Машина часу

Машина часу — гіпотетичний пристрій або транспортний засіб, призначений для здійснення подорожей у часі. Концепція машини часу є популярним сюжетним елементом у науковій фантастиці і широко використовується в літературі, кіно та інших формах мистецтва. Термін «машина часу» вперше вжив британський письменник Герберт Веллс у своєму науково-фантастичному романі «Машина часу», опублікованому в 1895 році.^[1]

Герберт Веллс вважається автором, який популяризував ідею машини часу як механічного пристрою для свідомих подорожей у часі. До публікації його роману 1895 року існували інші літературні твори, що описували подорожі в часі, але саме Веллс створив образ машини як технічного засобу для цього.^[1]

Роман Веллса «Машина часу» розповідає про вікторіанського винахідника, який конструює апарат для подорожей у часі і відправляється в далеке майбутнє, до 802 701 року. Твір став класикою наукової фантастики і заклав основу для безлічі наступних творів на цю тематику.

У фізиці машиною часу часто називають простір-час із замкнутими часоподібними кривими. Згідно з загальною теорією відносності Альберта Ейнштейна, за певних умов теоретично можливі подорожі в часі.^[2]

Деякі розв'язки рівнянь загальної теорії відносності допускають існування замкнутих часоподібних кривих, які могли б дозволити об'єкту повернутися в своє власне минуле. Серед таких розв'язків — простір Гьоделя, кротячі нори та обертові циліндри великої маси (Циліндр Тіплера).^[2]

Однак більшість фізиків вважають, що реальна побудова машини часу для подорожей у минуле є надзвичайно малоймовірною або неможливою через фундаментальні обмеження, такі як парадокси причинності та необхідність використання екзотичної матерії з негативною енергією.

Машина часу стала одним з найпопулярніших елементів наукової фантастики і з'являється в численних творах різних жанрів.

• Роман «Машина часу» Герберта Веллса (1895) — основоположний твір жанру
• «Кінець Вічності» Айзека Азімова (1955)
• «Людина, яка склала себе» Роберта Гайнлайна (1959)

• «Назад у майбутнє» (трилогія, 1985—1990) — культовий фільм, у якому машиною часу є автомобіль DeLorean, обладнаний «флакс-конденсатором»^[3]
• «Доктор Хто» (серіал з 1963) — британський науково-фантастичний серіал, у якому Доктор подорожує космосом і часом у ТАРДІС (Time And Relative Dimension In Space)^[3]
• Екранізації роману «Машина часу» (1960, 2002)
• «Брама Штайна» (аніме-серіал, 2011) — японський науково-фантастичний твір про подорожі в часі

Концепція машини часу також широко використовується в:

• Коміксах та манзі
• Відеоіграх
• Музиці — наприклад, назва російського рок-гурту «Машина времени»

Концепція машини часу породжує численні філософські питання, пов'язані з:

• Парадоксом дідуся та іншими парадоксами причинності
• Вільною волею і детермінізмом
• Можливістю зміни минулого і його наслідками
• Етичними наслідками втручання в хід історії

• Подорожі у часі
• Джон Тітор
• Брама Штайна
• Часова петля
• Альтернативна історія
• Парадокс дідуся

• The Time Machine by H. G. Wells. Project Gutenberg.
• Time Travel and Modern Physics. Stanford Encyclopedia of Philosophy.
• Paul J. Nahin (1999). Time Machines: Time Travel in Physics, Metaphysics, and Science Fiction. Springer.

• Стаття про машини часу в Science Fiction Encyclopedia
• Енциклопедія Britannica про роман «Машина часу»