YaChudo

Мартін Грін

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Мартін Грін
Народився30 вересня 1971[1] (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ессекс, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьорганізатор Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Командор Ордена Британської імперії

Мартін Кіф Грін (англ. Martin Keith Green; нар. 30 вересня 1971) — британський продюсер та керівник у сфері організації живих заходів, який обіймає посаду директора пісенного конкурсу Євробачення з 2024 року.[2][3] Він керував проведенням головних культурних та спортивних церемоній у Великій Британії, зокрема був керівником церемоній на літніх Олімпійських та Паралімпійських іграх 2012 року в Лондоні,[4] головним виконавчим директором та директором культурного центру Hull UK City of Culture 2017,[5] головним креативним директором Ігор Співдружності 2022 року в Бірмінгемі,[6][7] та керуючим директором пісенного конкурсу Євробачення 2023 року на BBC.[8]

Кар'єра

Грін був керівником церемоній на Олімпійських та Паралімпійських іграх 2012 року в Лондоні, контролював естафети з вогнем та церемонії відкриття та закриття, а також залучав Денні Бойла та інших художніх керівників.[4][9][10]

31 липня 2014 року Гріна було призначено головним виконавчим директором культурного центру Hull UK City of Culture 2017, компанії, яка реалізує програму «Місто культури Великої Британії»,[5] та очолив річне культурне свято у 2017 році.[4]

Грін обіймав посаду головного креативного директора програми Unboxed: Creativity in the UK вартістю 120 мільйонів фунтів стерлінгів, що була реалізована у 2022 році.[11][12]

Він був головним креативним директором Ігор Співдружності в Бірмінгемі 2022 року, керуючи церемоніями та культурною програмою.[6][7]

Грін був головою опікунської ради театральної компанії «Middle Child» (Hull),[13] залишивши цю посаду у 2023 році,[14] а в червні 2025 року був призначений головою Ради опікунів галереї Ikon (Бірмінгем).[15] Він є стипендіатом програми з культури в Кінгс-Коледжі Лондона[4] та з 1 липня 2025 року обійняв посаду запрошеного професора з питань міжнародних подій, культур та розваг у Манчестерському метрополітенському університеті.[16]

Пісенний конкурс Євробачення

У 2023 році Грін виконував обов'язки керуючого директора BBC на Євробаченні в Ліверпулі того року, контролюючи проведення заходу та брендинг.[8] Згодом команда зйомок отримала телевізійну премію BAFTA 2024 року за найкраще висвітлення події в прямому ефірі.[17][18]

У лютому 2024 року Грін приєднався до TAIT як віце-президент з питань глобальних живих подій,[19] хоча через дев'ять місяців він залишив цю посаду, щоб повернутися до Євробачення як його перший директор, у новій ролі, що взяла на себе деякі обов'язки виконавчого керівника, а також нові обов'язки щодо нагляду за заходом в цілому.[2]

Після деяких суперечок щодо Євробачення 2025, 23 травня 2025 року він опублікував відкритого листа до спільноти Євробачення, в якому висловив ці занепокоєння.[20] 27 червня 2025 року Європейська мовна спілка (EBU) підтвердила, що після відходу Мартіна Естердала з посади виконавчого керівника конкурсу, Грін тимчасово візьме на себе його обов'язки, продовжуючи працювати директором.[3]

18 серпня 2025 року Грін контролював випуск оновленої версії загального логотипу Євробачення 2026 та подальших років.[21][22]

У травні 2026 року Грін викликав значну суперечку, заявивши в інтерв'ю, що Росія теоретично може повернутися до конкурсу, навіть поки триває її війна з Україною.[23][24][25][26] Грін уточнив, що виключення Росії у 2022 році було пов'язане з відсутністю незалежності її державних мовників, ВДТРК та Першого каналу, а не з самим вторгненням, і що будь-яке повернення залежатиме від дотримання правил EBU.[25][26] Ці зауваження викликали різку критику з боку європейських мовників, політиків та громадськості. Іспанський RTVE засудив заяви Гріна як «образу європейських цінностей» та попередив, що вони «зруйнують імідж змагань» та перешкодять потенційному поверненню Іспанії. Британські депутати, включаючи ліберала-демократа Тома Гордона, назвали ці коментарі «моральною боягузтвом» та «жахливою зрадою України», вимагаючи гарантій, що Росію не буде знову прийнято, поки триває війна.[24][26] Коментарі Гріна також знову викликали звинувачення у лицемірстві та подвійних стандартах, оскільки Росію було виключено з конкурсу через вторгнення в Україну, тоді як Ізраїлю дозволили брати участь, незважаючи на його військові дії в Газі. Критики стверджували, що це підриває претензії Євробачення на політичний нейтралітет та заявлені цінності миру та єдності.[23][26][27][28] Пізніше Грін уточнив, що не було жодних активних планів чи обговорень щодо повернення Росії на конкурс.[29][30]

Відзнаки

Грін був призначений Командором Ордена Британської імперії (CBE) на новорічній церемонії нагородження 2018 за заслуги перед мистецтвом під час проведення Hull City of Culture 2017.[31] Він також отримав почесний докторський ступінь від Університету Галла у 2018 році.[6]

