YaChudo

Марко Уренья

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Футболіст
Марко Уренья
Марко Уренья
Особисті дані
Повне ім'я Марко Даніло Уренья Поррас
Народження 5 березня 1990 (36 років)
  Сан-Хосе, Коста-Рика
Зріст 176 см
Вага 69 кг
Громадянство  Коста-Рика Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб США «Лос-Анджелес»
Номер 61 Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2008–2010 Коста-Рика «Алахуеленсе» 59 (10)
2011–2014 Росія «Кубань» 31 (0)
2014–2016 Данія «Мідтьюлланд» 29 (5)
2016–2017 Данія «Брондбю» 13 (0)
2017 США «Сан-Хосе Ерзквейкс» 25 (5)
2018– США «Лос-Анджелес» 7 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2007 Коста-Рика Коста-Рика U-17 4 (1)
2009 Коста-Рика Коста-Рика U-20 7 (3)
2009– Коста-Рика Коста-Рика 62 (15)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 травня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 25 травня 2018.

Марко Уренья (ісп. Marco Ureña, нар. 5 березня 1990, Сан-Хосе) — костариканський футболіст, нападник та фланговий півзахисник збірної Коста-Рики та клубу «Лос-Анджелес».

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 2008 року виступами за команду клубу «Алахуеленсе», в якій провів два сезони, взявши участь у 59 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Алахуеленсе», був основним гравцем команди і допоміг у сезоні 2010/11 виграти чемпіонат країни (Інвьерно).

Марко Уренья під час виступів за «Кубань». 7 травня 2012 року.

До складу клубу «Кубань» приєднався 3 березня 2011 року. Дебютував у складі російського клубу 9 квітня 2011 року, вийшовши на заміну Сергію Давидову на 62-й хвилині виїзного матчу 4-го туру Прем'єр-ліги проти московського «Динамо»[1]. За 2,5 роки в «Кубані» форвард не забив жодного голу і перестав запрошувати в збірну. Однак у 2014 році отримав місце у складі національної збірної на чемпіонаті світу в Бразилії[2].

Після «мундіалю» перейшов на правах оренди в данський «Мідтьюлланд»[3], після завершення якої 10 грудня 2014 року костариканець підписав повноцінний контракт з клубом[4]. У першому ж сезоні став з командою чемпіоном Данії.

21 липня 2016 року став гравцем «Брондбю»[5][6], але провів у команді лише пів року, після чого у січні 2017 року перейшов у американський «Сан-Хосе Ерзквейкс»[7], де провів наступний сезон.

У грудні 2017 року на Драфті розширення MLS був вибраний під третім номером новоствореним клубом «Лос-Анджелес»[8], в якому і продовжив виступи з початку сезону 2018 року.

Виступи за збірні

2007 року дебютував у складі юнацької збірної Коста-Рики, за яку зіграв 4 матчі і забив один гол в юнацькому чемпіонаті світу в Південній Кореї.

2009 року залучався до складу молодіжної збірної Коста-Рики у складі якої був учасником молодіжного чемпіонату світу 2009 року, на якому разом з командою зайняв четверте місце. Всього на молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах, забив 3 голи.

2009 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Коста-Рики. У 2011 році став у складі збірної фіналістом Кубка націй Центральної Америки, де взяв участь у тому числі і у вирішальному матчі турніру, в якому забив єдиний гол своєї команди на 73-й хвилині зустрічі. Що, однак, костариканцям не допомогло, оскільки в результаті вони поступилися Гондурасу з рахунком 1:2. Крім того, Маркос з трьома м'ячами став найкращим бомбардиром і володарем «золотого бутсу» турніру (разом з Рафаелем Бургосом з Сальвадору). Примітно, що ці голи стали для Уреньї першими у складі збірної.

У червні 2011 року відправився з командою на розіграш Золотого кубка КОНКАКАФ 2011 року у США, де в першому ж матчі забив 2 голи у ворота збірної Куби. За підсумками тієї зустрічі, за версією видання Goal.com, Уренья був визнаний найкращим гравцем матчу. Потім Марко відзначився голом у третьому, заключному матчі в групі проти збірної Мексики. У підсумку на тому турнірі зіграв у всіх 4-х матчах команди.

У травні 2014 року був включений до заявки збірної для участі у фінальній частині чемпіонату світу 2014 року у Бразилії[9], де забив гол у матчі з Уругваєм і дійшов з командою до чвертьфіналу змагань.

Згодом у складі збірної був учасником Кубка Америки 2016 року у США і розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2017 року у США, а наступного року роки поїхав на другий поспіль для себе чемпіонат світу 2018 року у Росії[10].

Наразі провів у формі головної команди країни 62 матчі, забивши 15 голів.

Титули і досягнення

«Мідтьюлланд»: 2014-15

Примітки

  1. ↑ Статистика матчу «Динамо» — «Кубань» (рос.). "championat.ru". 9 квітня 2011. Архів оригіналу за 12 квітня 2011. Процитовано 2011–4–11.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  2. ↑ BBC Sport - World Cup 2014: Costa Rica call up Joel Campbell & Bryan Ruiz. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 31 травня 2018.
  3. ↑ FC Midtjylland lejer VM-spiller. FCM.dk (Danish) . FC Midtjylland. 29 серпня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
  4. ↑ FCM sikrer sig Ureña permanent. FC Midtjylland. 10 грудня 2014. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 31 травня 2018.
  5. ↑ Alvarado, José (21 липня 2016). Brondby danés fichó a Marco Ureña. Diario Extra. Архів оригіналу за 22 липня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
  6. ↑ Valverde, Esteban (21 липня 2016). Marco Ureña pasa del Midtjylland al Brondby de Dinamarca. La Nación. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
  7. ↑ San Jose Earthquakes add Costa Rican international Marcos Urena. Major League Soccer. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 8 травня 2017.
  8. ↑ LAFC select Tico striker, young prospects in 2017 Expansion Draft. Major League Soccer. 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 12 грудня 2017.
  9. ↑ Costa Rica World Cup 2014 squad. The Telegraph. 2 червня 2014. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 30 червня 2014.
  10. ↑ Arnold, Jon (14 травня 2018). Costa Rica national team World Cup squad: Oscar Ramirez names 23-man roster featuring Keylor Navas, six MLS players. Goal. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022. (англ.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).