YaChudo

Маріно Пушич

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Футболіст
Маріно Пушич
Особисті дані
Народження 18 серпня 1971 (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Мостар, Герцеговинсько-Неретванський кантон Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Хорватія Хорватія
Позиція півзахисник Редагувати інформацію у Вікіданих
Юнацькі клуби
Югославія «Вележ» (Мостар)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–1990 Нідерланди «Де Графсхап» 0 (0)
1990 Нідерланди «Гоу Егед Іглз» 0 (0)
1990–1991 Югославія «Црвена Звезда» 0 (0)
1991–1992 Югославія «Вележ» (Мостар) ? (?)
1992–1993 Нідерланди «Де Графсхап» ? (?)
1993–1994 Нідерланди «Реден» ? (?)
1994–1995 Німеччина «Кельн II» ? (?)
1995–1996 Бельгія «Ейпен» 6 (0)
1996–2000 Нідерланди «Бабберіх» ? (?)
2000–2001 Нідерланди «Де Трефферс» ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2010–2013 Нідерланди «Вітессе/АГОВВ» (акад.)
2013–2014 Нідерланди «НАК Бреда» (асист.)
2015 Азербайджан «Інтер» (Баку) (асист.)
2015–2018 Нідерланди «Твенте» (асист.)
2018–2019 Нідерланди «Твенте»
2019–2021 Нідерланди АЗ (Алкмар) (асист.)
2021–2023 Нідерланди «Феєнорд» (асист.)
2023–2025 Україна «Шахтар» (Донецьк)
2025–2026 ОАЕ «Аль-Джазіра»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.
CMNS: Маріно Пушич у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Маріно Пушич (босн. Marino Pušić; нар. 18 серпня 1971, Мостар) — боснійсько-хорватський футболіст, по завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, в 2023-2025 роках очолював донецький «Шахтар».

Кар'єра

Ігрова кар'єра

Пушич є вихованцем клубу «Вележ» (Мостар) з рідного міста, з якого перейшов до нідерландського «Де Графсхапа», за який дебютував на дорослому рівні 3 вересня 1989 року, вийшовши на заміну на останні п'ятнадцять хвилин у матчі першого раунду Кубка Нідерландів на виїзді проти «Маркена» (0:3)[1]. У середині 1990 року Пушич перейшов до «Гоу Егед Іглз»[2], але і тут пробитись до основної команди не зумів.

Наступного року Маріно став гравцем клубу «Црвена Звезда» (Белград), але його не включили до першої команди, що виграла Кубок європейських чемпіонів сезону 1990/91, і у жодній грі на поле не виходив.

У сезоні 1991/92 Пушич грав за рідний «Вележ», після чого знову перебрався до «Де Графсхапа» у зв'язку з початком війни в Югославії[3]. Там він провів один сезон у резервній команді, а з 1993 року почав грати за аматорський клуб «Реден» у Фірдедивізі Нідерландів.

Влітку 1994 року Пушич опинився на перегляді у німецькому «Кельні». Хоча в клубі було занадто багато іноземних гравців для заявки, у жовтні 1994 року Пушич все ж підписав трирічний контракт з клубом[4]. У результаті півзахисник був змушений грати лише за резервний склад команди, а потім грав за «Ейпен» у третьому дивізіоні Бельгії в сезоні 1995/96.

Після цього він грав за «Бабберіх» у голландській Фірдедивізі до середини 2000 року. З «Бабберіхом» він виграв Кубок Нідерландів серед аматорів у 1997 році. У фіналі на «Де Кейпі» у Роттердамі Пушич забив обидва голи в грі проти клубу СХО (2:0)[5]. Він пропустив останні ігри 2000 року, коли клуб йшов до вильоту зі свого дивізіону, адже на той час Пушич уже заявив про свій відхід з команди[6]. Ще до того, на початку 1999 року, він відмовився від переходу до загребського «Динамо»[7].

У сезоні 2000/01 грав за інший аматорський клуб «Де Трефферс», де і завершив кар'єру футболіста. Після цього Маріно також активно займався футзалом.

Тренер

Після ігрової кар'єри 17 років працював у школі-інтернаті для молоді з проблемами поведінки. Згодом Пушич був тренером у футбольній академії Вітессе/АГОВВ і асистентом тренера в клубах «НАК Бреда», «Інтер» (Баку) та «Твенте».

18 жовтня 2017 року він був призначений тимчасовим головним тренером «Твенте» після відходу Рене Гаке[8]. 29 жовтня 2017 року новим головним тренером був призначений Гертьян Вербек, а Пушич повернувся до ролі асистента. Коли Вербека звільнили 26 березня 2018 року, Пушич знову став тимчасовим головним тренером[9]. Під його керівництвом «Твенте» фінішував останнім і вибув з Ередивізі.

