YaChudo

Марк Оуен

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Марк Оуен
англ. Mark Owen Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження27 січня 1972[1] (54 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняОлдем, Великий Манчестер, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1990 — тепер. час
Громадянство Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїавтор-виконавець, футболіст, співак, студійний музикант, композитор, музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаСередня школа Святого Августина Кентерберійськогоd Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрипоп Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоTake That Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиSony BMG Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЕмма Фергюсон Редагувати інформацію у Вікіданих
markowenofficial.com/markOwen.php Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Марк Ентоні Оуен[2] (англ. Mark Anthony Owen, нар. 27 січня 1972, Олдем) — англійський співак і автор пісень, найбільш відомий як учасник поп-гурту Take That[3]. За свою сольну кар'єру Оуен випустив п'ять студійних альбомів: Green Man (1996), In Your Own Time (2003), How the Mighty Fall (2005), The Art of Doing Nothing (2013) та свій останній альбом Land of Dreams, який вийшов у вересні 2022 року та опинився під номером 5 у офіційному чарті альбомів Великої Британії[4].

Біографія

Раннє життя

У дитинстві Оуен жив у невеликому муніципальному будинку в Олдемі з матір'ю Мері, батьком Кітом, братом Деніелом та сестрою Трейсі. Його батько був декоратором, а пізніше влаштувався на роботу в поліцейську дільницю. Його мати була керівником у пекарні. Оуен здобув освіту в початковій школі Святого Розарія та католицькій школі Святого Августина, обидві в Олдемі[5]. Він мало цікавився музикою та недовго грав у футбол за футбольний клуб «Чаддертон»[6], а також проходив перегляд в «Манчестер Юнайтед» та «Рочдейлі»[7]. Перш ніж пройти прослуховування в Take That, він працював у Barclays у Фейлсворті[8].

Take That

Після обрання Гері Барлоу головним вокалістом гурту Take That в 1989 році, Найджел Мартін-Сміт представив Оуена, Говарда Дональда, Джейсона Оранджа та, нарешті, Роббі Вільямса. Гурт підписав контракт з RCA Records, і після низки хітів, що потрапили до топ-40, зрештою забезпечив собі перше місце з піснею Барлоу «Pray». Попередні хіти включали «A Million Love Songs», «It Only Takes a Minute» та «Could It Be Magic».

Дебютний альбом гурту Take That & Party вийшов 17 серпня 1992 року. Він досяг другого місця в британському чарті альбомів. Наступного року вийшов їхній другий альбом Everything Changes. Він одразу посів перше місце в британському чарті альбомів і включав чотири сингли, що посіли перше місце, а також «Why Can't I Wake Up with You» та «Love Ain't Here Anymore», які посіли друге та третє місця відповідно[9]. Оуен виконав головну вокальну партію у пісні «Babe», яка вийшла у грудні 1993 року. Їхній третій альбом Nobody Else одразу посів перше місце і став їхнім останнім студійним альбомом 90-х. Альбом мав три сингли, що посіли перше місце, включаючи «Back for Good», який досяг сьомого місця в американському Billboard Hot 100[10] і був перенесений на безпрецедентні шість тижнів до офіційного релізу, через великий попит на сингл[11]. Оуен також виконав головну вокальну партію у пісні «The Day After Tomorrow» з альбому. Альбом містив восьмий сингл гурту «How Deep Is Your Love», який посів перше місце. Це був перший сингл, випущений Take That у складі четвірки (без Вільямса), і їхній останній сингл до їхнього возз'єднання у 2005 році.

Хоча вокальний внесок Оуена в оригінальному альбомі Take That був обмеженим, він, мабуть, був найпопулярнішим учасником гурту завдяки своїй хлоп'ячій зовнішності та милій манері поведінки[12], через що регулярно отримував такі нагороди, як «Найпривабливіший чоловік у світі» та «Найкраща стрижка» від Smash Hits[13].

Оуен під час туру Beautiful World у 2007 році.

Сольна кар'єра

Після розпаду Take That, Оуен став першим з колишніх учасників гурту, хто випустив сольний альбом. Він досяг третього місця в британському чарті синглів зі своїм дебютним синглом «Child»[14]. Його другий сингл «Clementine» також посів третє місце[14]. У 1996 році вийшов його альбом Green Man, який посів 33 місце в чарті. Після виходу ще одного синглу «I Am What I Am», який посів 29 місце, Оуен покинув лейбл BMG Records наприкінці 1997 року.