Примітки

  1. ↑ Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
  2. ↑ а б Martin Green joins Eurovision Song Contest in new Director role. Eurovision.tv (англ.). European Broadcasting Union. 15 жовтня 2024. Архів оригіналу за 6 листопада 2024. Процитовано 22 травня 2026.
  3. ↑ а б Martin Österdahl to step down as Executive Supervisor of the Eurovision Song Contest this summer. Eurovision.tv (англ.). European Broadcasting Union. 27 червня 2025. Архів оригіналу за 28 червня 2025. Процитовано 22 травня 2026.
  4. ↑ а б в г Martin Green CBE. King’s College London (англ.). Процитовано 22 травня 2026.
  5. ↑ а б Pidd, Helen (31 липня 2014). Hull hires Olympic ceremonies boss to head 2017 city of culture team. The Guardian (англ.). Процитовано 22 травня 2026.
  6. ↑ а б в 2022 Festival update. GOV.UK (англ.). UK Government. 23 грудня 2019. Процитовано 22 травня 2026.
  7. ↑ а б London 2012 head of ceremonies appointed chief creative officer at Birmingham 2022. Inside the Games (англ.). Процитовано 22 травня 2026.
  8. ↑ а б Let’s put Liverpool in front of the world in May, in all its glory. Liverpool Express (Liverpool City Council) (англ.). Квітень 2023. Процитовано 22 травня 2026.
  9. ↑ 'Slumdog's' Boyle to direct 2012 Olympic ceremony. Reuters (англ.). 17 червня 2010. Процитовано 22 травня 2026.
  10. ↑ Samsung GALAXY Note and GALAXY S III Feature in the Opening Ceremony at the London 2012 Olympic Games. Samsung Mobile Press (англ.). 28 липня 2012. Процитовано 22 травня 2026.
  11. ↑ 10 teams to lead celebration of creativity and innovation in 2022. GOV.UK (англ.). DCMS. 24 березня 2021. Процитовано 22 травня 2026.
  12. ↑ Written Statement: UNBOXED: Creativity in the UK. Gov.Wales (англ.). 1 березня 2022. Процитовано 22 травня 2026.
  13. ↑ Robinson, Hannah (21 березня 2018). Ex Hull 2017 boss Martin Green has new job in the city. Hull Live (англ.). Процитовано 22 травня 2026.
  14. ↑ Howell, Oliver (31 січня 2023). Hull theatre company, Middle Child, appoint Amanda Smethurst as new chair. Hull What's On (брит.). Архів оригіналу за 1 лютого 2023. Процитовано 22 травня 2026.
  15. ↑ Announcement: Ikon Board of Trustees. Ikon Gallery. 4 червня 2025. Процитовано 22 травня 2026.
  16. ↑ Director of Eurovision Song Contest announced as new Visiting Professor. Manchester Metropolitan University (англ.). 18 червня 2025. Процитовано 22 травня 2026.
  17. ↑ Live Event Coverage – 2024 winner: Eurovision Song Contest 2023. BAFTA (англ.). 12 травня 2024. Процитовано 22 травня 2026.
  18. ↑ Winners announced for the 2024 BAFTA Television Awards. BAFTA (англ.). 12 травня 2024. Процитовано 22 травня 2026.
  19. ↑ TAIT announces appointment of Martin Green CBE. TPi Magazine (англ.). 5 лютого 2024. Процитовано 22 травня 2026.
  20. ↑ Open letter from Eurovision Song Contest Director Martin Green to the Eurovision community. eurovision.tv (англ.). European Broadcasting Union. 23 травня 2025. Архів оригіналу за 23 травня 2025. Процитовано 28 серпня 2025.
  21. ↑ Eurovision Song Contest gets brand refresh to celebrate 70 years of world’s largest live music event. Eurovision Song Contest (англ.). 18 серпня 2025. Архів оригіналу за 19 серпня 2025. Процитовано 22 травня 2026.
  22. ↑ Bamford, Abbey (3 вересня 2025). Eurovision unveils new global identity for 70th anniversary designed by a one-woman agency in Sheffield. Creative Boom (англ.). Процитовано 22 травня 2026.
  23. ↑ а б Eurovision boss branded a 'coward' after saying Russia could be allowed back. Metro (англ.). 16 травня 2026. Процитовано 22 травня 2026.
  24. ↑ а б Кошарна, Ольга. Russia may "theoretically" return to Eurovision despite war against Ukraine, director Green says. Censor.NET (англ.). Архів оригіналу за 18 травня 2026. Процитовано 22 травня 2026.
  25. ↑ а б Vranis, Michalis (16 травня 2026). Could Russia return to Eurovision while the war continues? Eurovision chief sparks backlash - ESCToday.com. Eurovision News, Polls and Information by ESCToday (амер.). Процитовано 22 травня 2026.
  26. ↑ а б в г O’Hana, Georgia Bell and Pablo (15 травня 2026). Russia could be allowed back into Eurovision, in bombshell revelation from contest's chief executive. LBC (англ.). Процитовано 22 травня 2026.
  27. ↑ M, C. (16 травня 2026). Eurovisión podría abrir la puerta a Rusia y RTVE responde: «Es un insulto flagrante a los valores europeos». Diario ABC (ісп.). Процитовано 22 травня 2026.
  28. ↑ RTVE critica que el director de Eurovisión no cierre la puerta a readmitir a Rusia: «Lo haría solo para justificar su doble rasero con Israel». www.lavozdegalicia.es. Процитовано 22 травня 2026.
  29. ↑ Eurovision Director: No plans for Russia to return to contest. www.ukrinform.net (англ.). 16 травня 2026. Процитовано 22 травня 2026.
  30. ↑ Eurovisión niega que haya planes de un retorno de Rusia al Festival tras críticas de RTVE. La Vanguardia (ісп.). 16 травня 2026. Процитовано 22 травня 2026.
  31. ↑ The New Year’s Honours List 2018 announced. GOV.UK (англ.). Cabinet Office. 29 грудня 2017. Процитовано 22 травня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).