Маркус Ботт
Маркус Ботт  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |  ФРН→ Німеччина |
| Народження | 13 січня 1962 (64 роки) Пфорцгайм |
| Вагова категорія | напівважка перша важка |
| Стійка | ортодокс |
| Зріст | 183 см |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 30 червня 1989 |
| Останній бій | 5 травня 1998 |
| Боїв | 33 |
| Перемог | 28 |
| Перемог нокаутом | 20 |
| Поразок | 5 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник ФРН
| |||
| Бокс | |||
| Чемпіонат Європи | |||
| Срібло | 1985 Будапешт | до 81 кг | |
Маркус Ботт (нім. Markus Bott; 13 січня 1962) — німецький професійний боксер, який виступав за збірну команду ФРН. Призер чемпіонату Європи серед аматорів, чемпіон світу за версією WBO у першій важкій вазі.
Аматорська кар'єра
Він став чемпіоном ФРН серед аматорів у напівважкій вазі у 1983, 1985 та 1987 роках. У 1985 році він переміг Торстена Шпургіна, якому програв у фіналах у 1984 та 1986 роках. У 1988 році Ботт завоював титул чемпіона Німеччини у важкій вазі.
На Олімпійських іграх 1984 програв у першому бою Антону Йосиповичу (Югославія) — 1-4.
На чемпіонаті Європи 1985 завоював срібну медаль.
- У чвертьфіналі переміг Рене Световіуса (НДР) — RSCI 2
- У півфіналі переміг Джона Беклса (Англія) — 5-0
- У фіналі програв Нурмагомеду Шанавазову (СРСР) — RSC 3
На Олімпійських іграх 1988 переміг Рене Световіуса (НДР) — RSC 3 і програв Нурмагомеду Шанавазову (СРСР) — 1-4.
Професіональна кар'єра
13 лютого 1993 року виграв титул чемпіона WBO у першій важкій вазі, перемігши за рішенням суддів Тайрона Буза. Того ж року 26 червня програв свій пояс у своєму першому захисті Нестору Іполіто Джованніні розділеним рішенням суддів. Пізніше того ж року вони провели матч-реванш, і Джованніні переміг одностайним рішенням суддів. Ботт остаточно завершив кар'єру після поразки 5 травня 1998 року технічним нокаутом від Лі Мануеля Оссі.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).