Марія Маєрова

Марія Маєрова
чес. Marie Majerová
Ім'я при народженні	чес. Marie Bartošová[1]
Псевдо	Rudolf Novotný[1], Karel Zeman[1] і for Marie Bartošová[2]
Народилася	1 лютого 1882[6][3][…]  Úvalyd[6][7][…]
Померла	16 січня 1967[3][4][…] (84 роки)  Прага, Чехословаччина[4][1][…]
Поховання	Ольшанський цвинтар[9]
Країна	Чехословаччина  Цислейтанія
Діяльність	письменниця, письменниця наукової фантастики, перекладачка, поетеса, політична діячка, редакторка, сценаристка
Знання мов	російська, німецька, французька і чеська[3]
Magnum opus	Q41318290? і Sirénad
Партія	Комуністична партія Чехословаччини і Чеська соціал-демократична партія
Родичі	Vlastimil Tusard
У шлюбі з	Josef Stivínd і Slavoboj Tusard
Автограф
Нагороди	Народний артист Чехословаччиниd (2 вересня 1947) Czech State Award for Literatured (1922, 1932) honorary citizen of Kladnod (10 січня 1947)
IMDb	ID 0538083
Медіафайли у Вікісховищі

Марі́я Ма́єрова (до шлюбу Бартошова) (чес. Marie Majerová, нар. 1 лютого 1882, Увалі, поблизу Праги, — пом. 16 січня 1967, Прага) — чеська письменниця, поетеса, журналістка, перекладачка, сценаристка, редакторка, громадська діячка та феміністка. Народна художниця (діячка мистецтв) Чехословаччини (1947). Лауреатка Державної премії імені Клемента Ґотвальда (1955). Одна з основоположників чеської літератури соціалістичного реалізму.

Рано втратила батька, виховувалася в родині профспілкового активіста в місті Кладно. З молодості пов'язана з робочим рухом. Працювала покоївкою в Будапешті, потім друкаркою в Празі й навчалася у вечірній школі. У 1904 році одружилася з журналістом Йозефом Стівіним і з ним переїхала до Відня, де вони стали працювати в соціал-демократичній газеті «Dělnické listy». З 1904 по 1906 — жила у Відні й там стала учасницею робітничого руху. У 1906—1907 — слухала лекції в Сорбонні, потім повернулася на батьківщину.

Стала анархісткою. В 1908 році вступила до Соціал-демократичної партії. Після поділу соціал-демократичної партії в 1921 році стала однією із засновників КПЧ — Комуністичної партії Чехословаччини (Komunistická strana Československa — Czechosłowacka Partia Komunistyczna).

Входила до групи С. К. Неймана (1875—1947), одного із засновників КПЧ і творця пролетарської поезії Чехословаччини.

До 1928 працювала редакторкою друкованого органу КПЧ — комуністичної газети «Rudé právo». Співпрацювала з рядом чехословацьких газет і журналів («Ženské list», «Právo lidu», «Dělnický listý», «Čin»).

У 1929 році була виключена з КПЧ разом з рядом інших письменників-комуністів (Іван Ольбрахт, Владислав Ванчура, Ярослав Сейферт, Станіслав Костка Нейман, Гелена Малірова, Йозеф Гора) за «Маніфест семи» з критикою Готвальда, звинувачена в «ліквідаторському виступі семи письменників проти обраного на 5 з'їзді нового партійного керівництва і нової лінії КПЧ». У тому ж році тимчасово покинула країну.

За часу німецької окупації не могла публікуватися. Перебувала під наглядом поліції. Після війни повернулася до літературної роботи й журналістики.

Літературну діяльність розпочала в 1904. Авторка романів, збірок повістей та оповідань, книг нарисів, прози для дітей.

Основна тема творів — історія робочого і революційного руху в Чехії. Багато романів та оповідань присвячені проблемі звільнення жінки від сімейних, побутових та моральних догм і традицій буржуазного суспільства (роман «Невинність», 1907, оповідання «Страстоцвіти», 1920 і ін.). У романі «Найпрекрасніший світ» (перек. на російську 1929 р.) показаний образ жінки-соціалістки, яка бере участь в робітничому русі.

Марія Маєрова — одна з найкращих есеїсток Чехословаччини. Крім романів та оповідань, Маєрова написала ряд нарисів, зібраних в книгах: «Словаччиною», «Америка», «На другий день революції» і ін.

Бібліографія

Соціально-психологічна проза

• «Невинність» (1907) (екранізований в 1937 режисером О. Вавра),
• «Дочки землі» (1918),
• «З полів і гір» (1919),
• «Мученики» (1921),
• «Кращий зі світів» (1923),
• «Сирена» (1935),
• «Шахтарська балада» (1938)
• «Разом заради життя»

Книги для дітей

• Bruno, čili dobrodružství německého hocha na české vesnici) 1930),
• Robinsonka (1940),
• Zlatý pramen,
• Zázračná hodinka,
• Rudá vlčata,
• Čarovný svět,
• Veselá kniha zvířátek,
• Nespokojený králíček.

Репортажі та нариси

• Dojmy z Ameriky (1920),
• Africké vteřiny-život obyvatel Tuniska, Alžírska a Maroka / Maghrebu pod jhem francouzských kolonizátorů,
• Vítězný pochod-dojmy a okouzlení z návštěv SSSR od r. 1924
• Zpívající Čína

Роман Маєрової «Сирена», що оповідає про боротьбу гірників за свої права, був екранізований режисером Карелом Стекли й в 1947 році успішно демонструвався на 8-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, отримавши Великий міжнародний приз Венеції.

• В. І. Шевчук. Маєрова Марія / Українська літературна енциклопедія
• Копистянська Н. Марія Майєрова. В кн.: Сучасні письменники Чехословаччини. К., 1963.
• Венгеров Л. М. Зарубіжна література 1871-1973: огляди і портрети. - К. : Вища школа, 1974. - 391 с. іл.
• Литературная энциклопедия. Т. 6 / Ком. Акад.; НИИ лит. и искусства; Ред. коллегия: Лебедев-Полянский П. И., Маца И. Л., Нусинов И. М., Скрыпник И. А. Фриче В. М.; Отв. ред. Луначарский А. В.; ученый секретарь Гельфанд М. С. — М.: ОГИЗ РСФСР, гос. словарно-энцикл. изд-во "Сов. Энцикл.", 1932. — [IV], 920 стб.: ил.