YaChudo

Медвідка

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

село Медвідка
Зверху вниз, зліва направо: Церква Параскеви Великомучениці, Пам’ятник 98 воїнам – односельчанам, Медвідський ліс, Медвідське поле, Кадр з фільму, Могили Героя України Пилявця С.О. та Ослюка М.І.
Країна Україна Україна
Область Вінницька область Вінницька область
Район Вінницький район Вінницький район
Тер. громада Стрижавська селищна громада
Код КАТОТТГ UA05020230050035361
Основні дані
Засноване 1600 (426 років)
Перша згадка 1616
Колишня назва Медведка, Медвѣдка, Медвѣдовка, Medwedowka, Niedźwiadka
Населення ▼400 (2001)[1]
Площа 2,001 км²
Густота населення 199,9 осіб/км²
Поштовий індекс 23216
Телефонний код +380 432
Катойконіми медвідча́нин, медвідча́нка, медвідча́ни
День села 10 листопада
Географічні дані
Географічні координати 49°22′48″ пн. ш. 28°27′36″ сх. д. / 49.38000° пн. ш. 28.46000° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		241 м
Водойми Ставище (притока Південного Бугу)
Південний Буг
Відстань до
обласного центру 		18,7 км
Відстань до
районного центру 		18,7 км
Відстань до
центру міськради 		18,7 км
Відстань до
центру громади/сільради 		4,3 км
Найближча залізнична станція Сальник
Сосонка
Відстань до
залізничної станції 		6 км
Ліси Гущенська Дача, Чорний Ліс
Місцева влада
Адреса ради 23215, Вінницька обл., Вінницький р–н, с. Лаврівка, вул. Незалежності, 1-а
Староста Пушечнікова Яна Михайлівна
Карта
Медвідка. Карта розташування: Україна
Медвідка
Медвідка
Мапа
Мапа

CMNS: Медвідка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ме́двідка (МФА: [medʲʋʲidkɐ] ( прослухати)) — село в Україні, у Стрижавській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Село відоме старовинною дерев'яною церквою XVII ст., яку збудували на пожертви самих селян. Медвідка — це мальовничі краєвиди, річка, ліс, місця для прогулянок і активного відпочинку.[2]

Через село пролягає автошлях С020319[3], що веде до М21, який частково збігається із єврошляхом E583.

Населення









Мовний склад місцевості Медвідка

   Українська (94.5%)
   Російська (5%)
   Молдовська (0.5%)

Згідно з переписом 2001 року, у селі проживає 400 осіб,[4] більшість населення Медвідки є україномовна (94,5 %), російськомовних — меншість (5 %)[5][6]

Населення села з початку його створення до сучасності займалося сільським господарством. Реформа 1861 року села практично не торкнулася. До 1871 року селяни вільно та безкоштовно випасали худобу на угіддях, косили сіно, рубали ліс та займалися бортництвом. Земської управи в селі не було і тому участі у виборах, зокрема до Державної думи  населення не приймало. Оскільки село було далеким від політичних подій, то навіть партійних утворень не було.

У 1923—1930 роках був утворений колгосп, куди був звезений весь реманент селян та тяглова сила. 1932—1933 роки були голодними. Держава забирала хліб, вирощений не лише на ланах колгоспу, а й у садибах одноосібників. Спеціальні бригади спорожнювали ті садиби, розкуркулювали, кидали у  в'язниці, били та штрафували.

Пам'ятник 98 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Другої світової війни.

Війна 1941—1945 років на обминула село. На фронт було мобілізоване населення віком від 16 до 40 років. У рідні домівки не повернулися 98 захисників Вітчизни.[7]

Серед принад села також є пам'ятка історії Вінницького району — Пам'ятник 98 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах ДСВ, створений та відкритий у 1968 р. київським художнім фондом. Рішенням № 313 10.06.1971 р. взятий під охорону.[8]

В 60-х роках розпочалася електрифікація села. У 2007 році село було газифіковано.

На даний час у селі працюють: пересувне відділення укрпошти[9]; нова пошта[10]; Meest (доставка по п'ятницях)[11], продовольчий магазин; творчий клуб; садочок та загальноосвітня школа І ступеня; церква; рейсовий автобус.