У листопаді 2002 року Оуен виграв другий сезон шоу «Celebrity Big Brother», отримавши 77 % голосів публіки, випередивши телеведучого Леса Денніса. Оуен розплакався, вражений підтримкою фанатів. Після запрошення виступити на сцені з Роббі Вільямсом у Небворті, він повернувся в центр уваги та підписав контракт з Island/Universal Records. У серпні 2003 року Оуен повернувся до чартів з хітом «Four Minute Warning», який потрапив до топ-5, і залишався в топ-40 протягом восьми тижнів. Його другий альбом «In Your Own Time» вийшов у листопаді 2003 року, потрапивши до чартів на 59-му місці. Після другого синглу «Alone Without You», який посів 26-те місце в чартах, Island/Universal Records відмовилися від Оуена.

У квітні 2004 року він заснував власну звукозаписну компанію Sedna Records. Марк випустив свій перший сингл «Makin' Out», який посів 30-е місце в британському чарті синглів, що зробило його найвищим синглом у чартах, випущеним на незалежному лейблі. Він випустив свій третій сольний альбом How the Mighty Fall 18 квітня 2005 року, який був записаний у Sunset Studios, Лос-Анджелес, у 2004 році і досяг 56-го місця в Німеччині. Оуен сказав, що це був більше «його» альбом, ніж попередні кілька, тому що він мав повний контроль над кожним аспектом запису, і він був справжнім відображенням того, де він був у своєму житті. Завдяки цьому релізу його підібрала Керолайн Еллерей (Coldplay, Keane), що призвело до підписання ним видавничого контракту з BMG Music Publishing. Марк випустив свій другий сингл «Believe in the Boogie», який посів 57 місце в британських чартах, що зробило його синглом з найнижчим показником на той час. Хоча він не мав високих результатів у чартах, його другий сингл був доданий до європейського саундтреку американського фільму «Містер і місіс Сміт» за участю Бреда Пітта та Анджеліни Джолі. У лютому 2006 року він випустив «Hail Mary» як сингл з альбому.

Возз'єднання Take That

Оуен повернувся до центру уваги в телевізійному документальному фільмі « Take That: For the Record» у 2005 році. Після цього успіху та відновлення інтересу, Take That пережили ренесанс у 2005 році, коли склад після Вільямса знову зібрався для аншлагового стадіонного туру. Гурт випустив свій сингл-камбек «Patience», який протримався на першому місці протягом чотирьох тижнів, а також очолював чарти по всій Європі. Patience також був обраний «Записом року» у 2006 році та отримав нагороду Brit за сингл року.[15]. Після цього вийшов «Shine», в якому Оуен виконав головну вокальну партію, і він став десятим синглом гурту, що посів перше місце. Перший альбом Take That з новим матеріалом за понад десять років, Beautiful World, вийшов 24 листопада 2006 року. Альбом досяг першого місця в британському чарті альбомів, продавшись тиражем понад 2,8 мільйон копій лише у Великій Британії[16].

Марк Оуен у гурті Take That. 2009 рік.

У червні та липні 2009 року гурт Take That здійснив рекордний тур Take That Presents: The Circus Live по всій Великій Британії, в результаті якого було продано понад мільйон квитків за п'ять годин[17].

Пізніше було оголошено, що гурт працює над написанням шостого студійного альбому Take That, реліз якого заплановано на кінець 2010 року[18]. Альбом Progress став першим альбомом з оригінальним складом після виходу альбому 1995 року Nobody Else. Гурт також анонсував стадіонний тур під назвою Progress Live, який відбудеться у 2011 році[19]. Квитки на тур надійшли у продаж 29 жовтня 2010 року. Через безпрецедентно високий попит публіки на квитки, веб-сайти ticketmaster по всій Великій Британії та Ірландії перестали працювати, а всі початкові дати туру були розпродані менш ніж за 15 хвилин[20]. Повідомлялося, що рекордний мільйон квитків був розпроданий у перший день продажу, в результаті чого Take That побили попередній рекорд касових зборів, встановлений у 2008 році Take That Present: The Circus Live[21].

