Магнус V

Магнус V
Король Норвегії
1161 — 1184
Народження:	1156  Etne Municipalityd, Гордаланн, Норвегія
Смерть:	15 червня 1184[1]  Согнефіорд, Согн-ог-Ф'юране, Норвегія
Поховання:	Берген
Країна:	Норвегія
Рід:	Hardrada dynastyd
Батько:	Ерлінг Скакке[1]
Мати:	Христина Сігурдсдаттерd[1] або Katarína Knudsdatterd
Шлюб:	Estrid Bjørnsdotterd і NN
Діти:	Sigurd Magnussond, Інге II і Ерлінг
Магнус V у Вікісховищі

Магнус V або Магнус Ерлінгссон (1156—1184) — король Норвегії (1161—1184). Походив з династії Інглінгів.

Народився у містечку Етна. Син Ерлінга Кривого, норвезького аристократа, та Христини, доньки Сігурда I, короля Норвегії. Після загибелі Інге I зусиллями впливового Ерлінга Кривого було оголошено новим королем Магнуса V. Йому протидіяв інший король Гокон II. 7 липня 1162 року останній був розбитий у битві при Секкені. У 1163 році на тінзі відбулася перша церемонія коронації норвезького короля.

Після цього Ерлінг зміцнив владу свого сина Магнуса V, а сам отримав титул ярла. Надалі король спирався на підтримку знаті та вищого кліру. Для цього були налагоджені стосунки з єпископатом, затверджено закон, згідно з яким королем міг стати тільки народжений у законному шлюбі.

1163/1164 р. Магнус V став першим королем, який пройшов офіційний церковний обряд коронації в катедральному храмі Христа в Бергені.

У 1166 році було укладено договір з Вальдемаром I, королем Данії. Для цього ярл Ерлінг Кривий вирушив до данського королівства. В цей час у Норвегії повстав Олаф, онук Ейнстейна I. Його підтримали лендрмени з роду Агнхаттів. Боротьба тривала до 1168 року, навіть після повернення Ерлінга Кривого. В цьому році суперники Магнуса V були розбиті при Стангері біля Осло. Сам претендент Олаф втік до Данії.

Після цього тривало мирне правління Магнуса V до 1174 року, коли біркенбейнери, тобто політична група з селян, бідної шляхти, дрібного кліра, повстали проти королівської влади, висунувши претендентом Ейнстейна, сина Ейнстейна II, короля Норвегії. Нова війна тривала до 1177 року, коли війська на чолі з ярлом Ерлінгом розбили армію Ейнстейна III у битві при Ре.

Після цього біркенбейнери висунули нового претендента — Сверріра Сігурдсона, який у 1179 році при Калвскіннеті (біля Тронхейму) розбив Ерлінга Кривого. Після цього тривала війна до 1184 року, коли 15 червня у вирішальній битві при Фімрейті Магнус V був розбитий та загинув.

Дружина — Естрід, донька Бьорна Бірдасвенда, норвезького аристократа

Бастарди:

• Сігурд (1180—1194)
• Інге (д/н-1202)
• Ерлінг (д/н — 1207)

• Finlay, Alison editor and translator Fagrskinna, a Catalogue of the Kings of Norway (Brill Academic. 2004)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Магнус V

1. ↑ ^{а б в} Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480