У центрі села Церква; На північно-східній околиці села Кладовище; У південно-східній частині Могила жертв нацизму, 1942 (іст.); У східній частині Братська могила радянських підпільників, 1944 (іст.).[12]

Історія

«Shubert's map». Fragment of topographic map of Russian Empire. 3 versta in inch. 1863.
Імперський період

У люстрації Вінницького староства 1616 року повідомляється, що до нього належала слобода Медвідка, записана як пол. Niedźwiadka[13][14], це перша письмова згадка про село, також, в цій люстрації вказано, що село Медвідка належало шляхтичу Валентію Калиновському. У виданні Олександра Яблоновського «Ziemie ruskie. Ukraina», село вказано під тією ж назвою, в подимному реєстрі 1629 року, та налічує 26 хат, належить до Вінницького староства, що свідчить про спадковий перехід села Медвідка у власність Мартина Калиновського.[15]

В села Медвідка, малась і колишня назва стар. Медвѣдовка , оскільки саме вона, вказана на військово-топографічній мапі 1863 року, видатного геодезиста і картографа Шуберта Федіра Федоровича та його співавтора П. А. Тучкова.[16]

1862 року була створена церковно-приходська школа та розміщувалась у хаті, що знаходилась на церковній землі.

Fragment Régi térképek/Európa/Az Osztrák-Magyar Monarchia 1910 körül/Winnica

Згадується й назва нім. Medwedowka, трансліт. Медвєдовка, яка присутня на Австро-Угорській мапі 1890–1910 років (46-49 с), також на мапі можна розгледіти наявність двох річок, одна з яких підписана, назва річки — Ставище.

Про назву рос. дореф. Медвѣдка існує згадка у виданні 1885 року [17], зокрема таку ж назву згадує й автор В. Гульдман в своїй книзі 1893 року [18], описуючи Медвідку так із 135 дворами , 896 жителями обох статей. Крилов А. у своїх роботах 1903 року також згадує село Медвідка, [19] зазначаючи 135 дворів, 902 жителів, та додає про наявність православної церкви та церковно-приходської школи при ній.

В 1905 році було побудоване нове приміщення для місцевої школи, на той час її відвідувало близько 40 учнів.

Газета «Рада» № 103 від 20 (юліан.7) травня 1910 року.

А от вже україномовна назва Медвідка, з'являється в газеті «Рада» № 103 від 20 (юліан.7) травня 1910 року[20]

В далеку дорогу. З с. Медвідки, вінницького повіту, нас сповіщають, що звідти 22-го апріля виїхало на переселення в Єнисейську та Самарську губернію аж 90 душ селян. Ще раніш селяне посилали ходака оглядати ті місця, куди оце вирушили вони. Ходак заохочував їхать і запевняв, що не буде гірше, як було на батьківщині. Обережніща біднота тепер тієї думки, що треба ще пождати, як то воно вживеться одважним на чужині. «Як що не вернуться з торбами, то й ми десь побредемо на кращі піски, на добрі достатки», так кажуть селяне.
Радянські часи

Після жовтневої революції в 1917 році школу було реформовано в початкову школу з 4-річним навчанням.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 14 жителів села[21]

В лісі за Медвідкою, недалеко від схованої дороги між Мізяківською Слобідкою та Павлівкою було місце розстрілу ув'язнених євреїв з Стрижавського гетто[22][23]. Розстріл відбувся 10 та 12 січня 1942 року, тоді було вбито 239 євреїв.[24]

Після підриву німцями ставки «Вервольф» в березні 1944 року з боку сіл Лаврівка та Медвідка тривали протистояння між німецькими та радянськими військами.[25]

Сучасність

26 вересня 2017 року сталась Пожежа на складі боєприпасів у Калинівці, яка призвела до чималих пошкоджень на території села. Виконуюча обов'язки директора, Медвідського НВК — Тетяна Вигонюк, зазначила, що навчання у школі було припинено 27 вересня, через сильні пошкодження даху, внутрішніх стін та вікон, через що приміщення виявилось непридатним для  навчально-виховного процесу. З початку жовтня  учнів перевели до вінницької загальноосвітньої школи № 5, а вихованці дитячого садочка залишались весь цей час вдома. На заняття дітей до міста возив шкільний автобус з сусіднього селища Стрижавка.[26] Лікування постраждалих, допомога у відновленні та будівництві житла, відбувалось державним коштом.[27] Згідно дефектних актів обстеження, з державного бюджету було відшкодовано понад 610 тис. грн.[28]

View of Earth taken during ISS Expedition 67

15 червня 2022 року Космічний центр імені Ліндона Джонсона під час МКС-67 зробив знімок із космосу над Медвідкою.[29]

1 травня 2024 року на сесії селищної ради депутати затвердили перейменування вулиць, провулків, населених пунктів на території Стрижавської селищної територіальної громади, серед яких і колишня вулиця Пушкіна, яка нині має назву — вулиця Дем'яна Подчашинського, на честь загиблого військового.[30]

7 серпня 2025 року на сесії селищної ради депутати затвердили перейменування вулиці Центральна в селі Медвідка, яка нині має назву — вулиця Сергія Пилявця, на честь загиблого Героя України[31].

