Маттео Ґарроне
| Маттео Ґарроне | |
|---|---|
| Matteo Garrone | |
 Маттео Ґарроне у 2008 році | |
| Дата народження | 15 жовтня 1968[1][2] (58 років)  |
| Місце народження | Рим, Італія |
| Громадянство |  Італія |
| Професія | кінорежисер, сценарист, кінопродюсер |
| Роки активності | 1996 — наш час |
| Член у | Папська академія витончених мистецтв і літературиd і Європейська кіноакадемія |
| IMDb | ID 0308520 |
| Нагороди та премії | |
| Гран-прі Каннського МКФ (2008, 2012) | |
| matteogarrone | |
 Висловлювання у Вікіцитатах  Маттео Ґарроне у Вікісховищі | |
Матте́о Ґарро́не (фр. Matteo Garrone; нар. 15 жовтня 1968, Рим, Італія) — італійський кінорежисер, сценарист та кінопродюсер. Лауреат національної кінопремії Давид ді Донателло 2009 року в номінації найкращий фільм (Ґоморра), двічі володар Гран-прі Каннського кінофестивалю за фільми «Ґоморра» (2008) та «Реальність» (2012).
Біографія
Народився в Римі, син театрального критика Ніко Ґарроне. Після закінчення школи мистецтв працював помічником оператора, з 1986 до 1995 працював художником[3].
За перший короткометражний фільм «Силует» Ґарроне отримав Sacher d'Oro — премію, яку спонсорує знаменитий італійський режисер і сценарист Нанні Моретті. У 1997 році режисер знімає свій перший повнометражний фільм «Середземномор'я», в якому одним з трьох епізодів став фільм «Силует».
Визнання критиків прийшло до Ґарроне після фільму «Таксидерміст» за який він отримав премію Давид ді Донателло e номінації за найкращий сценарій. Фільм став поворотним моментом в кар'єрі режисера.
Світовий успіх приніс режисерові фільм Ґоморра, знятий за однойменною книгою Роберто Савіано. Стрічка розповідає про те, як злочинні угрупування впливають на життя звичайних людей в сучасній Італії. Фільм отримав Гран-прі Каннського кінофестивалю в 2008 році, нагороди Європейської кіноакадемії за найкращий фільм, режисерську роботу та сценарій, а також був номінований на премію «Золотий глобус». Увагу критиків і усієї світової спільноти привернуло те, як достовірно-похмуро режисер показав сучасне італійське суспільство. Після цього фільму багато критиків почали говорити про відродження італійського кінематографу, а самого Ґарроне стали називати спадкоємцем традицій неореалізму.
У 2012 році Ґарроне знову отримує Гран-прі Каннського кінофестивалю за фільм «Реальність» .
2013 році зфільмував рекламний ролик для Bulgari з Еріком Бана у головній ролі.
У 2015 році перший англомовний фільм Маттео Ґарроне «Казка казок»[4] став одним з трьох італійських фільмів, що потрапили до основного конкурсу 68-го Каннського кінофестивалю[5].
Фільмографія
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1996 | ф | Силует | Silhouette | режисер, сценарист |
| 1996 | ф | Середземномор'я | Terra di mezzo | режисер, сценарист |
| 1998 | ф | Оресте Піполо, весільний фотограф | Oreste Pipolo, fotografo di matrimoni | режисер, сценарист |
| 1998 | ф | Гості | Ospiti | режисер, сценарист |
| 2000 | ф | Римське літо | Estate romana | режисер, сценарист |
| 2002 | ф | Таксидерміст | L'imbalsamatore | режисер, сценарист |
| 2004 | ф | Перше кохання | Primo amore | режисер, сценарист |
| 2008 | ф | Ґоморра | Gomorra | режисер, сценарист |
| 2012 | ф | Реальність | Reality | режисер, сценарист |
| 2015 | ф | Казка казок | The Tale of Tales | режисер, сценарист |
| 2018 | ф | Догмен | Dogman | режисер, сценарист |
| 2019 | ф | Піноккіо | Pinocchio | режисер, сценарист, продюсер |
| 2023 | ф | Я — капітан | Io capitano | режисер, сценарист, продюсер |
Визнання
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | ||||
| 1998 | Премія «Срібна стрічка» найкращому новому режисерові | Середземномор'я | Номінація | |
| 2003 | Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу | Таксидерміст | Номінація | |
| 2018 | Премія «Срібна стрічка» за найкращий фільм | Собачник | Перемога | |
| Премія «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу | Перемога | |||
| Премія «Срібна стрічка» найкращому продюсерові | Перемога | |||
| Премія «Срібна стрічка» за найкращий сценарій | Номінація | |||
| Золотий глобус | ||||
| 2003 | Найкращий фільм | Таксидерміст | Номінація | |
| 2009 | Найкращий фільм | Ґоморра | Перемога | |
| Найкращий режисер | Номінація | |||
| Найкращий сценарій | Номінація | |||
| Премія «Давид ді Донателло» | ||||
| 2003 | Найкращий режисер | Таксидерміст | Номінація | |
| 2004 | Перше кохання | Номінація | ||
| 2009 | Ґоморра | Перемога | ||
| 2009 | Найкращий продюсер | Номінація | ||
| 2019 | Найкращий фільм | Догмен | Перемога | |
| Найкращий режисер | Догмен | Перемога | ||
| Найкращий оригінальний сценарій | Догмен (у співавторстві) | Перемога | ||
| Берлінський міжнародний кінофестиваль | ||||
| 2004 | Золотий ведмідь | Перше кохання | Номінація | |
| 2013 | Найкращий режисер | Реальність | Номінація | |
| Каннський кінофестиваль | ||||
| 2008 | Золота пальмова гілка | Ґоморра | Номінація | |
| Гран-прі журі | Перемога | |||
| 2012 |  Золота пальмова гілка
|
Реальність | Номінація | |
| Гран-прі журі | Перемога | |||
| 2015 | Золота пальмова гілка
|
Казка казок | Номінація | |
| 2018 | Золота пальмова гілка
|
Догмен | Номінація | |
| Премія «Сезар» | ||||
| 2008 | Найкращий фільм іноземною мовою | Ґоморра | Номінація | |
| Премія Європейської кіноакадемії | ||||
| 2008 | Найкращий режисер | Ґоморра | Перемога | |
| Найкращий сценарій | Перемога | |||
| 2018 | Найкращий фільм | Догмен | Номінація | |
| Найкращий режисер | Номінація | |||
| Найкращий сценарист (спільно з Уго Кіті та Массімо Гаудіозо) | Номінація | |||
Примітки
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Біографія [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.) на сайті IMDb
- ↑ Кіноклуб “Репортера”: “Казка казок” Маттео Ґарроне. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ Chiara Ugolini (16 квітня 2015). Cannes 2015, Garrone, Moretti e Sorrentino in concorso (італ.). la Repubblica. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 12.07.2015.
- ↑ Повний перелік нагород на номінацій Маттео Ґарроне [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)
Посилання
- Маттео Ґарроне на сайті Kino-teatr.ua
- Маттео Ґарроне [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.] на сайті MYmovies.it
- Маттео Ґарроне на сайті Kino-teatr.ua
- «Ці казки не для дітей» [Архівовано 26 липня 2015 у Wayback Machine.]: інтерв'ю з Маттео Ґарроне про фільм Казка казок на Ъ-Огонек(рос.)
|
Це незавершена стаття про італійського кінорежисера. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).