Марі Арель
| Марі Арель | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Марі Кетрін Фонтен |
| Народилася | 28 квітня 1761[3][2][4] Крутт[3] |
| Померла | 9 листопада 1844[1][2] (83 роки) Вімутьє[1] |
| Країна | |
| Діяльність | фермерка |
| Відома завдяки | Винайдення сиру Камамбер |
| Знання мов | французька |
| Magnum opus | Камамбер |
| У шлюбі з | Jacques Hareld[5] |
Марі́ Кетрін Аре́ль, до шлюбу Фонтейн (28 квітня 1761, Крутт (Орн), біля Вімутьє в Нормандії — 9 листопада 1844, Вімутьє, Орн,[6]) — французька фермерка, що винайшла сир Камамбер.
Винайдення Камамберу
10 травня 1785 року в місті Камамбер Марі Фонтейн одружилася з Жаком Арелем, працівником з міста Руавіль.
З кінця XVII століття відомий сир вироблявся в провінції Камамбер. У географічному словнику, виданому в 1708-му, Томас Корнель писав: «Vimonstiers: […] щопонеділка збирається великий ринок, на який везуть чудові сири із Лаварот і Камамбера». Однак, згідно з легендою, що з'явилася на початку XX століття, винахідницею сиру Камамбер була Марі Арель, яка реалізувала рецепт абата Шарля-Жана Бонвуста, який переховувався в 1796–1797 роках у маєтку Beaumoncel, де вона працювала. Імовірно, він був родом із Брі і передав Марі Арель рецепт приготування сиру з їстівною шкіркою, покритою білою пліснявою, який готували в його рідному краї, Pays de Caux. Хоча ця історія не має жодних доказів, вона досі сприймається за правдиву.
Проте Марі Арель дійсно існувала й виготовляла сири камамбер згідно з місцевими звичаями. Її основним внеском було те, що вона започаткувала династію підприємницьких сироварів, які почали виробляти сир камамбер у промислових масштабах. Зокрема її онук Сірілл Пейнел, що народився в 1817 році, який створив сироварню в комуні Ле-Меній-Може в Кальвадосі.
Успіх виробництва камамбера в першій половині XIX століття став колективним досягненням нащадків Марі Арель, які вважають себе єдиними законними власниками торгової назви «Камамбер». Однак на початку 1870 року інші виробники сирів Norman оскаржили цю сімейну монополію.
Статую на честь Марі Арель можна побачити у Вімутьє. Легенда свідчить, що вона померла в Шампозі, але насправді то була її донька, яку також звали Марі (1781—1855).[7]
Також
Примітки
- ↑ а б в Departmental archives of Orne
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Departmental archives of Orne
- ↑ pantheon
- ↑ Departmental archives of Orne
- ↑ Gérard Roger-Gervais, L'Esprit du camembert, Cheminements, 2005, p.53
- ↑ Cimetières de France et d'ailleurs. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 28 квітня 2017.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).