YaChudo

Мартін Майор

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Мартін Майор
Народився14 жовтня 1960[1] (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Барн, Утрехт, Нідерланди[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Нідерланди Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьграфічний дизайнер, дизайнер поштових марок, типограф, каліграф, художник книжки Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьpostage stamp designd Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materArtEZd Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтmartinmajoor.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Мартін Майор (нід. Martin Majoor; нар. 14 жовтня 1960, Барн) — нідерландський шрифтовий дизайнер і графічний дизайнер.[2][3] Станом на 2006 рік від 1997 року працював одночасно в Арнемі (Нідерланди) та Варшаві (Польща).[4]

Біографія

Ранні роки

Майор народився 1960 року в місті Барн у нідерландській провінції Утрехт.[2]

Освіта

1980 року вступив до тодішньої Академії образотворчих мистецтв в Арнемі (нід. Academie voor Beeldende Kunst Arnhem), нині частини Університету мистецтв ArtEZ. Закінчив навчання 1986 року.

1984 року проходив практику в URW Type Foundry. Там у системі Ikarus він створив гарнітуру Serré, яку так і не випустили.

Перші роботи

1986 року Майор прийшов до дослідного відділу компанії Océ, де вивчав шрифти для комп'ютерних моніторів. Також досліджував шрифти для лазерного друку для компанії Bitstream.

1988 року став графічним дизайнером у Muziekcentrum Vredenburg в Утрехті, де розробляв концертні програмки. Через обмежений вибір професійних шрифтів на Macintosh закладу він узявся за власну гарнітуру Scala.

Шрифти

FF Scala і FF Scala Sans

1991 року FontShop International випустила Scala під назвою FF Scala — першу «серйозну» текстову гарнітуру в бібліотеці FontFont. Згодом Scala розширилася до суперсімейства з гарнітурами із засічками та рубаними гарнітурами завдяки FF Scala Sans, випущеній 1993 року. Обидві добре продаються від моменту появи.

FF Scala Sans доповнили новими накресленнями та вузькими версіями 1998 року. 1996 року сімейство доповнили декоративними капітелями FF Scala Jewels. Також додали набір символів-вказівників FF Scala Hands за малюнком Брюса Роджерса 1933 року.

Telefont

1994 року Майор разом із Яном Кесом Схелвісом перепроєктував нідерландський телефонний довідник компанії PTT Telecom (нині KPN). Для нього він створив нову гарнітуру Telefont, а оцифруванню допомагав Фред Смейерс. Telefont List призначена для комп'ютерних списків, а Telefont Text має капітель і мінускульні цифри для вступних матеріалів довідника.

FF Seria

FF Seria — друге суперсімейство Майора, випущене 2000 року.[5] Seria — це книжкова гарнітура з нерегулярними деталями.[6]

2001 року сімейство FF Seria отримало Сертифікат досконалості на Міжнародній типографській премії ISTD у Лондоні та Сертифікат досконалості зі шрифтового дизайну на конкурсі ATypI «Bukva:raz!» у Москві.[джерело?]

FF Seria Arabic (2009) — доповнювальна арабська гарнітура в стилі насх у чотирьох накресленнях для заголовків і тексту. Її створив Паскаль Зогбі на основі шрифту Sada (2007), який Зогбі розробив разом із Майором у межах проєкту Typographic Matchmaking.[7]

FF Nexus

Майор почав працювати над альтернативною версією Seria, але це переросло у більший проєкт. Результатом став FF Nexus, випущений 2004 року — третє суперсімейство Майора й перший продукт FontFont у форматі OpenType. Воно має варіанти із засічками, рубані, брускові («Mix») і моноширинні. Підтримка функцій OpenType охоплює капітель в усіх накресленнях, мінускульні цифри, табличні цифри, лігатури та два набори свашів.[8]

2006 року сімейство FF Nexus здобуло перше місце на Creative Review Type Design Awards у категорії «Текстові сімейства».

Questa

2014 року Майор випустив Questa — гарнітуру в стилі дідон і похідну від неї рубану гарнітуру, створену у співпраці з Йосом Бейвенгою.[9]

Книжковий дизайн

Окрім шрифтового дизайну Мартін Майор завжди працював як книжковий типограф і графічний дизайнер. «Я переконаний, що не можна бути хорошим дизайнером шрифтів, якщо ти не книжковий типограф»,[10] — каже він.

Він оформив низку книжок для нідерландських видавців, зокрема Bunge, Nijgh & Van Ditmar, L.J. Veen, Vrij Geestesleven та Elsevier.[джерело?] Тричі його оформлення потрапляло до числа найкращих нідерландських книжкових дизайнів, передусім завдяки внутрішній типографіці, а не обкладинкам.[джерело?]

Серед цих книжок — «Adieu Aesthetics & Beautiful Pages!» («Adieu æsthetica & mooie pagina's!»), видана 1995 року як каталог виставки «Естетичний світ Яна ван Кримпена, книжкового дизайнера й типографа» у Музеї книги Meermanno-Westreenianum у Гаазі та в Американському інституті графічних мистецтв (AIGA) у Нью-Йорку (1995).[джерело?] Для цієї книжки Майор першим використав цифрову версію гарнітури Romanée Яна ван Кримпена (вирізана 1928 року для друкарні Joh. Enschedé), яку 1991 року оцифрували Петер Маттіас Нордзейк і Фред Смейерс для Enschedé Font Foundry (TEFF).[11]

2010 року разом із французьким викладачем Себастьєном Морлігемом він написав книжку про творчість французького шрифтового дизайнера Хосе Мендоси-і-Альмейди.[12]

Від 1999 до 2010 року Майор був графічним дизайнером фестивалю Варшавська осінь — найбільшого міжнародного польського фестивалю сучасної музики. Програмні книжки були набрані власною гарнітурою Майора Seria.[джерело?]

