Маріка Рек

Маріка Рек
нім. Marika Rökk угор. Rökk Marika
Ім'я при народженні	нім. Marie Karoline Rökk
Народилася	3 листопада 1913[1][2][…]  Каїр, Єгипет[1]
Померла	16 травня 2004[1][2][…] (90 років)  Баден, Нижня Австрія, Австрія[1]  інфаркт міокарда
Поховання	Гелененфрідгофd
Громадянство	Угорщина  Німецький Рейх  Німеччина  Австрія
Діяльність	акторка, співачка, кіноакторка, акторка театру, танцюристка, музикантка, оперна співачка
Заклад	Бродвейський театр і Universum Film AG
Роки діяльності	з 1930
У шлюбі з	Georg Jacobyd і Fred Rauld
Діти	Gabriele Jacobyd
Батьки	Ede Rökkd  Mária Károlyd
Брати / сестри	Ede Rökkd
IMDb	nm0753937
Нагороди та премії
Німецька кінопремія
Маріка Рек у Вікісховищі

Ілона Марія Керрер, відома як Маріка Рек (нім. Marika Rökk; *3 листопада 1913, Каїр — †16 травня 2004, Баден) — німецька акторка і танцюристка угорського походження. Знялася у багатьох мелодрамах, мюзиклах і кінооперетах. Танцюристка вар'єте, акторка оперети, виконавиця акробатичних і циркових номерів, учасниця шоу та музичних серіалів на телебаченні. Знялася у першому в Німеччині кольоровому повнометражному фільмі «Жінки — все ж найкращі дипломати» (1941 рік). Наулюбленіша акторка нацистської Німеччини. Авторка мемуарів «Серце з перцем» (1974 рік).

Ілона Марія Керрер народилася у Каїрі. Дитячі роки провела в Будапешті, де вивчала музику, танці, спів та акробатику. В 1924 році почала танцювати у вар'єте «Мулен руж» у Парижі, у 1925 брала участь у спектаклях на Бродвеї. Після цього стала відомою широкому загалу Відня завдяки ролі у «Зірках манежу». Незабаром повертається до Будапешта. Тут також знялася у кіно — «Цілуй мене солодше», «Поїзд привидів», але великого успіху не мала.

У 1935 році акторка знімалася у кінострічці «Легка кавалерія» (режисер Георг Якобі). Відтоді вона вже не Ілона Керрер, а Маріка Рек. Цей фільм приніс їй значний успіх. Вона активно грала у фільмах виробництва німецької кіностудії «УФА» та австрійської «Відень-фільм». Усі фільми були легкими комедіями, без закрученого сценарію. Вона стала наулюбленішою акторкою нацистської Німеччини.

Не дивно, що після закінчення війни Маріку Рек відмовлялися запрошувати для участі у фільмах. Проте саме після Другої світової війни шанувальниками було створено багато клубів на честь Маріки Рек. Перший з них в Ганновері у 1953 році — «Міжнародний клуб Маріка-Рек».

Тільки через тривалий час її стали знімати на кіностудіях ФРН та Австрії. Маріка Рек продовжувала зніматися до 1981 року, а потім повернулася у театр. У 1992 року вона виступала у Будапештському театрі оперети, де виконувала запальні танці та найскладніші піруети.

Померла Маріка Рек 16 травня 2004 року на своїй вілі під Баденом неподалік Відня.

1 Чоловік — режисер Георг Якобі (1882—1964).

• донька Габріела (1944)

2 Чоловік з 1968 року — композитор та режисер Фредерік Рауль (1910—1985)

• 1930 «Чому моряки покидають свій дім».
• 1932 «Цілуй мене солодше».
• 1933 «Поїзд привидів».
• 1935 «Легка кавалерія».
• 1936 «Студент-жебрак».
• 1937 «Гаспароне».
• 1937 «Карусель».
• 1938 «Ніч у травні».
• 1938 «Донька Єви».
• 1939 «Хело, Джанін».
• 1941 «Танок з кайзером».
• 1941 «Жінки — все ж найкращі дипломати».
• 1944 «Дівчина моєї мрії» / (Die Frau meiner Träume) — акторка Юлія Кестер
• 1951 «Королева Чардаша».

• приз «Золота кінострічка» за багаторічну діяльність у кіно. 1981 рік.

• Marika Rökk, Ursula Meyer: Marika Rökk. 1999, ISBN 3-00-004678-X (Bildband)