Пам'ятки та визначні місця

Церква

Старовинна дерев'яна церква св. муч. Параскеви П'ятниці (2017 р.)

В селі зберіглася та активно працює, старовинна дерев'яна церква св. муч. Параскеви П'ятниці XVII ст., яку за власний кошт жителі села звели у 1679 році, та назвали на пошану святої великомучениці Параскеви Іконійської, належить до Вінницького районного благочиння[32] Вінницько-Барської єпархії ПЦУ. Дерев'яна Церква Параскеви Великомучениці належить до пам'яток архітектури місцевого значення, що знаходяться у Вінницькому районі[33] рішенням виконкому облради нар. деп. від 14.02.91 № 43[34].

День села та Престольне свято: 10 листопада (28 жовтня)

Археологічні знахідки

На північ від Медвідки було знайдено поселення раннього залізного віку VII—IV століть до нашої ери[35].

Географія

Ставок р. Ставище

Село Медвідка займає низовину по лівій стороні річки Південний Буг, яка протікає на відстані однієї версти від села. Селом протікає невелика річка Ставище (Медведівка), ліва притока Південного Бугу, яка наприкінці майже кожного літа висихає. Поряд з селом знаходиться густий ліс багатий на флору та фауну. В ньому водяться: вовки, сарни європейські, кабани, дики (Sus scrofa atilla, Thomas)[36], косулі, лиси, лосі, зайці та інші. Ростуть: дуб звичайний, сосна звичайна, модрина європейська, ялина європейська, кедр ліванський, дугласія та інші.[37] Також Медвідський ліс славиться різноманіттям грибів, особливо серед людей, відомий білим[38][39]та польским грибами.[40] На півночі села знаходиться озеро.

«ВІННИЦЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»
НАЗВА Загальна площа, га В тому числі вкрита лісом, га Загальний запас, тис.м3 Кількість кварталів
Медвідське лісництво 1610,4 1339,7 380,2 59
Медвідський ліс

Ліс що знаходиться за селом, має багату історію, його називають Гущинська Дача[41][42] та Чорний Ліс. Він є частиною древнього лісу, який за словами старожилів, тягнувся до Карпат та навіть самої Німеччини. Якщо подивитись на цей ліс на мапі, то через нього проходить шлях, який з'єднує села Мізяківську Слобідку та Павлівку.[43]

Клімат помірно континентальний з теплим літом і помірно холодною зимою. Найтепліший місяць року — липень (березень), найхолодніший — січень (лютий).

Клімат Медвідка
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,2 0,7 6,4 14,2 20 23,2 25,1 24,6 18,9 12,1 5,8 0,7
Середня температура, °C −3,5 −2,3 2,3 9,5 15,4 18,9 20,9 20,2 14,9 8,6 3,5 −1,3 8,9
Середній мінімум, °C −5,9 −5,3 −1,7 4,5 10,1 14,1 16,2 15,6 11 5,4 1,3 −3,5
Середня кількість
сонячних годин на місяць 		2,0 2,9 5,5 8,9 11,0 11,5 11,5 10,5 7,5 5,0 2,4 2,1
Норма опадів, мм 39 39 49 53 66 84 92 64 62 43 47 45 680
Днів з опадами 7 7 8 8 9 9 10 7 7 6 7 7
Вологість повітря, % 83 80 73 64 62 63 67 64 68 75 84 83
Джерело: climate-data.org

В Медвідці максимальна кількість годин яскравого сонячного сяйва спостерігається в липні, середня тривалість якого становить приблизно 11,53 години. Загалом протягом цього періоду сонячне сяйво сягає близько 357,38 годин.

В середньому, у січні в Медвідці спостерігається найменша кількість годин сонячного сяйва на день. Загальна тривалість сонячного сяйва за цей період становить 65,91 години, тоді як в середньому на день отримують близько 2,13 години.

Протягом року в Медвідці спостерігається приблизно 2466,98 годин сонячного сяйва. Середньомісячна тривалість сонячного сяйва оцінюється приблизно в 205,58 годин.[44]

Часовий пояс (за київським часом) — UTC+2 (літній час — UTC+3). Час регулюється постановою Уряду України, яка щорічно в останню неділю березня о 03:00 переводить стрілки годинника на одну годину вперед, а в останню неділю жовтня о 04:00 на годину назад.