Головний сингл альбому Progress «The Flood» дебютував на другому місці у чартах, продавшись тиражем понад 500 000 копій з моменту виходу. У перший день після виходу альбому Progress було продано понад 235 000 копій по всій Великій Британії, що зробило його найшвидше продаваним альбомом століття[22]. 21 листопада 2010 року Progress дебютував на першому місці у Великій Британії, ставши сьомим альбомом гурту, який посів перше місце[23]. До кінця першого тижня продажу альбом було продано тиражем понад 520 000 примірників, що зробило його другим найшвидше продаваним альбомом усіх часів в історії британських чартів[24]. Загалом було продано понад 2,4 мільйони копій лише у Великій Британії[25]. У червні 2011 року Take That випустили свою першу розширену збірку під назвою Progressed, яка повернула гурт на перше місце у Великій Британії протягом першого тижня релізу, а також потрапила до чартів по всій Європі.

Повернення до сольної кар'єри

У березні 2012 року, згідно з повідомленням The Sun, Марк планував відновити свою сольну кар'єру. Джерело повідомило: «Марк вже досяг серйозного прогресу. Він зібрав новий матеріал у студії з провідними авторами та планує ще сесії протягом наступних кількох місяців. Усі хлопці підтримують його. Успіх сам по собі та власний матеріал для написання завжди були величезною мотивацією, тому він щаслива людина»[26]. У жовтні 2012 року NME оголосило, що Оуен завершив запис альбому та планує гастролювати наступної весни.[27]

У березні 2013 року з'явилися додаткові подробиці про альбом, зокрема назва альбому The Art of Doing Nothing. Потім альбом був записаний у Нью-Йорку на студії Electric Lady Майклом Брауером, Чарлі Расселом, Беном Марком та Джеймі Нортоном. Він підтвердив, що альбом буде створено із співаком та автором пісень Рену Гарв'ю, а продюсером буде Чарлі Рассел, продюсер Alt-J[28]. Джерело повідомило, що «Марк дуже радий альбому — він розглядає його радше як спільну роботу, ніж як сольний альбом, який він створив разом зі своїми друзями. Він працював над ним з деякими справді цікавими людьми, включаючи Рена Гарв'ю та Чарлі Рассела, продюсера, який працював з Alt-J, а також з деякими блискучими ілюстраторами, фотографами та режисерами. Люди будуть здивовані результатами — це не те, чого очікуватимуть фанати»[29]. Альбом мав вийти 10 червня 2013 року.

1 травня 2013 року Оуен завантажив нові фотографії та відео на свій офіційний вебсайт, зокрема розкішну обкладинку альбому, на якій він зображений у білій кімнаті, малюючи каракулі на стіні, у елегантному капелюсі. Слоган до обкладинки гласить: «Кожна ідея має початок. Ніщо не починається в порожньому просторі». Два відео складаються з монтажного відео, що зображує фотосесію, під час якої було створено обкладинку альбому, та другого, короткого інтерв'ю з Оуеном, у якому він обговорює зміст та обкладинку альбому[30]. Після анонсу свого четвертого студійного альбому Оуен також підтвердив, що протягом червня гастролюватиме у Великій Британії та Німеччині[31].

Марк Оуен у 2017 році.

Останні роки

1 лютого 2022 року стало відомо, що Оуен пише новий матеріал, можливо, для нового сольного альбому. Джерело, близьке до Оуена, повідомило: «Він пише кілька пісень, і вони звучать досить добре. Кажуть, що співак виступить на фестивалі Isle of Wight у червні[32][33]. Це лише початок, але він […] грається з ідеєю ще одного сольного альбому. Нічого ще не визначено остаточно, але враховуючи, що він випускав сольний альбом приблизно кожні 10 років протягом останніх двох десятиліть, зараз саме час знову подумати про це»[34][35].

13 травня 2022 року Оуен офіційно оголосив у своїх соціальних мережах, що записує новий альбом, але на той час не поділився жодними подробицями[36]. 18 травня 2022 року він анонсував свій новий альбом «Land of Dreams» разом із першим синглом «You Only Want Me»[37][38].

19 травня 2022 року пісня «You Only Want Me» була випущена як головний сингл, а також було оголошено дату виходу альбому, яка запланована на 23 вересня 2022 року[39]. Сингл потрапив до британського чарту завантажень під номером 76, а до британського чарту продажів — під номером 78. Оуен виконав пісню на вечірці з нагоди великого ювілею Національної лотереї разом із хітом Take That «Shine». Оуен також виконав свій сингл наживо на шоу The Late Late Show with James Corden, це був його перший сольний виступ у США на телебаченні та другий загалом. 10 червня 2022 року вийшов його другий сингл «Are You Looking for Billy?». Після цього, 10 серпня 2022 року, вийшов третій сингл «Magic»[40][41]. Альбом Land of Dreams вийшов 23 вересня 2022 року[42][43][44]. 26 вересня офіційні чарти Великої Британії передбачили, що альбом посяде 2 місце в офіційних чартах альбомів[45], але 30 вересня 2022 року альбом дебютував на 5 місці в найкращій сотні офіційних альбомів Великої Британії[46], ставши найвищим сольним студійним альбомом Оуена в чартах. Land of Dreams дебютував на 3 місці в найкращих чартах завантажень та продажів альбомів Великої Британії[47][48]. Завдяки цифровим продажам альбому, «Magic» дебютував на 76 місці в найкращій сотні офіційних продажів синглів Великої Британії[49].

