Меган Туї
| Меган Туї | |
|---|---|
| Народилася | 1975 Еванстон, Кук, Іллінойс, США |
| Країна | |
| Діяльність | репортерка, журналістка, письменниця |
| Галузь | журналістське розслідування[1] і журналістика[1] |
| Alma mater | Джорджтаунський університет |
| Знання мов | англійська[1] |
| Заклад | Нью-Йорк таймс[2] |
| Роки активності | 2009 — тепер. час |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 6663648 |
Меган Туї (англ. Megan Twohey; (нар. 1975
, Еванстон, Іллінойс
)[3] — американська журналістка, співробітниця New York Times. Проводила розслідування для Рейтер, Чикаго Триб'юн та Milwaukee Journal Sentinel.[4].
Життєпис
Меган Туї народилася в Еванстоні, штат Іллінойс (США)[4]. Вона відвідувала Evanston Township High School та закінчила Джорджтаунський університет у 1998 році[5]. Батьки Туї обоє працювали в ЗМІ; її мати Мері Джейн Туї готувала новини для телебачення, а батько Джон Туї обіймав посаду редактора Чикаго Триб'юн. Туї свою професійну діяльність розпочала в 2016 році в The New York Times. Вона досліджувала податкову історію Дональда Трампа, можливі ділові зв'язки з Росією та його минуле ставлення до жінок[5]. Наразі Меган Туї є постійним автором The New York Times[4].
Кар'єра
У журналістському розслідуванні для Twohey Меган Туї викрила лікарів та розкрила таємну підпільну мережу покинутих небажаних прийомних дітей[6]. Її звіти про розслідування призвели до кримінальних вироків і допомогли прийняти нові закони, спрямовані на захист таких категорій суспільства[7].
У жовтні 2017 році спільно з колегою, Джоді Кантор, опублікувала статтю про Гарві Вайнштайна, в якій детально описувалися десятки випадків сексуального насильства. Понад 80 жінок публічно звинуватили Вайнштайна в сексуальному насильстві або насильстві над ними[8]. Це спричинило звільнення Вайнштайна і допомогло успіху руху #MeToo, який розпочала американська активістка Тарана Берк[8][9]. У 2018 році New York Times була удостоєна Пулітцерівської премії[10], Кантор і Туї отримали премію Джорджа Полка і увійшли до списку 100 найвпливовіших людей року за версією журналу Time. У 2019 році журналістки опублікували книгу «Вона сказала» про розслідування справи Вайнштейна, а в 2022 році була екранізована однойменний фільм. 2014 року Туї була фіналісткою Пулітцерівської премії за свої розслідування.
У фільмі «Вона сказала» Туї зіграла британська акторка Кері Малліган[4][11].
Примітки
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331
- ↑ Twohey, Megan (15 вересня 2020). A Deadly Tinderbox. The Daily (Подкаст). The New York Times. Подія сталася на 0:00. Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ а б в г Megan Twohey. The New York Times (амер.). 12 січня 2018. ISSN 0362-4331. Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ а б Alumni US | Georgetown University, Washington D.C. Metro Area. alumnius.net (англ.). Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ Megan Twohey | The Michael Kelly Award. www.kellyaward.com (амер.). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ GmbH, finanzen.net. CJF to present Special Citation to New York Times reporters who broke Harvey Weinstein story. markets.businessinsider.com. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ а б NYT reporters on breaking Harvey Weinstein story, #MeToo "reckoning". NBC News (англ.). 19 грудня 2017. Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ Kantor, Jodi; Twohey, Megan (15 жовтня 2017). Harvey Weinstein Paid Off Sexual Harassment Accusers for Decades. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ LaForme, Ren (16 квітня 2018). Here are the winners of the 2018 Pulitzer Prizes. Poynter (англ.). Процитовано 20 березня 2023.
- ↑ Finalist: Megan Twohey of Reuters. www.pulitzer.org (англ.). Процитовано 20 березня 2023.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Меган Туї
- Публікації на C-SPAN
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).