YaChudo

Вайно Марія Едуардівна

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Вайно Марія Едуардівна
Народилася13 березня 1956 (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Букачівці, Рогатинський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЧНУ імені Юрія Федьковича Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих

Марія Едуардівна Вайно (нар. 13 березня 1956, Букачівці) — українська письменниця, поетеса, кінодраматургиня. Членкиня Національної спілки письменників України  та  Національної спілки кінематографістів України (як кіносценаристка), член правління Національної спілки кінематографістів України.

Життєпис

Народилася на Івано-Франківщині, виросла в Калуші.

Складати вірші почала дуже рано, друкуватися — з четвертого класу.

Закінчила Чернівецький держуніверситет. Отримала фах філолога за спеціальністю: українська мова та література.

Працювала вчителькою, старшою викладачкою Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на кафедрі документознавства та інформаційної діяльності; постійно співпрацювала з видавництвами як літредактор, в Києві — літредактором, а згодом редакторкою та сценаристкою на Першому національному телеканалі. Викладала у Інституті мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника сценарну майстерність.

Досі викладає як гостьова викладачка у різних навчальних закладах;  розробила авторську програму, за якою створила посібник «Сценарна майстерність» у двох книгах: написання п'єси і написання кіносценарію (1-ша кн.) та написання сценарію естрадно-масових театралізованих видовищ (кн. 2-га) у співавторстві з професором А. З. Житницьким. Аналога такого посібника в Україні немає[джерело?].

Марія Вайно проводить заняття у кінодраматургійній школі за своєю авторською програмою (очно та онлайн), а також майстер-класи зі сценарної майстерності для кінорежисерів та режисерів естрадно-масових видовищ, Script Doctor (корегує та редагує кіносценарії). Працює на окремих кіносценарних проєктах.

Нині — вільна письменниця, кіносценаристка.

Марія Вайно — лауреатка міської премії ім. Івана Франка  та обласної премії ім. Василя Стефаника (в галузі літератури), лауреатка літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша (2024р), двічі лауреатка конкурсу «Коронація слова», нагороджена медаллю "За заслуги перед Прикарпаттям" (2023р) та ін.

З 2021 року заснувала Громадську неприбуткову організацію «Імпресія», яка стала ініціатором і співорганізатором Всеукраїнського конкурсу малих прозових форм імені Василя Стефаника разом з Національною спілкою письменників України  та Товариством письменників та журналістів ім. Івана Франка. ГО «Імпресія» ініціює й проводить немало акцій, зокрема акцію: «Волонтери культури — волонтерам війни» та ін.

Марія Вайно виростила двох синів.

Мешкає нині в місті Івано-Франківську[1].

Художні книги : поезія, проза, кінодраматургія:

  1. Вайно М.Е.Терпкість: Поезії, вид-цтво «Світ», Коломия, 1992, 96с
  2. Марія Вайно Паводок, новели, Івано-Франківськ, 1992, 32 с
  3. Вайно М. Нитка Аріадни. — Івано-Франківськ: Лілея-Нв, 1999.— 100с
  4. Вайно М. Чоловік в кредит, або Четвертий варіант: кіносценарій психологічної драми.— Івано-Франківськ: Нова Зоря, 200— с 88
  5. Вайно М. Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету: роман у новелах.— Івано-Франківськ: Лілея-Нв, 2001.— 164с
  6. Вайно М.Свекрушина: кіносценарії— Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001 –  с.136
  7. Марія Вайно. Ти мій син: кіносценарій
  8. Вайно М. Жінка з келихом дощу. Вибране.-— Івано-Франківськ: Лілея-Нв, 2006.— 452с
  9. Вайно М. Теплый двор, или Рапсодия струнного квартета. Роман в новеллах/ перевод с украинского С Коршуновой.- Ивано-Франковск: Мисто НВ, 2006. — 176с.
  10. Вайно М. Згорток на лавці. Поезії.— Івано-Франківськ, Лілея-Нв, 2006.— 64с
  11. Вайно Марія. Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету: Роман у новелах.— К.:Факт, 2008.— 216 с
  12. Вайно М. Шкіци на одвірках. Новели.— Івано-Франківськ: Місто НН, 2011.— 128с
  13. Вайно Марія Пасіонарія: новели роману.— Івано-Франківськ: «Тіповіт», 2012.— 110с
  14. Вайно М.Е.Станіславські фрески.— Івано-Франківськ: МістоНВ, 2012.— 104с
  15. Вайно М. Кусень світу. Новелістика. Вибране та нове.— Івано-Франківськ: Місто НВ, 2015.— 656с.
  16. Вайно М. Е. Persona grata/М.Е.Вайно.— Дніпро: ЛІРА, 2018.- 236С.
  17. Вайно Марія. Кусень світу, або Будинок навпроти. Кіноповість у новелах. Перевидання четверте.- Івано-Франківськ: Місто НВ, 2019. — 56с.
  18. Вайно Марія. Нотатки її життя, або Кохання в запропонованих обставинах (роман у новелах)/Івано-Франківськ: Місто НВ, 2020. 272с.
  19. Вайно М.Е.Редакторка (роман у новелах)/ М. Е. Вайно. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2022. 140с.

Переклади з білоруської:

20. Микола Адам. Під лацканами споминів/ ПЕРЕКЛАДИ з білоруської Марії Вайно.- Івано-Франківськ: Місто НВ, 2018. — 44с.

Навчальні посібники:

21.Вайно М. Е. Сценарна майстерність: написання п΄єси; написання кіносценарію: Навчальний посібник. Книга 1. — Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2015. — 231с.

22.Вайно М. Е., Житницький А. З. Сценарна майстерність. Написання сценарію естрадно-масового театралізованого видовища. Навчальний посібник. Книга 2. — Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2015. -144с. [2]

Нагороди

  • Двічі лауреат Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» (в жанрі кіносценарію 2000 р. та в жанрі роману 2001 р.),
  • лауреат міської премії ім. І. Я. Франка в галузі літератури (2002 р.)
  • обласної літературної премії імені Василя Стефаника,
  • лауреат літературно-мистецької премії ім. Пантелеймона Куліша (2024р),
  • нагороджена медаллю "За заслуги перед Прикарпаттям" (2023р) та ін.

Членкиня Національної спілки письменників України, член Національної спілки кінематографістів України (як кіносценаристка).

Примітки

  1. ↑ https://mariyavaino.if.ua/ (укр.). Процитовано 29 січня 2023. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |title= (довідка)
  2. ↑ СПИСОК ВИДАНИХ КНИГ | (укр.). Процитовано 29 січня 2023.

Джерела

Сайт: https://mariyavaino.if.ua/

Фейсбук: https://www.facebook.com/mariya.vaino

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).