Особисте життя

Оуен одружений з акторкою Еммою Фергюсон. У них є син та дві доньки. Він є покровителем благодійної організації Beyond Autism[50].

У березні 2010 року, під час запису альбому Progress, Оуен публічно зізнався у численних романах, один з яких тривав з кінця 2004 року до вересня 2009 року, а також у проблемах з алкоголем[51][52]. Через шість місяців він звернувся до приватної клініки для реабілітації, пов'язаної з його надмірним вживанням алкоголю[53].

У червні 2012 року стало відомо, що разом з колегами по гурту Take That Говардом Дональдом та Гері Барлоу, Оуен інвестував 26 мільйонів фунтів стерлінгів у інвестиційні схеми музичної індустрії. Ця новина викликала суперечки, коли стало зрозуміло, що ці схеми можуть слугувати податковими притулками для заможних людей. Адвокати відреагували на ці заяви, заявивши, що учасники гурту «сплатили значні податки, і що вони вважають, що ці схеми не були спрямовані на уникнення сплати податків, а були законними комерційними підприємствами»[54]. В інтерв'ю BBC Radio у 2020 році Пол Стеннінг, який працював у гурті в 1995 році під керівництвом їхнього фінансового радника Саймона Оранджа, пояснив, як були структуровані фінанси гурту, заявивши, що вони були «ретельно розподілені»[55].

У 2014 році Оуена було оголошено послом Amber Run у програмі Launched на Channel 4[56]. Оуен також брав участь у Soccer Aid у 2012 та 2014 роках.[57] і є вболівальником футбольного клубу «Ліверпуль»[58]. У 2024 році Оуен випустив кавову суміш під назвою «Shine» у співпраці з Change Please, соціальним підприємством, що має на меті боротьбу з безпритульністю[59].

Дискографія

Альбоми

Альбом Деталі Топ чартів
UK
[60] 		SCO
[61]
Green Man
  • Випущено: 2 грудня 1996
  • Лейбл: RCA
  • Формат: CD, касети
 33 50
In Your Own Time
  • Випущено: 3 листопада 2003
  • Лейбл: Island
  • Формат: CD
 59 46
How the Mighty Fall
  • Випущено: 18 квітня 2005
  • Лейбл: Sedna
  • Формат: CD
 —[62][63] —
The Art of Doing Nothing 29 36
Land of Dreams
  • Випущено: 23 вересня 2022
  • Лейбл: BMG
  • Формат: CD, вініл, касети
 5 2

Сингли

Як головний виконавець

Сингл Рік Топ чартів Альбом
UK
[64] 		SCO
[61]
«Child» 1996 3 3 Green Man
«Clementine» 1997 3 3
«I Am What I Am» 29 24
«Four Minute Warning» 2003 4 2 In Your Own Time
«Alone Without You» 26 22
«Makin' Out» 2004 30 29 How the Mighty Fall
«Believe in the Boogie» 2005 57 —
«Hail Mary» 2006 103 —
«Stars» 2013 135 — The Art of Doing Nothing
«You Only Want Me» 2022 —[65][66] — Land of Dreams
«Are You Looking for Billy?» — —
«Magic» —[67][68] —

Музичні відео

Кліп Рік Режисер
«Child» 1996 Лі Хе Ін
«Clementine» 1997
«I Am What I Am» Пітер Деметріс
«Four Minute Warning» 2003 Лінді Гейманн
«Alone Without You» Філ Гріффін
«Makin' Out» 2004 Пол Доннеллі
«Believe in the Boogie» 2005 Грегг Масуак
«Stars» 2013 Джеймс Слейтер
«S.A.D.» ft. Ren Harvieu
«Carnival» Джеймс Слейтер
«Raven» 2014 Метт Робінсон
«You Only Want Me» 2022
«Magic»

