Марченко Володимир Олександрович (математик)

Володимир Олександрович Марченко
рос. Владимир Александрович Марченко
Ім'я при народженні	рос. Владимир Александрович Марченко
Народився	7 липня 1922 (104 роки) м. Харків,
Помер	1 січня 2026 (103 роки)  Торонто, Канада
Місце проживання	м. Харків,  Україна
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Харківський державний університет імені О. М. Горького
Галузь	Математична фізика, Математичний аналіз, Диференційні рівняння
Заклад	Фізико-технічний інститут низьких температур
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	Доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник	Ландкоф Наум Самійловичd[1]
Аспіранти, докторанти	Любич Юрій Іллічd[1] Пастур Леонід Андрійович[1] Хруслов Євген Якович[1] Рофе-Бекетов Федір Семенович[1] Сергій Іванович Безуглийd[1] R. A. Oganyand[1] Klavdiy Veniaminovich Maslovd[1] Котляров Володимир Петровичd[1]
Членство	НАНУ Російська академія наук Академія наук СРСР
Нагороди

Володимир Олександрович Марченко (7 липня 1922, Харків — 1 січня 2026, Торонто) — український науковець-математик у галузі математична фізика, математичний аналіз, диференційні рівняння. Дійсний член Національної академії наук України, академік академії наук СРСР, Почесний доктор (Honoris Causa) Сорбонни — паризького університету, член Норвезького королівського товариства наук і літератури, лауреат Ленінської преміі СРСР 1962 року, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 1989 року, лауреат премії імені М. М. Крилова АН УРСР (1982), премії НАН України імені М. М. Боголюбова (1995) та премії НАН України імені М. О. Лаврентьєва (2002), Заслужений діяч науки УРСР (1992 рік), Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук (1951), професор (1952).

Народився 7 липня 1922 року в Харкові. Закінчив Харківський університет в 1945 році. В 1951 році захистив докторську дисертацію, в 1952 р. став професором Харківського університету.

В 1961 році переходить у тільки що створений Фізико-технічний інститут низьких температур АН УРСР (ФТІНТ), де бере активну участь в організації Математичного відділу, в якому проводить широкий курс фундаментальних і прикладних досліджень.

Основні праці по спектральній теорії диференціальних операторів, крайових задачах математичної фізики, теорії функцій, методах інтегрування нелінійних диференціальних рівнянь, прикладній та обчислювальній математиці.

Паралельно він продовжує педагогічну діяльність в університеті, яка розпочалась в 1945 році. В університеті і в інституті В. О. Марченко виховав більше двох десятків кандидатів і докторів наук.

Довгі роки він був Президентом Харківського математичного товариства, редактором і членом редколегій багатьох вітчизняних і іноземних математичних журналів.

Його ім'ям названо рівняння Марченка^[2].

Почесний доктор Паризького університету (Sorbonne Université).

Член Норвезького королівського товариства наук та літератури.

Помер 1 січня 2026 року у віці 103 років^[3].

• Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (24 серпня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм^[4]
• Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (20 серпня 2007) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 16-ї річниці незалежності України^[5]
• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (16 липня 2002) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, багаторічну плідну діяльність^[6][7]
• Кавалер двох орденів Трудового Червоного Прапора (1967 і 1972 роки)
• Лауреат Ленінської премії (1962);
• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1989);
• Заслужений діяч науки і техніки України (1992);
• Лауреат Золотої медалі імені В. І. Вернадського НАН України (2009);
• Лауреат премії НАН України імені М. М. Крилова (1983);
• Лауреат премії НАН України імені М. М. Боголюбова (1996);
• Лауреат премії НАН України імені М. О. Лаврентьєва (2002);
• Почесний громадянин Харківської області (2007)^[8].

Монографії

• Краевые задачи в областях с мелкозернистой границей. К., 1974 (соавтор Е. Я. Хруслов).
• Нелинейные уравнения и операторные алгебры, К., 1986.

Інші праці

• Некоторые вопросы теории одномерных линейных дифференциальных операторов второго порядка, «Труды Московского математического общества», 1952, т.1, с. 327—420; 1952, т.2, с. 3-83.

• Академікові Володимиру Марченку — 100 років// Сайт НАН України, 7 липня 2022 року, процитовано 7 липня 2022 року
• ВІКОВИЙ ЮВІЛЕЙ ВСЕСВІТНЬО ВІДОМОГО МАТЕМАТИКА (До 100-річчя академіка НАН України В. О. Марченка)
• Успехи математических наук, 1982, т. 37, в. 6.
• В. А. Марченко (К 80-летию со дня рождения) [Архівовано 21 вересня 2010 у Wayback Machine.]
• Марченко Володимир Олександрович // Вкарбовані в літопис науки / уклад. О. І. Вовк, А. В. Григор'єв, С. М. Куделко; гол. ред. В. С. Бакіров. — 2-ге. — Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2020. — С. 206. — 376 с. — ISBN 978-966-285-613-2.

• Круглова Виктория. В.А. Марченко: «Нужно любить свою работу» // Universitates. — 2013. — № 3. — С. 4-14. Архівовано з джерела 18 липня 2019. Процитовано.