Мартиновичі

село Мартиновичі
Країна	Україна
Область	Київська область
Район/міськрада	Поліський район
Рада	Мартиновицька сільська рада
Основні дані
Засноване	1458
Населення	1672 (1971) ≈1,700 (1981) 1154 (1989) 0
Зняте з обліку	12 травня 1999 рік
Географічні дані
Географічні координати	51°15′34″ пн. ш. 29°37′39″ сх. д. / 51.25944° пн. ш. 29.62750° сх. д.
Водойми	р. Осовська
Карта
Мартиновичі
Мартиновичі
Мапа

Зовнішні зображення
	Мапа із зазначенням розташування села Мартиновичі

Мартиновичі — колишнє село в Україні, яке було відселене через наслідки аварії на ЧАЕС. Знаходиться в Поліському районі Київської області. Розташоване поруч з річкою Осовська.

Розміщується на відстані 21 км від залізничної станції Вільча та на відстані 16 км від колишнього районного центру містечка Поліське (Хабне).

Територія села згоріла під час лісових пожеж в Чорнобильській зоні у квітні 2020.^[1]

Мартиновичі відомі з XV століття і згадуються в історичних документах 1458 роком.

У 1860-х роках в селі мешкало 780 осіб, 1886 року — 1246 осіб, а напередодні аварії на ЧАЕС — 1,7 тис. мешканців.

У 1920-х роках у селі діяла дослідна станція кабінету антропології та етнології ім. Ф. Вовка^[2].

У 1971 році в селі проживало 1672 особи. Село було центром сільської ради та єдиним населеним пунктом, підпорядкованим їй. Воно підпорядковувалося Поліському району. У селі є середня школа, клуб, дві бібліотеки. У 1980-х роках в селі проживало близько 1700 осіб. Станом на 1989 рік у селі проживало 1154 особи. Більшість мешканців після аварії на ЧАЕС були відселені в село Нові Мартиновичі, а також у села Пологи-Яненки та Пологи-Чобітки. Село було повністю відселене у 1992 році внаслідок сильного радіоактивного забруднення, спричиненого аварією на ЧАЕС. Після аварії на ЧАЕС село Мартиновичі було включене до зони обов'язкового (безумовного) відселення^[3].

Після Чорнобильської катастрофи село увійшло до другої зони радіаційного забруднення, що передбачає обов'язкове безумовне відселення, а потім до 30-кілометрової зони відчуження.

Село було офіційно зняте з обліку 12 травня 1999 року через відсутність постійного населення.

З лютого по квітень 2022 року село було окуповане російськими військами внаслідок вторгнення 2022 року.

У селі існувала Свято-Георгіївська церква. Перша церква була збудована як зрубна ще у 17 ст. Потім на її місці спорудили 1758 року нову церкву, але вона згоріла 1776 року і 1778 року було зведено нову дерев'яну церкву.

В селі народилися:

• Баланчук Михайло Несторович (нар. 1935) — український скульптор.
• Демиденко Андрій Петрович (нар. 1951) — український поет-пісняр.
• Яхновський Олександр Вікторович (1974—2016) — старший прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Домінік П'єр Де ля Фліз. Мартиновичі // Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи з зображенням деяких природних витворів рослинного і тваринного світу, разом із статистикою кожного села, їхнім виглядом, зробленим з натури, зображенням селянських костюмів та географічною картою Київської округи. — К., 1854. — С. 840—842.
• Населені пункти Чорнобильської зони відчуження [Архівовано 19 вересня 2009 у Wayback Machine.]

• Рішення про офіційне зняття з обліку села Мартиновичі^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Інформація про Чорнобильський район