В заплаві річки Південний Буг запропоновано внести до рангу заповідних дві ділянки між селами Слобідка і Медвідка лучну (6 га) і вільшнякову (4 га).[45]

Сусідні населені пункти:
Компасна роза Мізяківська Слобідка Павлівка Сальник Компасна роза
Мізяків Пн Дорожнє
Зх    'Медвідка'    Сх
Пд
Павленки, Тютюнники Лаврівка, Стрижавка Славне, Сосонка

Легенди села

Одна з байок про утворення села, та його назву, хоч і суперечить задокументованим джерелам, записана Сіцінським Юхимом зі слів старожилів. Мовляв у давні часи, приблизно у XVIII столітті, біля тутешньої річки, яка мала назву «Медвеже Пойло» (немає інших випадків такої назви річки Ставище), посеред дрімучих лісів оселилося кілька родин великоруських розкольників (старовірів). За цією байкою, начебто ті старовіри мали при собі дресированих ведмедів, а іноді навіть промишляли грабунком та розбоєм, та вже наприкінці XVIII століття родини цих розкольників за розпорядженням уряду були переселені в село Медвеже Вушко Вінницького повіту, де вони заснували окрему слободу, в якій живуть і донині, а на їхнє ж місце почали селитись малороси (українці), які й утворили нинішню парафію у 1791 році побудувавши першу церкву (хоча табличка на самій церкві 1679 року).[46]

Галерея

  • Пам'ятник воїнам-односельчанам
    Пам'ятник воїнам-односельчанам
  • Церква Параскеви Великомучениці
    Церква Параскеви Великомучениці
  • Дорога в Медвідку з Лаврівки
    Дорога в Медвідку з Лаврівки
  • Придорожній Хрест у Медвідці
    Придорожній Хрест у Медвідці
  • Придорожні Хрести на виїзді з Медвідки
    Придорожні Хрести на виїзді з Медвідки

