Мафія (острів)
| Мафія | |
|---|---|
| Mafia | |
 | |
Карта  | |
| Географія | |
| 7°51′00″ пд. ш. 39°47′00″ сх. д. / 7.85° пд. ш. 39.783333333333° сх. д. | |
| Акваторія | Індійський океан  |
| Група островів | Занзібар |
| Площа | 435 км² |
| Довжина | 49 км |
| Ширина | 17 км |
| Країна | |
 Танзанія | |
| Адм. одиниця | Регіон Пвані |
| Населення | 40 801 осіб |
  Мафія Мафія (Танзанія) | |
 | |
 Мафія у Вікісховищі | |
Мафія — низовинний кораловий острів в Індійському океані (територія Танзанії).[1] Це найпівденніший острів архіпелагу Занзібар. Є одним з шести районів регіону Пвані, остров управляється з материка, а не з напівавтономії Занзібар, частиною якого Мафія ніколи не був. Площа — 518 км², населення — 46 438[2] (в основному риболови).
Архіпелаг Мафія складається з одного великого острова (394 км²) і кілька дрібніших. Деякі з них населені, таких як острів Chole (2 км²), з населенням 800 чоловік. Головне місто Кіліндоні.
Клімат тропічний, мусонний. Острів приваблює деяких туристів, в основному аквалангістів, спортивних рибалок і людей, охочих розслабитися.
Культивується кокосова пальма, гвоздикове дерево, кунжут, рис.
Існують популярні чутки про карликового бегемота на острові, але їм немає жодних підтверджень.
Історія
Острів Мафії вперше згадується ще у VIII ст. В ті часи острів відігравав важливу роль у древній торгівлі між людьми Східної Азії та Східної Африки, де регулярно зупинялися арабські судна. На крихітному острові Чол-Міньї, що знаходиться недалеко від берега Чол-Бей, колись розміщувалось поселення, з якого контролювали торгівлю зі срібних копалень Східного Зімбабве, і потрапити до нього можна було через старі порти Кілви та Мічангані[3].
В середині 1820-х років, на місто Куа на острові Джуані, здійснили напад сакалавські канібали, які прибули на 80 суднах із Мадагаскару[3]. Відповідно до договору 1890 р. Німеччина приєднала острів до німецьких колоніальних володінь, який був адміністративно відокремлений від Занзібара. На невеликому острові Чола німці спорудили фортечну будівлю, а в знак також компенсації за острів виплатила занзібарському султану Алі бін-Саїду 4 мільйони золотих марок. 12 січня 1915 р. після недовгого спротиву німецького крейсера «Кенігсберґ» острів захопили британці[4]. У 1922 р. було скасовано рабство, а острів увійшов до складу Танганьїки.
У 1995 році острів отримав фінансову допомогу від Всесвітнього фонду природи (WWF)[5], з метою утворення природного морського заповідника-парку. Організація продовжувала надавати й далі підтримку острову де була сполучена мережа островів Руфіджі-Мафія-Кілва (RUMAKI). При парку існує школа і курси з навчання підводному плаванню[6].
У серпні 2016 року водолаз Алан Саттон, який спочатку шукав залишки старого німецького форту, що за чутками були вимиті у море, натрапив на залишки стіни, що тягнулася майже 4 км від острова Мафія[7].
Примітки
- ↑ Словарь географических названий зарубежных стран / Отв ред. А. М. Комков. Ред. коллегия: Г. .Г Арутюнова, Е. В. Горовая, Л. Г. Иванов и др. — М. : Недра, 1986. — 459 с. (с. 222)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)[недоступне посилання] - ↑ а б Mafia Island – Indian Ocean, Tanzania (амер.). Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 28 травня 2020.
- ↑ Kua Ruins - Remains from a medieval Swahili town on Juani Island, Tanzania. Zamani Project. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 29 листопада 2019.
- ↑ Mark Shekalaghe. Tembelea Tanzania. safiritz.blogspot.com. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
- ↑ European Union. europa.eu. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 19 вересня 2013.
- ↑ Osborne, Hannah (13 травня 2016). Diver in Tanzania discovers ancient city submerged beneath the sea off Mafia Island. Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
Література
- Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 168)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).