Викладання та виступи

Від 1990 до 1995 року Майор викладав типографіку в художніх школах Арнема та Бреди.

Писав статті для журналів Items, Eye, 2+3D і tpG tipoGráfica.

Виступав із лекціями на конференціях ATypI/Typelab у Будапешті, Антверпені, Парижі, Сан-Франциско, Барселоні, Гаазі та Празі, на TypoBerlin (2002 і 2005), а також на інших типографських заходах у Лір-ан-Прованс (Rencontres internationales de Lure, 1996), Лейпцигу (TypoTage, 2004), Варшаві, Катовіце, Стокгольмі, Гамбурзі, Кані, Відні та Дортмунді.

Проводив майстер-класи в Амстердамі (Академія Герріта Рітвельда), Штутгарті (Merz Akademie) і Варшаві.

Його шрифти демонстрували на виставках в Амстердамі, Роттердамі, Нью-Йорку (Cooper Union), Парижі, Лондоні, Манчестері, Берліні, Гельсінкі та Барселоні.

Нагороди

  • 1993 — Заохочувальна премія з графічного дизайну 1994, Amsterdam Arts Foundation, за сімейство Scala.[джерело?]
  • 1995 — нагорода «Найкращі нідерландські книжкові дизайни 1995» за «Adieu Æsthetica & Mooie Pagina's!» про життя і творчість Яна ван Кримпена.[джерело?]
  • 2001 — нагорода International Typographic Awards у Лондоні за сімейство Seria.[джерело?]
  • 2001 — нагорода конкурсу ATypI «Bukva:raz!» у Москві за сімейство Seria.[джерело?]
  • 2006 — нагорода Creative Review Type Design Award за сімейство Nexus у категорії «Текстові сімейства».[джерело?]

Бібліографія

  • Lupton, Ellen. Graphic Design and Typography in the Netherlands: A View of Recent Work. Princeton Architectural Press, 1992. ISBN 1-878271-62-8.
  • Friedl, Frederich; Ott, Nicholas; Stein, Bernard. Typography: An Encyclopedic Survey of Type Design and Techniques Through History. Black Dog & Leventhal, 1998. ISBN 1-57912-023-7.
  • Bringhurst, Robert. The Elements of Typographic Style. Hartley & Marks, 1992. ISBN 0-88179-033-8.
  • Middendorp, Jan. Dutch Type. 010 Publishers, 2004. ISBN 978-90-6450-460-0.
  • Lupton, Ellen. Thinking with Type: A critical guide for designers, writers, editors, & students. Princeton Architectural Press, 2004. ISBN 1-56898-448-0.
  • Spiekermann, Erik; Middendorp, Jan. Made with FontFont. Book Industry Services (BIS), 2006. ISBN 978-90-6369-129-5.
  • Thi Truong, Mai-Linh; Siebert, Jürgen; Spiekermann, Erik. FontBook — Digital Typeface Compendium. FSI FontShop International, 2006. ISBN 978-3-930023-04-2.
  • Majoor, Martin; Morlighem, Sébastien. José Mendoza y Almeida. Двомовне франко-англійське видання, вступ Яна Мідендорпа. 176 с., березень 2010. ISBN 978-2-35654-008-9.

Примітки

  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ а б Martin Majoor. MyFonts (англ.). Monotype Imaging. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 30 квітня 2020.
  3. ↑ Majoor, Martin (18 листопада 2017). Reynolds, Dan (ред.). Martin Majoor. Creative Characters (Інтерв'ю) (англ.). Monotype Imaging. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 30 квітня 2020.
  4. ↑ Macmillan, Neil (2006). An A–Z of type designers (англ.). New Haven, Connecticut: Yale University Press. ISBN 0-300-11150-9.
  5. ↑ Coltz, Jon. comparing typefaces 2: seria and scala. daidala (англ.). Архів оригіналу за 10 квітня 2007. Процитовано 24 червня 2018.
  6. ↑ Crewdson, Andy (2002). Seria's Motives: How Martin Majoor developed his literary typeface. Druk (англ.). FontShop Benelux (13—14).
  7. ↑ Smitshuijzen AbiFarès, Huda (2007). Typographic matchmaking: building cultural bridges with typeface design (англ.). Amsterdam: BIS Publishers / Khatt Foundation. ISBN 978-90-6369-124-0. OCLC 84611726.
  8. ↑ Majoor, Martin (2007). FontFont Focus Nexus (англ.). Berlin: FontShop International.
  9. ↑ The Questa Project (англ.). Процитовано 29 вересня 2014.
  10. ↑ Majoor, Martin (2002). My Type Design Philosophy. tipoGrafica (tpG) (англ.). Buenos Aires (53).
  11. ↑ Sierman, K. (1995). Adieu æsthetica & mooie pagina's!: J. van Krimpen en het Schoone Boek. Letterontwerper & Boekverzorger 1852–1958 (нід.). Amsterdam: De Buitenkant. ISBN 90-70386-73-9.
  12. ↑ Majoor, Martin; Morlighem, Sébastien (2010). José Mendoza y Almeida. Bibliothèque Typographique (фр.). Paris: Ypsilon.éditeur. ISBN 978-2-35654-008-9.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).