому заперечив твердження компанії Гловера «Louverture Films» про те, що сценарій був замовлений Гловером у Гондо. Гондо також згадав про свою зустріч із Гловером в інтерв'ю англійською мовою на французькому міжнародному новинному каналі France 24^[32].

Помер у Парижі 2 березня 2019 року у 83 роки^[33].

• 1967: Soleil O
• 1974: Les Bicots-nègres, vos voisins
• 1975: Sahel la faim pourquoi
• 1977: Nous aurons toute la mort pour dormir
• 1979: West Indies
• 1986: Sarraounia
• 1994: Lumière noire
• 1998: Watani, un monde sans mal
• 2004: Fatima, l'Algérienne de Dakar

• 1964: Les verts pâturages (телефільм)
• 1965: Бельфегор (телевізійний мінісеріал) у ролі Гаяка
• 1965: Seule à Paris (серіал)
• 1965: Боб Моран (серіал) як Нотомі, індійський провідник
• 1966: Retour à Bacoli (телефільм) як Un tirailleur
• 1967: Одна людина зайва як Флоран
• 1968: Тітка Зіта в ролі Джеймса
• 1969: Прогулянка з коханням і смертю як артист
• 1974: Aux frontières du possible (ТВ-серіал) як Le docteur Sosian Cisse
• 1975: Джо Гаяр (телесеріал) у ролі Карлоса
• 1977: Посли в ролі Мед
• 1978: Safrana ou le droit à la parole як Récitant / оповідач (голос)
• 1989—1991: Комісар Мулен (серіал) як Макс
• 1990: 1871 як Карл Маркс
• 1997: La divine poursuite як пілот
• 2000: Антильські острови на Сені в ролі Горація
• 2002—2004: Веселі поліцейські (телесеріал) у ролі Ейса (французька версія, озвучення)
• 2006: Incontrôlable as Рекс (озвучення)
• 2006: Астерікс і вікінги в ролі піратського спостерігача (озвучення)

• 1982: Ганді роль Могандаса Карамчанда Ганді у виконанні Бена Кінгслі^[34]
• 1984: Поліцейський з Беверлі-Гіллз роль Акселя Фолі у виконанні Едді Мерфі
• 1984: Найкращий захист роль лейтенанта Т. М. Лендрі у виконанні Едді Мерфі^[35]
• 1994: Король Лев роль Рафікі
• 1995: Сім роль лейтенанта-детектива Вільяма Сомерсета у виконанні Моргана Фрімена^[36]
• 1996: Божевільний професор роль Шермана Клампа у виконанні Едді Мерфі^[36]
• 2001: Самурай Джек роль Аку
• 2001: Шрек роль Віслюка у виконанні Едді Мерфі^[37]
• 2003: Розбірки Сяолінь роль Додзьо
• 2004: Шрек 2 роль Віслюка
• 2007: Шрек Третій роль Віслюка
• 2010: Шрек назавжди роль Віслюка

• Dedieu, Jean-Philippe (2012). La Parole Immigrée. Les Migrants Africains dans l'Espace Public en France (1960-1995). Klincksieck. с. 149—187. ISBN 978-2-252-03828-4.
• Murphy, David; Patrick Williams (2007). Postcolonial African Cinema: Ten Directors. Manchester University Press. с. 71—90. ISBN 978-0-7190-7203-1.
• Sherzer, Dina; Madeleine Cottenet-Hage (1996). Cinema, Colonialism, Postcolonialism: Perspectives from the French and Francophone World. University of Texas Press. с. 173—187. ISBN 0-292-77703-5.
• Signaté, Ibrahim (1994). Med Hondo. Un Cinéaste Rebelle. Présence Africaine. ISBN 2-708-70584-9.
• Ukadike, Nwachukwu Frank (2002). Questioning African Cinema: Conversations with Filmmakers. University of Minnesota Press. с. 57–72. ISBN 0-8166-4004-1.

• Reid, Mark; Blum, Sylvie (31 березня 1986). Med Hondo Interview: Working Abroad. Jump Cut. Процитовано 24 серпня 2009.
• Shrek adapté par Sam Mendes (French) . Canadian Online Explorer. 17 жовтня 2002. Архів оригіналу за 7 червня 2011. Процитовано 25 серпня 2009.
• Directors in Focus — African Perspectives: Med Hondo. Harvard Film Archive. 2006. Процитовано 24 серпня 2009.
• Eddie Murphy Change de Voix, Med Hondo Evincé. L'Humanité (French) . 9 квітня 1997. Архів оригіналу за 16 червня 2007. Процитовано 26 серпня 2009.
• Winners of the Golden Leopard. Locarno International Film Festival Official Site. Процитовано 26 серпня 2009.
• Biography. Med Hondo's Official Site. Архів оригіналу за 28 січня 2011. Процитовано 24 серпня 2009.