YaChudo

Махлинець

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

село Махлинець
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Тер. громада Гніздичівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46100010090053507 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1823
Перша згадка 1823 (203 роки)[1] року
Населення 122[1] особи
Площа 0,444[1] км²
Густота населення 274,77[1] осіб/км²
Поштовий індекс 81774[2]
Телефонний код +380 3239
Географічні дані
Географічні координати 49°14′26″ пн. ш. 24°5′14″ сх. д. / 49.24056° пн. ш. 24.08722° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
285[3] м
Водойми р. Махлинець
Місцева влада
Адреса ради 81774, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Облазниця, вул. Стрийська, 25[1]
Карта
Махлинець. Карта розташування: Україна
Махлинець
Махлинець
Махлинець. Карта розташування: Львівська область
Махлинець
Махлинець
Мапа
Мапа

CMNS: Махлинець у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Махлине́ць (пол. Machliniec, нім. Machliniec) — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 122[1] особи. Орган місцевого самоврядування — Гніздичівська селищна рада.

Історія

Село Махлінець було засноване 1823[1] року німецькими поселенцями, що прибули сюди із регіону Егерланд (Богемія), зокрема з парафій План та Пфраумберг.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Гніздичівської селищної територіальної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жидачівського району, село увійшло до складу новоствореного Стрийського району[5].

Населення

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 122[1] особи. Всі жителі села (100 %) визнали рідною українську мову[6].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460390, розташована у приміщенні народного дому.

Результати

Церква

Село засноване в 1823 році німцями-колоністами римсько-католицького віросповідання, які спочатку задовольняли свої духовні потреби в римсько-католицькому монастирі с. Кохавино. Однак колоністи не знали польської мови й домагалися відкриття місцевої сакральної споруди. Таким чином у 1842 році в Махлинці освятили тимчасову дерев'яну каплицю, а наступного року утворили парафіяльну експозитуру. У 1862 році в селі завершили спорудження мурованого костелу Пресвятої Трійці, який у 1892 році розписали, а у 1865 році освятили. Римсько-католицька парафія формально проіснувала до 1942 року, хоча колоністи виїхали з Махлинця ще в 1940 році. Після їх виїзду костел у 1942 році перейшов у користування громади УГКЦ, вірні якої до цього часу ходили на богослужіння до сусіднього с. Облазниця. Місцеві парафіяни прийняли переданий з с. Грабівці Стрийського району іконостас і встановили його у своїй святині. Сакральною спорудою користувалися ще до 1960 року. Потім храм закрили аж до 1995 року, допоки його знову не передали місцевій громаді УГКЦ. З того часу він відремонтований і архітектурно переобладнаний під церкву Покрови Пресвятої Богородиці[9].

Парафіяльна печатка

Ілюстрація 1. Парафіяльна печатка с. Махлинець. З оригіналу документа 1922 року.

Печатка колишньої римсько-католицької парафії с. Махлинець належить до агіографічно-гласного типу, круглої форми, з фіолетовим чорнильним відтінком і легендою літерами латинської абетки: RZ.-KAT. URZAD PARAFIALNY *w MACHLINCU*. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність, хоча не повністю читабельна через затертість літер. Літери легенди друковані й розділені малими шестикутними зірками. Зображена мініатюра домінує над текстом. На відбитку чітко проглядається Пресвята Трійця: Бог-Отець і Ісус Христос з хресним знаменням як Вселенський Суддя, а над ними Святий Дух у вигляді голуба, від якого у всі боки розходиться проміння. Зображення відділене від легенди малим внутрішнім колом. Агіографічне відтворення Пресвятої Тройці на сфрагісі повністю суголосне з назвою тодішнього парафіяльного костелу. (Ілюстрація 1)[10].

Джерела

  • о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ — початок ХХ століття). — Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2025. — 116 с. ISBN 978-617-554-689-5

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и Облікова картка на сайті ВРУ[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  3. ↑ Погода в селі Махлинець. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 27 червня 2022.
  4. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - 046 ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 30 березня 2013.
  7. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2020.
  8. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2020.
  9. ↑ о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - С. 63-64. ISBN 978-617-554-689-5.
  10. ↑ о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - С. 64-65. ISBN 978-617-554-689-5.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).