Маріна Берті
| Маріна Берті | |
|---|---|
італ. Marina Berti  | |
 | |
| Ім'я при народженні | кілька Elena Maureen Bertolini[1] |
| Народилася | 29 вересня 1924 Лондон, Велика Британія |
| Померла | 29 жовтня 2002 (78 років) Рим, Італія |
| Поховання | цвинтар Фламініо |
| Громадянство |  Італія Королівство Італія |
| Діяльність | акторка, кіноакторка |
| Роки діяльності | 1941—2002 |
| Чоловік | Клаудіо Гор |
| Діти | Andrea Giordanad, Marina Giordanad і Carlo Giordanad |
| IMDb | ID 0078055 |
| Нагороди та премії | |
| Срібна стрічка за Найкращу роль другого плану | |
 Маріна Берті у Вікісховищі | |
Елена Морін Бертоліні (італ. Elena Moreen Bertolini; 29 вересня 1924, Лондон — 29 жовтня 2002, Рим), відома під псевдонімом Маріна Берті (італ. Marina Berti) — італійська акторка. Зіграла в 119 італійських і американських фільмах.
Біографія
Народилася в сім'ї італійського іммігранта. У 1936 році переїхала до Флоренції. Вивчала акторську майстерність у театральній школі. По завершенню навчання — акторка EIAR радіо Флоренції.
Вперше в кіно з'явилася в 1941 році у фільмі П'єро Баллеріні «Втікач/La Fuggitiva» (Лучія). Найкращі акторські роботи — Селестина в екранізації роману Е. Де Марки режисером Альберто Латтуада «Джакомо-ідеаліст» (1943), Клементина Добердо у фільмі Альберто Бевілакуа «La califfa» (1970, премія «Срібна стрічка»).
Виконала ролі в 119 італійських і американських фільмах, серед яких «Камо грядеши» (Евніка, 1951), «Бен-Гур» (Флавія, 1959), «Мадам Сен-Жен» (Еліза Бонапарт, 1962), «Ісус з Назарета» (Єлизавета, 1977). Маріна Берті знімалася у найкращих кінорежисерів — Вітторіо Де Сіка, П'єтро Джермі, Вільяма Вайлера, Джозефа Манкевича, Франко Дзефіреллі, Альберто Латтуада, Карло Лідзані, Нані Лой, Крістіан-Жак. Знімалася на ТБ, в тому числі у серіалі «Едера» (1992). Останній раз з'явилася на екрані в ролі княгині у фільмі французького режисера Коста-Гавраса «Амінь» (2002) за драмою Рольфа Хоххута «Der Stellvertreter».
У 1944 році Маріна Берті одружилася з італійським актором Клаудіо Гором, з яким щасливо жила до його смерті в 1998 році.
Діти — сини Андреа Джордана, Карло Джордана і дочка Маріна Джордана, теж стали акторами.
Примітки
- ↑ (unspecified title) — Rivista del Cinematografo.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1061797147 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
|
Це незавершена стаття про італійського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).