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120860899 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Mark Anthony OWEN personal appointments - Find and update company information - GOV.UK. find-and-update.company-information.service.gov.uk (англ.). Процитовано 12 лютого 2026.
  3. ↑ Certified Awards. Bpi.co.uk. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 4 березня 2019.
  4. ↑ Mark Owen Chart History Official Charts Company. Officialcharts.com. Процитовано 17 січня 2016.
  5. ↑ Take That mapped in Manchester. Manchester Evening News. 21 травня 2015.
  6. ↑ New Chadderton FC lease agreed. Oldham Metropolitan Borough Council. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
  7. ↑ Celebrity birthdays: 5 things you didn't know about Mark Owen. yahoo.com. 27 січня 2014. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
  8. ↑ Forever in blue jeans... Oldham Evening Chronicle. 11 грудня 2012. Архів оригіналу за 19 квітня 2016.
  9. ↑ Search both songs Every Hit. Everyhit.com. 16 березня 2000. Процитовано 29 січня 2012.
  10. ↑ Back for Good – Take That. Toponehitwonders.com. 14 квітня 2010. Архів оригіналу за 19 вересня 2014. Процитовано 15 серпня 2011.
  11. ↑ Music TV – Pop on trial – 1950s–1990s. BBC. Процитовано 15 серпня 2011.
  12. ↑ Take That Appreciation Pages. www.take-that.co.uk. Архів оригіналу за 18 червня 2009. Процитовано 26 квітня 2026.
  13. ↑ Thompson, Ben (1 грудня 1996). The artist formerly known as the pretty one. The Independent. London.
  14. ↑ а б Roberts, David (2006). British Hit Singles & Albums (вид. 19th). London: Guinness World Records Limited. с. 413. ISBN 978-1-904994-10-7.
  15. ↑ Who won at The BRITS?. MTV UK. 14 лютого 2007. Архів оригіналу за 20 лютого 2010. Процитовано 15 серпня 2011.
  16. ↑ Jones, Alan (24 липня 2011). Adele still on top but UK album sales fall to 13-year low. Music Week. Процитовано 29 січня 2012.
  17. ↑ Take That break ticket sales record for 2009 stadium shows. Inthenews.co.uk. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 16 квітня 2010.
  18. ↑ Gary Barlow 'working on Take That album' – Music News. Digital Spy. 2 березня 2010. Процитовано 15 серпня 2011.
  19. ↑ Take That Planning 54-Date Arena Tour. Omgmusic.com. 16 липня 2010. Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 15 серпня 2011.
  20. ↑ The Metro 29–10–10. Archive.today. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 4 вересня 2025.
  21. ↑ CapitalFM 29–10–10. Capitalfm.com. 5 серпня 2011. Процитовано 15 серпня 2011.
  22. ↑ Take That LP posts huge sales. Digital Spy. UK. 16 листопада 2010. Процитовано 15 серпня 2011.
  23. ↑ X Factor Official Stats. Xfactor.itv.com. Процитовано 29 січня 2012.
  24. ↑ Take That has century's biggest-selling UK album launch - Yahoo! News UK. uk.news.yahoo.com (брит.). Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 26 квітня 2026.
  25. ↑ Take That Progress Back To Number One and Example Holds Firm. Theofficialcharts.com. 19 червня 2011. Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 15 серпня 2011.
  26. ↑ Mark Owen to relaunch solo career?. Digital Spy.
  27. ↑ Take That to regroup for 2013 album?. New Musical Express.
  28. ↑ Mark Owen confirms new solo album 'The Art of Doing Nothing'. Digital Spy.
  29. ↑ Eames, Tom (9 квітня 2013). Mark Owen 'working with Ren Harvieu, Alt-J producer on new solo album'. Digital Spy. Процитовано 27 червня 2013.
  30. ↑ Home. Mark Owen Official. Процитовано 27 червня 2013.
  31. ↑ McGregor, Nesta (3 травня 2013). Take That star Mark Owen announces solo UK tour. BBC. Процитовано 27 червня 2013.
  32. ↑ PLAYING: BIG TOP. Isle of Wight Festival. Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  33. ↑ Little, Lori (3 грудня 2021). Isle of Wight Festival 2022: New acts announced including The Kooks. County Press. Процитовано 1 лютого 2022.
  34. ↑ Take That singer Mark Owen is 'working on first solo album in nine years'. The List. 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  35. ↑ Take That singer Mark Owen is 'working on first solo album in nine years'. Music News. 1 лютого 2022. Процитовано 1 лютого 2022.
