YaChudo

Марцін Віха

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

Марцін Віха
Народження1972 Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Польська Народна Республіка[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть24 січня 2025[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
 
Варшава, Польща
ПохованняВійськовий цвинтар у Повонзках Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Польща[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник-гравер, графік, письменник, дитячий письменник, есеїст, рисувальник Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекції
Нагороди
CMNS: Марцін Віха у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марцін Віха (пол. Marcin Wicha; 1972, Варшава — 24 січня 2025, Варшава) — польський графік, есеїст і автор дитячих книжок. Лауреат літературної премії «Ніке».

Біографія

Він народився в родині єврейського походження, син архітектора Пйотра Віха (1946—2006) та Йоанни Рабановської-Віхи (1946—2015). Його дідами були Владислав Віха — з боку батька та Ян Рабановський — з боку матері[3].

Лауреат «паспорта „Політики“» за 2017 рік у категорії література та був номінований на Літературну премію Гдині 2018 у категорії есе за книгу «Речі, які я не викидав»[4][5][6]. За цю ж книжку у 2018 році отримав літературну премію «Ніке»[7] та Літературну премію ім. Вітольда Ґомбровича[8]. У 2022 році був номінований на Літературну премію «Ніке» за книгу «Напрямок відвідування»[9], за цю ж книгу отримав Премію ім. Анджея Сємка[10].

Як графічний дизайнер займався дизайном обкладинок книг і журналів, плакатів і графічних вивісок. Протягом багатьох років він був автором коментарів до карикатур у «Tygodnik Powszechny». Співпрацює з «Характерами» та «Gazeta Wyborcza»[11].

Помер 24 січня 2025 року у Варшаві у віці 53 років[12][13].

Публікації

книги для дітей:

  • Клара: будь ласка, не читай це (Видавництво Czarna Owieczka, Варшава 2011)[14]
  • Łysol i Strusia: Уроки неввічливості (Соціальний видавничий інститут «Znak», Краків 2013)[15]
  • Болек і Льолек: блискучі детективи (Суспільне видавництво «Знак», Краків 2014)[16]
  • Надзвичайна історія Себастьяна Ван Пірека (Видавництво Egmont Polska, Варшава 2018)[17]
  • Велика книга Клари (Видавництво Маманія, Варшава 2019)[18]

нариси:

  • Як я перестав любити дизайн (Видавництво Характер, Краків 2015)[19]
  • Речі, які я не викидав (Видавництво Карактер, Краків 2017)[20]
  • Напрямок відвідування (Видавництво Карактер, 2021)[21]

колекції фільєтонів:

  • Краще нічого не буде (Видавництво «Карактер» 2022)[22]

Виноски

  1. ↑ а б Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
  2. ↑ https://i.pl/nie-zyje-ceniony-pisarz-laureat-literackiej-nagrody-nike-marcin-wicha-mial-53-lata/ar/c1-19054948
  3. ↑ Andrzej Horubała (13 квітня 2018), Elegia (пол.){{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. ↑ Marcin Wicha laureatem Paszportów POLITYKI w kategorii Literatura (пол.), 9 січня 2018
  5. ↑ 20 książek nominowanych do Nagrody Nike 2018 (пол.), 17 травня 2018, архів оригіналу за 23 травня 2018, процитовано 14 квітня 2024
  6. ↑ Nominowani 2018. Nagroda Literacka Gdynia (пол.), архів оригіналу за 10 травня 2018, процитовано 14 квітня 2024
  7. ↑ Nagroda Nike dla Marcina Wichy! „Rzeczy, których nie wyrzuciłem” najlepszą książką roku. wyborcza.pl. 7 października 2018.
  8. ↑ Nagroda Gombrowicza po raz trzeci, архів оригіналу за 16 квітня 2024, процитовано 14 квітня 2024
  9. ↑ Nagroda Literacka Nike 2022. Oto lista nominowanych (пол.), 15 червня 2022
  10. ↑ Nagrody „Literatury na Świecie” za rok 2021 (пол.), 7 жовтня 2022
  11. ↑ Marcin Wicha «Wichajster», https://www.tygodnikpowszechny.pl/autor/marcin-wicha-69.
  12. ↑ Фанайлова, Елена (9 лютого 2025). Вещи, которые мы не разлюбили. Радио Свобода (рос.). Процитовано 10 лютого 2025.
  13. ↑ Marcin Wicha nie żyje. TVN24 (пол.). 25 січня 2025. Процитовано 10 лютого 2025.
  14. ↑ Marcin Wicha (2011), Klara : [proszę tego nie czytać!, Warszawa: Wydawnictwo Czarna Owieczka, ISBN 978-83-63010-13-3, OCLC 804014721
  15. ↑ Marcin Wicha (2013), Łysol i Strusia : lekcje niegrzeczności, Kraków: Społeczny Instytut Wydawniczy Znak, ISBN 978-83-240-1965-6, OCLC 1150547409
  16. ↑ Marcin Wicha (2014), Bolek i Lolek : genialni detektywi, Kraków, ISBN 978-83-240-2960-0, OCLC 903906493
  17. ↑ Marcin Wicha (2018), Niezwykła historia Sebastiana Van Pirka, Warszawa, ISBN 978-83-281-2984-9, OCLC 1031374544
  18. ↑ Marcin Wicha (2019), Wielka księga Klary, Warszawa, ISBN 978-83-66117-02-0, OCLC 1119538710
  19. ↑ Marcin Wicha (2015), Jak przestałem kochać design, Kraków, ISBN 978-83-62376-83-4, OCLC 928025090
  20. ↑ Marcin Wicha (2017), Rzeczy, których nie wyrzuciłem, Kraków, ISBN 978-83-65271-38-9, OCLC 1017742903
  21. ↑ Marcin Wicha (2021), Kierunek zwiedzania, Kraków, ISBN 978-83-66147-77-5, OCLC 1263881505
  22. ↑ Nic drobniej nie będzie

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).