Маріаліт

Маріаліт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура	Mar[2]
Хімічна формула	Na₄Al₃Si₉O₂₄Cl
Nickel-Strunz 8	VIII/F.09[3]
Nickel-Strunz 10	9.FB.15[4]
Ідентифікація
Сингонія	тетрагональна сингонія[5]
Вид симетрії	тетрагонально-біпірамідальнаd
Просторова група	space group I4/md[5]
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	Maria Rosa vom Rathd[6]
Типова місцевість	Флегрейські Поля[4]
Маріаліт у Вікісховищі

Маріаліт (рос. мариалит; англ. marialite; нім. Marialith m) — мінерал, натріїстий різновид скаполіту.

Хімічна формула: 1. За Є. Лазаренком: Na₈[(Cl₂, SO₄, CO₃) | (AlSi₃O₈)₆]. 2. За К.Фреєм: 3NaAlSi₃O₈•NaCl.

У чистому вигляді невідомий.

Сингонія тетрагональна.

Тетрагонально-дипірамідальний вид. Призматичні кристали з вертикальною штрихуватістю.

Спайність по (110) ясна.

Густина 2,54-2,60.

Твердість 6,0-6,5.

Безбарвний.

Блиск скляний.

Зустрічається в базальтових туфах Піанура поблизу Неаполя (Італія). За ім'ям Марії, дочки нім. мінералога Г.Розе (G. Von Rath, 1866).

Розрізняють:

• маріаліт сульфатистий (маріаліт, у якому серед додаткових аніонів переважає [SO₄]^2-);
• маріаліт хлористий (маріаліт, у якому серед додаткових аніонів переважає хлор).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Маріаліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Маріаліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Marialite [Архівовано 1 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• Marialite [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]