Відомі люди

Примітки

  1. ↑ Ukraine 2001. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 2 квітня 2025.
  2. ↑ Жителі Медвідки відзначили день села та престольне свято храму великомучениці Параскеви-П’ятниці. stryzhavska-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 31 березня 2025.
  3. ↑ Перелік автомобільних доріг загального користування місцевого значення. www.vin.gov.ua (укр.). 13 грудня 2022. Процитовано 19 травня 2025.
  4. ↑ Ukraine 2001. web.archive.org. 14 жовтня 2013. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 2 квітня 2025.
  5. ↑ Rezultatele recensământului din 2001 cu structura lingvistică a regiunii Vinnița pe localități. Institutul Național de Statistică al Ucrainei. 25 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 лютого 2016.
  6. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України. socialdata.org.ua (укр.). Процитовано 31 березня 2025.
  7. ↑ ВІДДІЛ ОСВІТИ ВІННИЦЬКОЇ РДА - с. Медвідка. vinrvo.at.ua. Процитовано 31 березня 2025.
  8. ↑ Пам'ятки історії Вінницького району. Вікіпедія (укр.). 13 жовтня 2024. Процитовано 2 квітня 2025.
  9. ↑ Медвідка, Укрпошта - Пересувне відділення №23216: пл. Привокзальна, 2. Delengine (англ.). Процитовано 28 квітня 2025.
  10. ↑ Медвідка, Нова пошта - Поштове(ий) №1: вул. Золота, 1б. Delengine (англ.). Процитовано 22 квітня 2025.
  11. ↑ Дні адресного обслуговування. ua.meest.com. Процитовано 2 травня 2025.
  12. ↑ Каталог-довідник: Пам’ятки історії та культури України. Зошит 5. Вінницька область / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України.
  13. ↑ Сальницький старостинський округ: Онлайн подорож селами Калинівської громади. kalynivka-mr.gov.ua (укр.). Процитовано 2 квітня 2025.
  14. ↑ староство, Брацлавське і Вінницьке (1616–1775), English: ЦДІАК 2227-1-95. 1616. Люстрація Брацлавського і Вінницького староств. Засвідчений випис з Метрики Коронної 1776 року. (PDF), процитовано 8 травня 2026{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  15. ↑ Ziemie ruskie : Ukraina (Kijów - Bracław). Dział 1. repozytorium.biblos.pk.edu.pl (пол.). Процитовано 10 травня 2026.
  16. ↑ Шуберт, Ф.Ф.; Тучков, П.А. (1863). Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), . Масштаб: 3 версты на дюйм.
  17. ↑ Інститут історії України Національна академія наук України. Вип. 3. 1885.
  18. ↑ Гульдман В. НАСЕЛЕННЫЕ МЕСТА ПОДОЛЬСКОЙ ГУБЕРНИИ (1893). resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 30 квітня 2023. Процитовано 31 березня 2025.
  19. ↑ Крылов А. НАСЕЛЕННЫЕ МЕСТА ПОДОЛЬСКОЙ ГУБЕРНИИ (1905). resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 30 березня 2024. Процитовано 31 березня 2025.
  20. ↑ Category:Rada (newspaper) - Wikimedia Commons. commons.wikimedia.org (англ.). Процитовано 2 квітня 2025.
  21. ↑ Медвідка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні. Український інститут національної пам'яті.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  22. ↑ Strizhavka Ghetto. database.factgrid.de (англ.). Процитовано 28 травня 2025.
  23. ↑ The EHRI Portal. portal.ehri-project.eu (англ.). Процитовано 28 травня 2025.
  24. ↑ Еврейская Стрижавка - фото, достопримечательности, история. myshtetl.org. Процитовано 28 травня 2025.
  25. ↑ Конференція 2015. calameo.com (англ.). Процитовано 2 квітня 2025.
  26. ↑ Відновлений після калинівських вибухів навчально-виховний комплекс с. Медвідка Вінницького району, знову працює у звичному режимі. vin.gov.ua (укр.). 6 листопада 2017. Процитовано 31 березня 2025.
  27. ↑ Доки господиня в лікарні, їй споруджують житло. www.golos.com.ua (укр.). 12 жовтня 2017. Процитовано 1 квітня 2025.
  28. ↑ Відновлений після калинівських вибухів навчально-виховний комплекс с. Медвідка Вінницького району, знову працює у звичному режимі. www.vin.gov.ua (укр.). 6 листопада 2017. Процитовано 10 травня 2026.
  29. ↑ Astronaut Photo ISS067-E-136070. eol.jsc.nasa.gov. Процитовано 25 травня 2025.
  30. ↑ У Стрижавській територіальній громаді нові назви окремих вулиць і провулків. stryzhavska-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 5 квітня 2025.
  31. ↑ Про перейменування вулиці Центральна в селі Медвідка. stryzhavska-rada.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 вересня 2025. Процитовано 29 грудня 2025.
  32. ↑ paraffia/vin
  33. ↑ Вінниччина туристична: краєзнавчий довідник. Tourist Vinnychyna: ethnography guide. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського (укр.). Процитовано 1 квітня 2025.
  34. ↑ Пам'ятки архітектури Вінницького району. Вікіпедія (укр.). 22 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2025.
  35. ↑ admin (9 листопада 2016). Археологія та стародавня історія Вінницького району. Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 5 квітня 2025.
  36. ↑ Храневич В. Ссавці Поділля. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Валентина Отамановського (укр.). Процитовано 1 червня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  37. ↑ Дослідження лісових культур головних лісотвірних порід, створених різними методами та видами садивного матеріалу| УкрНДІЛГА. uriffm.org.ua. Процитовано 1 квітня 2025.
  38. ↑ Масліцова, Ірина (9 травня 2024). Тихе полювання: грибні місця Вінниччини. Національна мережа незалежних медіа Вінниця.info.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  39. ↑ Щоб не блукати лісовими стежками: де ростуть білі гриби та як їх шукати. 24 Канал (укр.). 7 жовтня 2024. Процитовано 22 квітня 2025.
  40. ↑ Бараболя, Юлія (18 липня 2023). Сезон грибів на Вінниччині: які продають та скільки коштують. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 1 квітня 2025.
  41. ↑ Зв’язок: ‪Медвідка‬ (‪10041556‬). OpenStreetMap (укр.). 10 червня 2023. Процитовано 2 квітня 2025.
  42. ↑ Урочище Гущинська дача. wikimapia.org (укр.). Процитовано 2 квітня 2025.
  43. ↑ Боднар, Влад. На Вінниччині можна провести цікаву автоекскурсію Чорним лісом | Новини Вінниці | ВЛАСНО.info. vlasno.info (укр.). Процитовано 1 квітня 2025.
  44. ↑ Medvidka climate: Weather Medvidka & temperature by month. en.climate-data.org. Процитовано 1 червня 2025.
  45. ↑ Збереження природної історичної та культурної спадщини як фактор формування національної свідомості: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (укр.). Всеукраїнська екологічна ліга. 2005.
  46. ↑ Сіцінський, Юхим Йосипович (1901). Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета (PDF) (старомоск.) (вид. 9). Каменец-Подольск.

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).