Маскаренські острови

Маскаренські острови (англ. Mascarene Islands англійська [mæskəˈriːn]; фр. Mascareignes) — острови, розташовані у західній частині Індійського океану поблизу Африки, за 700 км на схід від Мадагаскару.^[1] Загальна площа близько 4,5 тис. км². Складаються з островів Маврикій (2,04 тис. км²), Реюньйон (2,5 тис. км²), Родригес (0,1 тис. км²) та скель Каргадос-Карахос.

Рання колоніальна історія островів відзначалася їх послідовним підкоренням різними європейськими державами - португальці, голландці, французи та британці правили деякими або всіма островами.

Близько 1507 року дослідник Діогу Фернандіш Перейра відкрив Маврикій частину островів архіпелагу. У 1538 році португалець Діогу Родрігіш відкрив острів Родрігес, який назвали його ім'ям^[2], і дав назву всьому архіпелагу (Маскаренські острови) на честь португальського мореплавця і віце-короля Португальської Індії Педру де Машкареньяша.

Територія залишалася під номінальним португальським правлінням, поки 1649 року острови не захопила французька морська ескадра Етьєна де Флакура. Із 4 червня 1735 р. по 23 березня 1746 р. Французькі Маскаренські острови підпорядковувалися генерал-губернатору, який керував островами Іль-де-Франс (тепер Маврикій), Іль-Бурбон (Реюньйон) і Сешельськими островами. 14 липня 1767 року острови стали колонією французької корони, яка все ще управлялась одним генерал-губернатором. Із 3 лютого 1803 року до 2 вересня 1810 року французька колонія Indes-Orientales під керівництвом генерал-капітана (фр. capitaine général) включала Реюньйон і (номінально) Сейшельські острови.

На островах на давніх архейських породах залягають вулканічні породи. Найвища точка — діючий щитовий вулкан Пітон-де-ла-Фурнез (2631 м) на острові Реюньйон.

Середня річна температура — близько 25 °C. Переважає клімат вологих тропічних лісів, особливо багато опадів на східному узбережжі (до 3500 мм). Рік у рік спостерігаються великі коливання кількості опадів.

Природна рослинність, яка має тропічний характер, у значній частині знищена людиною й витіснена завезеними рослинами, переважно цукровою тростиною. Флора Реюньйону характеризується численністю папоротей (до 240 видів), серед яких трапляються й деревоподібні. Для місцевих дощових лісів характерні також Imbricaria petiolaris із надзвичайно міцною деревиною, Sideroxylon cinereum та Acacia heterophylla. Дерева піднімаються до 1300 м висоти над рівнем моря і тільки вічнозелена Monomia rotundifolia добирається до 2000 м.

Фауна Маскаренських островів дуже ендемічна і має різко виявлений острівний характер. Зовсім недавно знищено велетенські черепахи (†Cylindraspis peltastes) і птах дронт (додо) (†Pezophaps solitaria).

Станом на 2007 рік на островах жило близько 2 млн чоловік (мулати, індуси, китайці, французи, англійці та інші). Головне місто і порт Маврикію — Порт-Луї; головне місто Реюньйону — Сен-Дені.

• Маврикій
• Реюньйон

• Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 165)
• Бєлозоров С. Т. Африка. — К.:Радянська школа, 1957.

• (англ.) Маскаренські ліси [Архівовано 15 червня 2006 у Wayback Machine.] на сайті Всесвітнього фонду дикої природи.