YaChudo

Маттео Ренці

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Маттео Ренці
італ. Matteo Renzi Редагувати інформацію у Вікіданих
Маттео Ренці
Маттео Ренці
Прем'єр-міністр Італії
22 лютого 2014 — 11 грудня 2016
ПрезидентДжорджо Наполітано
ПопередникЕнріко Летта
НаступникПаоло Джентілоні

Народився11 січня 1975[1][2][…] (51 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Флоренція, Італія[4][5][6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоІталія Італія
НаціональністьІталієць
Alma materФлорентійський університет (1999) і Lc Danted Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяДемократична партія
БатькоTiziano Renzid Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиLaura Bovolid Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зAgnese Landinid[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Премія «Громадянин світу»d (2016)

Підпис
matteorenzi.it

Маттео Ренці (італ. Matteo Renzi; нар. 11 січня 1975, Флоренція, Тоскана, Італія) — італійський політик, прем'єр-міністр Італії у 2014–2016 роках[8]. Перед тим мер Флоренції з 2009 року і лідер (національний секретар) Демократичної партії (ДП) з 2013 року. У 2004–2009 роках був президентом провінції Флоренція.

Біографія

В юності був вожатим скаутського загону, редагував національний скаутський журнал Camminiamo Insieme. У 1999, закінчив факультет права у Флорентійському університеті. У середині 1990-х років, брав участь в діяльності комітетів на підтримку Романо Проді. Член Італійської народної партії від 1996 року, став керівником її провінційної організації в 1999 році. У 2002–2007 роках належав до партії «Маргаритка: Демократія — це свобода». Пізніше він був обраний президентом провінції Флоренція в 2004 році, вигравши 58,8 % голосів на виборах 12 червня 2004 року як кандидат від лівоцентристської коаліції (ставши наймолодшим президентом провінції в Італії). 9 червня 2009 виграв вибори мера Флоренції (47,6 % голосів), порівняно з 32 % Джованні Галлі.

14 лютого 2014 колишній прем'єр-міністр Енріко Летта на прохання нового лідера Демократичної партії подав у відставку[9]. 17 лютого президент Джорджо Наполітано довірив Маттео Ренці сформувати новий уряд[10]. Через чотири дні, Маттео Ренц оголосив запропонований склад уряду, до якого увійшли представники Демократичної партії, Нових правоцентристів, Союз центру і Громадянського вибору[11]. Присяга нового прем'єр-міністра і його міністрів відбулася 22 лютого 2014.
5 грудня 2016 року Маттео Ренці визнав поразку на референдумі про парламентську реформу і оголосив про відставку[12].

Сім'я

У 1999 році одружився з вчителькою Аньєзе Ландіні, у подружжя троє дітей: сини Франческо і Емануеле, дочка Естер.

Примітки

  1. ↑ http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-26301943
  2. ↑ http://www.bbc.co.uk/news/world-europe-26222179
  3. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ http://www.theaustralian.com.au/news/world/renzi-takes-top-office-in-italian-palace-coup/story-fnb64oi6-1226827738860
  5. ↑ http://www.theglobeandmail.com/globe-debate/ideas-lab/should-mayors-lead-the-world/article17275044/
  6. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  7. ↑ https://www.ilsussidiario.net/news/cinema-televisione-e-media/2018/10/4/agnese-landini-moglie-di-matteo-renzi-l-ex-first-lady-sempre-al-fianco-dei-figli-e-del-marito-l-intervista/842375/
  8. ↑ (www.dw.com), Deutsche Welle. Новим прем'єр-міністром Італії призначений глава МЗС країни Паоло Джентілоні | Новини — актуальні повідомлення про події в світі | DW.COM | 11.12.2016. DW.COM. Архів оригіналу за 11 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
  9. ↑ Enrico Letta si è dimesso (італ.). palazzochigi.it. 14 lutego 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  10. ↑ Italian president asks Renzi to form government (англ.). bbc.co.uk. 17 lutego 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
  11. ↑ Nasce il governo Renzi, ecco i ministri. Alfano al Viminale, Padoan all'Economia. Mogherini agli Esteri, Pinotti alla Difesa (італ.). la Repubblica.it. 21 lutego 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  12. ↑ Прем'єр Італії оголосив про відставку. [Архівовано 7 грудня 2016 у Wayback Machine.] — ВВС Україна. 5 грудня, 2016.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).