Марк Ледюк
Марк Ледюк  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |  Канада |
| Народження | 4 травня 1962 Торонто |
| Смерть | 22 липня 2009 (47 років) Торонто |
| Вагова категорія | перша напівсередня |
| Стійка | ортодокс |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | січень 1993 |
| Останній бій | грудень 1993 |
| Боїв | 5 |
| Перемог | 4 |
| Перемог нокаутом | 2 |
| Поразок | 1 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник Канада
| |||
| Бокс | |||
| Олімпійські ігри | |||
| Срібло | Барселона 1992 | до 63,5 кг | |
Марк Ледюк (англ. Mark Leduc; 4 травня 1962 — 22 липня 2009) — канадський професійний боксер, срібний призер Олімпійських ігор 1992.
Аматорська кар'єра
Почав займатися боксом в дванадцять років. У віці 20 років був засуджений за напад на ювелірний магазин. Після звільнення в 1988 році продовжив займатися боксом.
На Олімпійських іграх 1972 завоював срібну медаль.
- В 1/16 фіналу переміг Годфрі Вакаабу (Уганда) — 9-2
- В 1/8 фіналу переміг Діллона Карью (Гаяна) — 5-0
- В 1/4 фіналу переміг Лаїд Бунеб (Алжир) — 8-1
- В 1/2 фіналу переміг Леонарда Дорофтей (Румунія) — 13-6
- У фіналі програв Ектору Вінент (Куба) — 1-11
Професійна кар'єра
Впродовж 1993 року провів п'ять боїв, в яких здобув чотири перемоги і програв в останньому бою за вакантний титул чемпіона Канади в першій напівсередній вазі.
Особисте життя
У 1993 році Ледюк розповів про себе, як про спортсмена-гея, у документальному фільмі CBC Radio «Остання шафа», який транслювався в щотижневому спортивному серіалі «The Inside Track»; оскільки він ще не був готовий офіційно зізнатися у своїй гомосексуальності, інтерв'ю транслювалося анонімно та було записано через голосовий фільтр. Інший канадський спортсмен, який також згодом зізнався у своїй гомосексуальності, Марк Тьюксбері, також дав анонімне інтерв'ю тій самій програмі.[1] У 1994 році Ледюк офіційно здійснив камінг-аут у телевізійному документальному фільмі «Заради любові до гри», ставши одним з небагатьох боксерів, які коли-небудь це робили.[2] Пізніше він також волонтеривно працював спікером та наставником для різних молодіжних ЛГБТ-груп.[1]
Він відвідав параді гордості в Торонто 1999 року як головний маршал разом із Савой Хоу. Ледюк працював у Фонді людей з СНІДом у Торонто та був волонтером там, а пізніше став будівельником декорацій та робітником у кіноіндустрії.
Примітки
- ↑ а б Iorfida, Chris (24 липня 2009). Leduc remembered as Olympic champ, gay role model. CBC Sports. Процитовано 21 лютого 2012.
- ↑ Koymasky, Matt & Andrej (25 липня 2009). Mark Leduc. The Living Room: Biographies. Процитовано 21 лютого 2012.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).