Попри невдачу, 16 червня 2018 року було оголошено, що Пушич стане постійним головним тренером клубу на сезон 2018/19, а Гонсало Гарсія Гарсія — його помічником[10]. Під керівництвом Маріно «Твенте» став чемпіоном Ерстедивізі в сезоні 2018/19 і повернувся в Ередивізі. Після цього 7 травня 2019 року з ним було розірвано контракт, який діяв ще на один сезон[11], хоча Пушич був визнаний найкращим тренером сезону 2018/19 в Ерстедивізі[12].

28 травня 2019 року було оголошено, що Пушич стане помічником головного тренера Арне Слота у АЗ (Алкмар)[13]. 2021 року Пушич разом із головним тренером перейшов на роботу до «Феєнорда»[14], з яким виборов чемпіонський титул сезону 2022/23.

Шахтар (Донецьк)

З 24 жовтня 2023 — головний тренер донецького «Шахтаря», замінив на цій посаді нідерландця Патріка ван Леувена[15]. Під його клуб провів менше двох повноцінних сезонів, здобувши золотий дубль у сезоні-2023/24 та отримавши 15-й у своїй історії Кубок України[16]. Але сезон 2024/25 став для клубу історично слабким, клуб посів третє місце в УПЛ, це стало найгіршим результатом клубу за останні 29 років[17]. У травні 2025 року Пушич залишив клуб[18][19]. Його місце посів Арда Туран, що на той час очолював турецький «Еюпспор»[20].

Досягнення

Головний тренер

«Твенте»

«Шахтар» (Донецьк)

Асистент головного тренера

«Феєнорд»

Особисте життя

Також має нідерландське громадянство. Він є братом колишньої гандболістки Ірини Пушич.

Примітки

  1. ↑ Druk. Het Parool. 04-09-1989. Geraadpleegd op Delpher, https://resolver.kb.nl/resolve?urn=ABCDDD:010846204:mpeg21:a0203
  2. ↑ EERSTE DIVISIE SEIZOEN 1990-’91. De Volkskrant. 13-08-1990. Geraadpleegd op Delpher, https://resolver.kb.nl/resolve?urn=ABCDDD:010867351:mpeg21:a0151
  3. ↑ De passie voor Kroatië zit diep bij Marino Pusic, tubantia.nl, 14 juli 2018. Gearchiveerd op 9 oktober 2018.
  4. ↑ Marino Pusic naar FC Köln. Limburgsch dagblad. Heerlen, 14-10-1994. Geraadpleegd op Delpher, https://resolver.kb.nl/resolve?urn=ddd:010638101:mpeg21:a0323
  5. ↑ Babberich en Marino Pusic schreven geschiedenis in De Kuip, gelderlander.nl, 10 december 2921. Gearchiveerd op 10 december 2021.
  6. ↑ Gert-Jan Barten is niet zo lastig als hij lijkt, De Gelderlander, 29 augustus 2003 via detrouwehonden.nl. Gearchiveerd op 8 oktober 2018.
  7. ↑ Geen Champions League, trouw.nl, 15 januari 1999. Gearchiveerd op 9 oktober 2018.
  8. ↑ Hake weg als trainer FC Twente. AD (Dutch) . 18 жовтня 2017. Процитовано 29 березня 2018.
  9. ↑ Gertjan Verbeek ontslagen als trainer van FC Twente. AD (Dutch) . 26 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
  10. ↑ 'Van Leeuwen kiest voor oude bekende als assistent van Pusic bij FC Twente'. Gearchiveerd op 11 maart 2022.
  11. ↑ Pusic per direct weg bij FC Twente, vi.nl, 7 mei 2019. Gearchiveerd op 8 juni 2023.
  12. ↑ Ontslagen Pusic wél trainer van het jaar, nos.nl, 8 mei 2019. Gearchiveerd op 10 mei 2019.
  13. ↑ AZ trekt Pusic aan. www.az.nl (англ.). Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
  14. ↑ https://www.ad.nl/nederlands-voetbal/na-slot-zet-az-ook-assistent-pusic-op-non-actief~afb79ed0/. Gearchiveerd op 24 augustus 2023.
  15. ↑ "Шахтар" призначив нового тренера-іноземця: хто він такий. РБК-Украина (укр.). Процитовано 26 жовтня 2023.
  16. ↑ "Шахтар" у серії пенальті здолав "Динамо" у фіналі Кубка України. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 червня 2025.
  17. ↑ "Динамо" здобуло 30-й чемпіонський титул: відомі всі призери УПЛ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 червня 2025.
  18. ↑ Найгірший фініш клубу за 29 років! "Шахтар" офіційно попрощався з Пушичем. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 червня 2025.
  19. ↑ Дякуємо, Маріно! 2 сезони, 71 матч, 3 трофеї. shakhtar.com. Процитовано 17 червня 2025.
  20. ↑ Скільки зароблятиме Туран у "Шахтарі": турецькі ЗМІ назвали точну суму. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 червня 2025.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).