  36. ↑ "Hello...", @markowenofficial. Instagram. 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022.
  37. ↑ "You Only Want Me 🎙 8.35am @bbcradio2 @zoetheball", @officialmarko. Twitter. 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  38. ↑ Land of Dreams, Mark Owen. YouTube. 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  39. ↑ Just to let you know, 'You Only Want Me' the first single from my new album, 'Land of Dreams' is out now!! 'Land of Dreams' will be released on вересня 23rd but is available for pre-order now., @officialmarko. Twitter. 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  40. ↑ Mark Owen Releases New Single 'Magic'. TotalNtertainment. 10 серпня 2022. Процитовано 7 вересня 2022.
  41. ↑ Mark Owen - Magic. Spotify. 10 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
  42. ↑ Mark Owen – Land of Dreams. Retro Pop Magazine. 23 вересня 2022. Процитовано 27 вересня 2022.
  43. ↑ Mark Owen - Land of Dreams. Apple Music. 23 вересня 2022. Архів оригіналу за 26 вересня 2022. Процитовано 27 вересня 2022.
  44. ↑ MARK OWEN RELEASES 'LAND OF DREAMS'. TotalNtertainment. 23 вересня 2022. Процитовано 27 вересня 2022.
  45. ↑ Griffiths, George (26 вересня 2022). D-Block Europe, Mark Owen, 5 Seconds of Summer and Sports Team in four-way charge for the UK's Number 1 album. Official Charts. Процитовано 26 вересня 2022.
  46. ↑ Official Albums Chart Top 100 - 30 вересня 2022 - 06 October 2022. Official Charts. 30 вересня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
  47. ↑ Official Album Downloads Chart Top 100 - 30 вересня 2022 - 06 October 2022. Official Charts. 30 вересня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
  48. ↑ Official Albums Sales Chart Top 100 - 30 вересня 2022 - 06 October 2022. Official Charts. 30 вересня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
  49. ↑ Official Singles Sales Chart Top 100 - 30 вересня 2022 - 06 October 2022. Official Charts. 30 вересня 2022. Процитовано 30 вересня 2022.
  50. ↑ Mark Owen talks about solo experience and Take That's future on Weekend Wogan. Markowendiaryonline.blogfree.net. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
  51. ↑ Take That: Look Back, Don't Stare.
  52. ↑ Take That's Mark Owen admits affairs. The Daily Telegraph. UK. 11 березня 2010. Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 18 липня 2011.
  53. ↑ Take That star Mark Owen checks into rehab. BBC. 13 березня 2010. Процитовано 14 березня 2010.
  54. ↑ Gary Barlow's OBE is no problem despite tax avoidance claims, says Downing Street. Дейлі телеграф. UK. 21 червня 2012.
  55. ↑ BBC Radio Lancashire 15 August 2020.
  56. ↑ Launched – Mark Owen – Amber Run. Dailymotion. 23 січня 2014. Процитовано 28 вересня 2014.
  57. ↑ Mark Owen and Roy Keane join Soccer Aid 2012 | News | UNICEF UK. Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 4 вересня 2025.
  58. ↑ Price, Karen (30 жовтня 2010). Take That's Mark Owen reveals childhood memories. Wales Online.
  59. ↑ MarkOwenCoffee. Change Please (англ.). Процитовано 22 січня 2025.
  60. ↑ Mark Owen | full Official Chart History. Official Charts Company. Процитовано 18 березня 2021.
  61. ↑ а б Official Scottish Albums Chart on 21/2/2025. Official Charts. Процитовано 4 вересня 2025.
  62. ↑ «How the Mighty Fall» не потрапив до UK Albums Chart, але досяг 28-го місця в UK Independent Albums Chart
  63. ↑ Official Independent Albums Chart Top 50 | Official Charts Company. Official Charts.
  64. ↑ Chart Log UK: The O – Ozric Tentacles. Zobbel.de. Процитовано 18 липня 2011.
  65. ↑ «You Only Want Me» не потрапила до британського чарту синглів, але досягла 76-го місця в UK Singles Downloads Chart.
  66. ↑ Official Singles Downloads Chart Top 100 | Official Charts Company. Official Charts.
  67. ↑ «Magic» не потрапив до британського чарту синглів, але досяг 76-го місця в UK Singles Downloads Chart.
  68. ↑ Official Singles Downloads Chart Top 100. Official Charts.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).