YaChudo

Марсель Еме

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Марсель Еме
фр. Marcel Aymé
Ім'я при народженніфр. Marcel André Aymé Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився29 березня 1902[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жуаньї[4][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер14 жовтня 1967[1][2][…] (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж[2][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняСен-Венсан[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, прозаїк-романіст, сценарист, драматург, письменник наукової фантастики, дитячий письменник, новеліст, лібретист Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладMarianne (journal 1932-1940)d[7] і Gringoired Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[1][2][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності? — 1967
Жанрдитяча та підліткова літератураd, театр, сценарій, журналістика і есей Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusThe Hollow Fieldd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриGeorges-Albert Ayméd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

CMNS: Марсель Еме у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
S: Роботи у Вікіджерелах

Марсель Еме (фр. Marcel Aymé; 29 березня 1902, Жуаньї, Йонна — 14 жовтня 1967, Париж) — французький письменник, прозаїк і драматург, автор комедій, романів, казок і новел.

Марсель Еме залишив за собою величезну творчу спадщину: 17 романів, кілька збірок оповідань, п'єс, казок, сценаріїв. Здебільшого все творчість Еме — це химерні трагікомедії, в яких дивним чином поєднуються (причому, дуже гармонійно) гротеск і соціальна загостреність, сарказм і філософія, реалізм і фантастика, іронія і трагедія. Глибоко психологічні і підвищений інтерес до опису побуту роблять навіть самі абсурдні припущення Марселя Еме реалістичними і достовірними.

За мотивами його творів були зняті численні фільми, такі як «Стіл для померлих» Анрі Верней, «Уран» Клода Беррі, «Через Париж» Клода Отан-Лара і інші.

Переклади українською

  • Семимильні чоботи. Пер. з фр. : М. Венгренівська. К.: Дніпро, 1978. — 235 с. : іл. (Зарубіжна новела. Кн. 28).
  • Поживний живопис. Повість. Пер. з фр. : М. Венгренівська. Всесвіт, 1988, № 12.
  • Неймовірні оповідки кота, що сидить на гілці. Пер. з фр. : Г. Малець ; передм. : А. Перепадя. — К. : Обереги, 2002. — 204 с. : іл. — (Сучасна європейська література). — ISBN 966-513-031-5

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г д е ж и Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 192. — ISBN 978-2-221-06888-5
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118651293 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  6. ↑ Find a Grave — 1996.
  7. ↑ https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/cb328116004/date
  8. ↑ CONOR.Sl

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).